Провадження № 1-кп/748/260/25
Єдиний унікальний № 748/1464/25
04 листопада 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270340001160від 15 квітня 2025 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, розлученого, з професійно-технічною освітою, особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
14 квітня 2025 року о 07 год. 00 хв. поліцейський ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_6 та старший інспектор ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_7 у форменому одязі поліції, з табельною вогнепальною зброєю, згідно з графіком чергування, затвердженим начальником Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, заступили на чергування в складі екіпажу «Шкіпер-500» та несли службу на службовому автомобілі марки «Renault Mеgane», державний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи свої службові обов'язки, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», у тому числі на території Новобілоуської територіальної громади Михайло-Коцюбинської територіальної громади та Киїнської територіальної громади.
14 квітня 2025 року близько 20 год. 19 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в службовому автомобілі в с. Новий Білоус на перехресті вулиць Яблунева-Троїцька та помітили автомобіль марки «Таврія Нова» р.н. НОМЕР_2 , синього кольору, який рухався по дорозі в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар та габаритів, чим порушив ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З метою реагування на вказане адміністративне правопорушення та з метою зупинки зазначеного автомобіля поліцейськими ОСОБА_6 . ТА ОСОБА_7 , у порядку ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було увімкнено проблискові маячки червоного та синього кольорів, на що водій автомобіля «Таврія Нова» з р.н. НОМЕР_2 , синього кольору, ОСОБА_3 не відреагував та продовжив рух в бік магазина «Валентина», що за адресою: вул. Свиридовська, 55 с. Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської бласті, де зупинився та вийшов з автомобіля. Після чого, з метою складання відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_6 відповідно до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» попросив пред'явити документи, що посвідчують особу та реєстраційні документи на транспортний засіб, однак ОСОБА_3 проігнорував дану вимогу та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного ним діяння, маючи умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, достовірно знаючи, що поліцейський ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_6 знаходиться при виконанні своїх службових обов'язків, перебуває у форменому одязі та є працівником правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, з мотивів неповаги до авторитету правоохоронних органів, небажаючи підкорятись законній вимозі працівника правоохоронного органу, керуючи автомобілем «Таврія Нова» з р.н. НОМЕР_2 розпочав рух і умисно здійснив наїзд на ліву ногу ОСОБА_6 передньою частиною керованого ним автомобіля, врезультаті чого спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді набряку з забоєм м'яких тканин верхньої третини лівої гомілки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 215 від 15 квітня 2025 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, чи незначної стійкої втрати працездатності.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст. 345 КК України не визнав. Суду зазначив, що їхав до магазина купити продукти, на повороті побачив патрульну поліцію, проблискові маячки побачив коли виконував поворот, зупинка на перехресті заборонена, тому він поїхав до магазина. Згодом надає пояснення, що проблискових маячків не бачив, в дзеркало заднього виду побачив, що за ним рухається поліцейський автомобіль. Він вийшов з магазина та спитав поліцейських, що їм потрібно. Вони відповіли, що він порушив ПДР, пояснили причину зупинки. Він їх запитав, чи бачать вони його обличчя, то де ж на вулиці темно. Зазначив, що якщо він щось порушив, то нехай складають постанову. Запропонували надати документи, оскільки він нічого не порушив, то не має обов'язку надавати документи. Зазначив, що законних підстав виконувати вимоги поліцейських не було, оскільки вони не довели його вину у скоєнні адміністративного правопорушення. Поліцейські не розпочали розгляд справи, тому він сів в автомобіль, ввімкнув двигун, попереду автомобіля нікого не було, обидва поліцейських стояли зліва, він почав рух. Підняв очі ОСОБА_6 стояв спереду, ОСОБА_7 збоку автомобіля та почав витягувати ключі із замка запалення, розбилось скло в дверцятах, обвинувачений натиснув на гальма. Стверджував, що коли він розпочав рух, спереду нікого не було, подивився на дорогу та побачив ОСОБА_6 перед автомобілем, він одразу зупинив автомобіль. ОСОБА_7 відкрив двері автомобіля та схопив його за куртку, таким чином чинив перешкоди як водію. Вони поїхали за ним та почали затримання, за зброю він не хапався, лише тримався за ремень, поліцейські застосовували фізичне насильство, він намагався уникнути. Вважає, що ОСОБА_6 тілесні ушкодження могли бути спричинені при затриманні.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні надав показання, що 14 квітня 2025 року перебував на добовому чергуванні. Проїхав автомобіль без увімкненого світла фар у темну пору доби. На це порушення поліцейські зреагували, увімкнули проблискові маячки та рушили за цим автомобілем. Автомобіль прискорив рух, водій зупинився біля магазина « Валентина» та пішов всередину, потерпілий пішов за ним. Коли чоловік вийшов з автомобіля, вони попросили надати документи на автомобіль, обвинувачений їх не надав, тому він став попереду автомобіля біля лівого крила, попереду водійських дверей. У цей час його напарник хотів зупинити дії водія та вийняти ключі із запалення. Автомобіль почав рухатись та ударив потерпілому в ліву ногу, сантиметрів 40 нижче коліна. Він почав відходити. Йому зажало руку, роздавилось скло передніх дверцят автомобіля та порізало йому пальці. Водій почав їхати далі, вони його переслідували, приїхали на територію якогось підприємства. Потерпілий поводив себе агресивно, чинив фізичний опір, вони почали застосовувати кайданки. Зазначив, що вони діяли відповідно до закону та інструкцій, однак водій не реагував на їх вимоги та ігнорував звернення, демонстративно покинувши місце спілкування.
