Справа № 130/2242/25
Провадження № 22-ц/801/2532/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Грушковська Л. Ю.
Доповідач :Войтко Ю. Б.
04 листопада 2025 рокуСправа № 130/2242/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Войтка Ю. Б., одержавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Книш Оксана Миколаївна, на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року у цивільній справі № 130/2242/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Книш Оксана Миколаївна, на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною третьою статті 136 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України підставою для звільнення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.
Отже законом передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочки, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, Закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Порядок звільнення від сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі- Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Як підставу для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 зазначає, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки вона є студенткою та не має доходів.
На підтвердження свого майнового стану скаржник надала копію довідки з Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу та копію довідки про навчання.
В свою чергу копії довідок не дають в повній мірі суду оцінити майновий стан заявника для можливості звільнення її від сплати судового збору.
Надані скаржником документи не свідчить про відсутність у неї інших джерел доходу, оскільки ОСОБА_1 може мати інші доходи.
Вказані в клопотанні обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення скаржника від сплати судового збору, оскільки скаржник не довела, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду перевищує 5 % річного доходу скаржника за попередній календарний рік.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Зважаючи на те, що надані документи не дають достатніх підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору та не свідчить про відсутність у неї інших доходів чи майна та ураховуючи, що доказів на підтвердження важкого майнового стану та наявності умов, які свідчать про можливість звільнення її від сплати судового збору заявником не надано, у задоволенні клопотання необхідно відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю, тому скаржник має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Закону України «Про судовий збір».
З матеріалів апеляційної скарги слідує, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру, тому підлягав до сплати судовий збір 3028,00 грн, не зважаючи на спосіб та порядок подання позовної заяви
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі через систему «Електронний суд», апеляційним судом при розрахунку судового збору застосовується положення частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Відтак розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі з урахуванням понижуючого коефіцієнта складає 3633,60 грн (3028,00 х 150% х 0.8 = 3633,60 грн).
За таких обставин, скаржнику необхідно сплатити судовий збір в сумі 3633,60 грн. за такими реквізитами: отримувач ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок №UA478999980313101206080002856, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Положеннями частини першої та третьої статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів про сплату судового збору в оригіналі платіжного документа.
Керуючись ст. 354, 357 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Книш Оксана Миколаївна, на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року у вказаній справі залишити без руху, надавши скаржнику строк п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.
У випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.
Витребувати з Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області матеріали цивільної справи № 130/2242/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко