Справа № 138/1967/25
Провадження № 22-ц/801/2505/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.
Доповідач :Матківська М. В.
03 листопада 2025 рокуСправа № 138/1967/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., одержавши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До Вінницького апеляційного суду 27 жовтня 2025 року надійшли матеріали цивільної справи № 138/1967/25 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додала клопотання у якому просить звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи таке клопотання тим, що вона не перебуває на обліку у центрі зайнятості, не отримує допомогу по безробіттю та має на утриманні малолітню дитину віком 5 років. Зазначає що перебуває на утримані батька дитини, її матеріальне становище є скрутним, а сплата судового збору неможливою.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Звернувшись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала таке клопотання, жодних доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища не надала.
З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору до задоволення не підлягає, а тому вона має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у визначеному законом розмірі.
Згідно з п. 1.1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до вимог п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином за подання апеляційної скарги на рішення суду відповідачу слід сплатити судовий збір у розмірі 4542,00 грн. (чотири тисячі двадцять шість гривень) (3028,00 грн. * 150%) за такими реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA478999980313101206080002856; код класифікації доходу бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскарження) по справі ______ (номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
За наведених обставин, оскільки апеляційна скарга не оплачена судовим збором, відповідно до ст. 357 ЦПК України до неї слід застосувати правила ст. 185 ЦПК України, залишивши апеляційну скаргу без руху.
ОСОБА_1 слід подати до апеляційного суду оригінал документа про сплату судового збору.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
В іншому випадку апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Матківська