Свідок ОСОБА_7 надав показання, що 14 квітня 2025 року перебував на добовому чергуванні спільно з ОСОБА_6 в с. Н.Білоус Чернігівського району Чернігівської області, виявили автомобіль, який рухався без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби. Вони ввімкнули проблискові маячки та почали переслідувати автомобіль, відрекомендувались, запропонували зупинитись, надати посвідчення водія та документи на автомобіль. Чоловік вийшов з автомобіля та пішов до магазина. Коли вийшов, почали з ним розмовляти, поводив себе агресивно, сів до автомобіля та почав рух, свідок намагався вийняти ключі із замка запалення, він почав рух, руку затисло між кузовом та дверима автомобіля, двері закрились, зброєю вибило скло дверцят автомобіля. Обвинувачений ударив передньою частиною автомобіля напарника у ногу, який стояв попереду автомобіля. Далі поптерпілий приїхав на територію якогось підприємства, почав тікати, поліцейські його переслідували та затримали. Коли сіли до автомобіля потерпілий повідомив, що отримав удар по нозі, це повинно бути зафіксовано на бодікамеру.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, його вина у скоєнні цього кримінального правопорушення, крім показів свідка ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6 , повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів:
- даними протоколу огляду місця події від 14 квітня 2025 року, у ході якого оглянута ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , на якій виявлено та вилучено транспортний засіб «Таврія» з державним номером НОМЕР_2 , вишневого кольору. При огляді транспортного засобу виявлено пошкодження лівого переднього скла, а саме його розбиття, виявлено осколки вибитого скла. На території виявлено ремонтну станцію з інструментами та будівельними матеріалами. Під час огляду було застосовано технічні засоби та зроблено фото, які сформовані в фототаблицю та долучені до протоколу. ( а.с.46-48)
- даними протоколу огляду місця події від 15 квітня 2025 року, у ході якого оглянута територія ділянки за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Новий Білоус, вул. Свиридовського, 55, поблизу магазина «Валентина», на якій виявлено та вилучено уламки скла. Під час огляду було застосовано технічні засоби та зроблено фото, які сформовані в фототаблицю та долучені до протоколу огляду місця події. ( а.с.53-54)
- довідкою КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Віділення травматології №3109, відповідно до якої 15 квітня 2025 року о 01:30 годині ОСОБА_6 звернувся до травматологічного пункту з приводу травми отриманої 14 квітня 2025 року о 20:27 годині. Встановлено діагноз: забій м'яких тканин верхньої третини лівої гомілки. Забійно - поверхневі рани різані III-IV пальців правої кисті долонної поверхні. Драгер 0,00%. (а.с.55)
-За висновком судово-медичної експертизи № 215 від 15 квітня 2025 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаних ран долонної поверхні 3-го, 4-го пальців правої кисті, котрі спричинені дією гострих предметів, що мають різальні властивості і, як усі в сукупності, так і кожне окремо, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Також у потерпілого має місце тілесне ушкодження у вигляді набряку з забоєм м'яких тканин верхньої третини лівої гомілки, котре спричинено ударною дією тупого, твердого предмета, в тому числі, не виключено, і внаслідок удару бампером автомобіля і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, чи незначної стійкої втрати працездатності. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_6 по давності утворення можуть відповідати даті 14 квітня 2025 року. Виходячи з кількості зовнішніх ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 , їх характеру та розташування, можна припустити, що вони могли утворитись не менш ніж від 8-ми травматичних дій: не менше 7-ми травматичних дій в ділянку правої кисті, та як мінімум 1-єї травмотичної дії в ділянку лівої гомілки. (а.с.70-72)
Судовий експерт ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердила висновок проведеної нею експертизи та зазначила, що експерт встановлює лише механізм спричинення тілесного ушкодження. Таке тілесне ушкодження могло бути спричинене будь- яким тупим предметом, оскільки індивідуальні ознаки цього предмета на травмуючій поверхні не відобразились, невиключено, що тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_6 в ділянці верхньої третини лівої гомілки, могло бути спричинені бампером автомобіля.
