Справа № 493/597/24
Провадження № 3-в/493/3/25
04 листопада 2025 року м. Балта Одеської області
Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., за участю секретаря Доскоч А.О., захисника ОСОБА_1 - адвоката Холостенка А.В., розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Холостенка А.В. про відстрочку виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та клопотання про відстрочку виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та судового збору за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 11.02.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 рік, також стягнуто судовий збір у сумі 605,60 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30.09.2025 року постанову Балтського районного суду Одеської області від 11.02.2025 року в справі № 493/597/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишено без змін.
Захисник в судовому засіданні підтримав клопотання та просив ухвалити постанову, якою відстрочити виконання постанови Балтського районного суду Одеської області від 11.02.2025 р., в частині накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу та судового збору строком на 1 рік з дня початку перебігу строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП та в частині позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, строком на 1 рік, починаючи з дня набрання постанови суду законної сили про позбавлення цього права.
Зазначає, що наявні обставини, що значно ускладнюють виконання постанови Балтського районного суду Одеської області від 11.02.2025 року в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік та в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, а також стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації судового збору в сумі 605,60 грн, обґрунтовуючи тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на даний момент на території України діє воєнний стан. Крім того, ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, який надає послуги у сфері вантажних перевезень, працює особисто, без найманих працівників. Керування транспортними засобами є єдиним джерелом доходу його та його сім'ї. На утриманні має жінку та двох малолітніх дітей, молодшій дитині - 3 роки, а також батьків похилого віку, які потребують лікування та перевезення на автомобільному транспорті, що також обумовлює істотні систематичні витрати грошових коштів на їх медичне забезпечення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про час, день та місце судового засідання, будь-яких клопотань про відкладення від нього не надходило та приймаючи до уваги, що в судовому засіданні в режимі відеоконференції приймає участь його захисник, отже судове засідання проводиться у його відсутності.
Також звертаю увагу, що учасники самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо їх участі в судовому засіданні.
Суддя, заслухавши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Холостенка А.В., ознайомившись із доданими до них доказами, дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
В силу вимог ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Судом досліджено сімейне та матеріальне становище ОСОБА_1 , який дійсно має на утриманні двох малолітніх дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження, є фізично особою - підприємцем, який надає послуги у сфері вантажних перевезень, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом з реєстру платників єдиного податку.
Разом з тим, зі змісту доводів клопотань вбачається, що керування транспортними засобами є єдиним джерелом доходу його та його сім'ї. На утриманні, крім дружини та дітей, ОСОБА_1 має також батьків похилого віку, які потребують лікування та перевезення на автомобільному транспорті, що також обумовлює істотні систематичні витрати грошових коштів на їх медичне забезпечення. При цьому, в матеріалах справи відсутні дані, які дозволяють встановити, що ОСОБА_1 дійсно не має матеріальної можливості сплатити суму штрафу та судового збору, зокрема не додано жодного доказу щодо розміру його доходу (який в нього має бути з огляду на зайняття підприємницькою діяльністю), не долучено доказів того, що він не має додаткового заробітку, а у його дружини і батьків також немає доходів, що батьки дійсно похилого віку і потребують лікування.
Таким чином, даних, які б вказували на наявність обставин, що ускладнюють виконання постанови в частині сплати штрафу або роблять його неможливим, у матеріалах справи немає, у зв'язку з чим клопотання захисника про відстрочення виконання постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу є необґрунтованим.
Що стосується клопотання захисника про відстрочення виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 судового збору, то суд зазначає те, що нормами чинного законодавства, зокрема ст. 301 КУпАП, не передбачено можливості відстрочення виконання постанови в частині судового збору, який був стягнутий судом у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», отже в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, суд звертає увагу на те, що застосування покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами стосовно осіб, які вчинили правопорушення, що пов'язані із порушенням Правил дорожнього руху, обґрунтовується необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров'я громадян.
Застосовуючи справедливе покарання за вчинене правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.
Відповідно до ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'ягніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, закон передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортними засобами.
Так, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.
Отже, встановлена законодавцем санкція за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою передбачена відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, не передбачає призначення іншого стягнення ніж те, яке застосовано судом до правопорушника.
Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. При цьому, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень щодо відстрочки виконання стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Водночас із цим суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 317-1 КУпАП передбачає, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Таким чином ОСОБА_1 вважається позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік з 30.09.2025 року, коли постанова Балтського районного суду Одеської області від 11.02.2025 року набрала законної сили за наслідками її апеляційного перегляду Одеським апеляційним судом.
За викладених вище обставин, клопотання сторони захисту не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 294, 301 КУпАП, суддя
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Холостенка А.В. про відстрочку виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та клопотання про відстрочку виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та судового збору за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.