- Відповідно до посадової інструкцій поліцейського відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, затвердженої 23 лютого 2025 року та посадових обов'язків старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, затвердженої 23 лютого 2025 року старший інспектор ОСОБА_7 та старший сержант ОСОБА_6 уповноважені та зобов'язані здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, превентивну діяльність, спрямовану на запобігання вчинення правопорушень, співпрацю поліції та громади («Community Policing»). ( а.с. 62-63, 64-65).
- Відповідно до дислокації нарядів поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області на 14 квітня 2025 року з 07 год. 00 хв. 14 квітня 2025 року до 07 год. 00 хв. 15 квітня 2025 року поліцейський відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 та старший інспектор відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 заступили на чергування по патрулюванню Новобілоуської ОТГ, Михайло-Коцюбинської ОТГ, Киїнської ОТГ на службовому автомобілі марки «Renault Megane», з державним номерним знаком НОМЕР_1 .( а.с. 58-61)
- даними протоколу огляду документів від 15 квітня 2025 року, у ході якого сдідчий СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області провів огляд відеозаписів, наданих сектором моніторингу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної бодікамери поліцейського, та який було судом переглянуто в судовому засіданні.
При відкритті відеофайлу «00001» наявне з відеореєстратора службового автомобіля, встановлено, що о 20 год. 17 хв. 56 с. 14 квітня 2025 року екіпаж патрульної поліції здійснює патрулювання на службовому автомобілі, зупиняється на перехресті, поряд проїжджає автомобіль темного кольору без увімкнених фар. Патрульні поліцейські вмикають синьо-червоні проблискові маячки та починають переслідування автомобіля темного кольору. Також видно, що водій автомобіля темного кольору починає зменшувати швидкість, натискаючи на гальма. Поліцейські продовжують здійснювати переслідування, водій автомобіля темного кольору повертає ліворуч на перехресті. Одразу після повороту ліворуч, автомобіль темного кольору зупиняється біля магазина «Валентина», особа чоловічої статі заходить до магазина, за ним іде поліцейський № 1, поліцейський № 2 також заходить до магазина.
При відкритті відеофайлу «00002» наявне відео з відеореєстратора службового автомобіля, відеозапис починається о 20 год. 20 хв. 22 с., зображено як два поліцейських стоять біля автомобіля темного кольору та спілкуються з водієм. Водій автомобіля темного кольору запустив двигун. Водій автомобіля темного кольору почав рух. Водій автомобіля темного кольру рухається та зачіпає поліцейського. Поліцейські підбігають до свого службового автомобіля та починають рух. Поліцейські починають рухатись за автомобілем темного кольору. Автомобіль темного кольору зупиняється. З автомобіля темного кольору виходить водій, двоє поліцейських ідуть за водієм автомобіля темного кольору.
При відкритті відеофайлу «0000000_00000020250414202139_0051» на відео з бодікамери поліцейського, встановлено, що відеозапис починається о 20 год. 21 хв. 38 с., на якому зображено процес переслідування патрульними поліцейськими автомобіля темного кольру. Водій виходить з автомобіля темного кольору та прямує до магазина «Валентина», на прохання поліцейського зупинитися не реагує. Водій робить вигляд, що не розуміє, що від нього хочуть поліцейські, та каже, що спочатку купить продукти і потім буде говорити. Водій купив продукти та почав виходити на вулицю. Після того як водій вийшов з магазина, він почав суперечку з патрульними та на їх законні вимоги не реагував. Далі поліцейські повідомили, що водій у темну пору доби їздить без ввімкненого світла. Той починає сперечать, що було світло. Поліцейські пропонують водію надати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Той зазначає, щоб складали постанову.
При цьому поліцейський 1 став біля капота автомобіля зліва, поліцейський 2 стояв біля водійських дверей та почав їх відкривати. Одразу після того, як автомобіль рушив поліцейський 1 відійшов в бік, а поліцейський 2 відкрив двері і намагався за щось триматись. Далі чутно звук, схожий на той як розбивається скло. Обидва поліцейські побігли за автомобілем темного кольору поки не зачинились водійські двері і він не від'їхав далі. Після того, як поліцейські наздогнали водія вони розпочали процес затримання. (а.с.75-94)
- даними протоколу огляду документів від 16 квітня 2025 року, у ході якого сдідчий СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області провів огляд компакт-диска з відеозаписом з камер відеоспостереження, встановлених у магазині «Валентина» та який було судом переглянуто в судовому засіданні:
При перегляді файла з назвою «сh08_20250414202504» на відео дата 14 квітня 2025 року, час 20 год 25 хв. 04 сек., відеозапис тривалістю 47 сек. На відеозаписі видно як чоловік у поліцейській формі у званні капітан перебуває біля входу в приміщення. На 08 сек. відеозапису один чоловік без головного убору виходить з приміщення та йде праворуч. На 14 сек. відеозапису з приміщення виходить чоловік в кепці відразу за ним інший чоловік в поліцейській формі та всі втрьох йдуть ліворуч. На 33 секунді відеозапису вмикається додаткове освітлення дороги та відразу вимикається.
При перегляді файла з назвою «сh08_20250414202715» на відео дата 14 квітня 2025 року, час 20 год 27 хв. 10 сек., відеозапис тривалістю 33 сек, на відеозаписі видно вхід до приміщення та відрізок дороги. На 05 сек відеозапису в кадрі зліва з'являється автомобіль, який рухається вправо по дорозі, а поряд з ним біля дверей водія біжить один поліцейський, інший- позаду автомобіля зліва. В цей час відкриваються та відразу закриваються двері автомобіля біля водія. Автомобіль їде далі, поліцейський, що був поряд з автомобілем дещо згинається, коли авто від нього поїхало, та разом з іншим поліцейським розвертаються та біжать вліво. На 25 сек відеозапису поліцейський автомобіль проїжджає по дорозі зліва направо та їде в бік руху попереднього автомобіля.( а.с.97-103)
- у ході слідчого експеримента за участю потерпілого ОСОБА_6 , який проводився за адресою: с. Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області по вул. Свиридовського, поблизу буд.57, зафіксованого у протоколі від 24 квітня 2025 року, потерпілий ОСОБА_6 розповів про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення та показав місце його вчинення. Потерпілий показав місце розташування свого транспортного засобу та підозрюваного ОСОБА_3 на момент зупинки. Далі потерпілий показав, що ОСОБА_3 вийшов із транспортного засобу і пішов до магазина «Валентина», що за вищевказаною адресою, потерпілий пішов за ним та після повернення з магазина продемонстрував, де він стояв на момент нанесення йому удару автомобілем, а саме: перед лівою передньою фарою, водій розпочав рух та здійснив удар автомобілем по лівій нозі, від чого він завалився на капот та відійшов у бік. Далі ОСОБА_6 показав, що удар спричинено в область лівої гомілки, після чого у зв'язку із рухом автомобіля та неможливістю вчасно прибрати праву руку, потерпілому затисло руку, при цьому зброєю витисло скло дверцят автомобіля та розбило ліве бокове скло, потерпілому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді різаних ран правої кисті та забій м'яких тканин лівої ноги. (а.с.137-140)
-у ході слідчого експеримента за участю свідка ОСОБА_7 , який проводився за адресою: с. Новий Білоус, Чернігівського району та області, вул. Свиридовського, поблизу буд.57, зафіксованого у протоколі від 24 квітня 2025 року, свідок ОСОБА_7 розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_6 та показав місце вчинення злочину. Біля магазину «Валентина», що за вищевказаною адресою, свідок показав розташування транспортних засобів на момент їх зупинки. Далі ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 після зупинки автомобілів направились до магазина «Валентина» та по поверненню ОСОБА_3 сів до свого транспортного засобу, йому роз'яснили причину зупинки, напарник знаходився біля лівої передньої фари, коли автомобіль почав рух, ОСОБА_6 бампером автомобіля були спричинені тілесні ушкодження по нозі, внаслідок удару та розбиття лівого бокового скла. (а.с.141-144)
Таким чином, на підставі ретельно досліджених та проаналізованих доказів, показань обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 підтверджено доведеність винуватості обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, такі висновки зроблені з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 КПК України.
Так, потерпілий ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердили спричинення обвинуваченим потерпілому, який завідомо для обвинуваченого знаходився при виконанні службових обов'язків, тілесного ушкодження в область лівої гомілки бампером автомобіля, у ході слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 підтверджено спричинення потерпілому тілесного ушкодження в область лівої гомілки бампером автомобіля обвинуваченого, на переглянутих судом відеозаписах з бодікемери поліцейського та камери відеоспостереження з магазина «Валентина» зафіксовано спричинення тілесного ушкодження потерпілому бампером автомобіля під керуванням обвинуваченого, за висновком судово медичної експертизи виявлене у потерпілого тілесне ушкодження могло утворитись від ушкодження бампером автомобіля. Експерт ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердила висновки проведеної нею експертизи. Поліцейські знаходились при виконанні службових обов'язків у форменному одязі, представились обвинуваченому та пояснили причину зупинки його автомобіля, на що обвинувачений з мотивів неповаги до авторитету правоохоронних органів, небажаючи підкорятись законній вимозі працівника правоохоронного органу, керуючи автомобілем розпочав рух та умисно здійснив наїзд на ліву ногу потерпілого ОСОБА_6 передньою частиною керованого ним автомобіля, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.
Суд вважає, що досліджені докази беззаперечно підтверджують обставини скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримільного правопорушення, а також те, що працівники поліції діяли відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі відповідно до положень ст.23, ст.31, ст.35, ст.42, ст.44 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закону).
Так, відповідно до ст.35 Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби, у тому числі у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Положеннями ст.37 Закону регламентовано, що поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.
Суд враховує, що працівники поліції мали підстави для зупинення транспортного засобу, яким керував обвинувачений, оскільки він керував транспортним засобом у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар. Постановою серії ЕНА № 4503342 від 15 квітня 2025 року ОСОБА_3 за це правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП з накладенняям адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. З даною постановою ОСОБА_3 погодився та сплатив штраф.
Судом не встановлено порушень КПК України під час досудового розслідування, які б були підставами для визнання досліджених доказів недопустимими.
Зауваження захисника обвинуваченого, що при огляді автомобіля обвинуваченого було виявлено лише розбите скло, довідка з травмпункту є першим підтвердження того, що у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкоджнення в області лівої гомілки, при цьому у рапорті зазначено, що здійснено наїзд, ніде не зазначено, що були спричинені тілесні ушкодження, на відеозаписі 0052 під час затримання була боротьба, чути падіння металевих предметів, що може бути свідченням того, що тілесне ушкодження лівої гомілки потерпілого могло бути спричинено при затриманні обвинуваченого, у процесі відеозапису є телефонні дзвінки потерпілого керівництву, при цьому у жодному не має повідомлення про отримання ним тілесних ушкоджень, не повідомляється і про удар автомобілем, не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовані дослідженими та проаналізованими судом доказами.
Отож, позицію сторони захисту, що обвинувачений не мав наміру спичинити потерпілому тілесне ушкодження, яка об'єктивно спростовується сукупністю наведених та досліджених в судовому засіданні доказів, які є належними та допустимими, достатньо вагомими, чіткими і узгодженими між собою, суд визнає такою, що спрямована на намагання ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора, а в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. ч. 2, 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до кримінальної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своєму рішенні, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Національне законодавство України повністю узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом кримінального провадження, крім того, що інкримінований злочин вчинений і обвинувачений є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом кримінального провадження. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, суд, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, і його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, що скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю ІІІ групи, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини провадження, особу обвинуваченого, позитивну характеристику, наявність інвалідності, висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства,суд вважає за можливе надати обвинуваченому шанс на виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, а тому вважає доцільним звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженню відсутні.
Відповідно до положень частини четвертої ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 квітня 2025 року на транспортний засіб марки «ЗАЗ 110206», реєстраційний номер НОМЕР_2 , підлягає скасуванню.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Оптичні носії інформації диски DVD-R та флеш - носії з відеозаписами слідчих дій - необхідно залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 вичерпав свою дію, підстав для його обрання до вступу вироку в законну силу не вбачається.
Керуючись ст. 373,374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання за це кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 квітня 2025 року на транспортний засіб марки «ЗАЗ 110206», реєстраційний номер НОМЕР_2 - скасувати.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: транспортний засіб марки «ЗАЗ 110206», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 , повернути користувачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оптичні носії інформації диски DVD-R та флеш - носії з відеозаписами слідчих дій - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1