Провадження № 1-кс/742/1486/25
Єдиний унікальний № 742/3546/25
30 жовтня 2025 року місто Прилуки
Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025272210000043 від 30.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,-
Слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 , подав до суду клопотання, погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, а саме на мобільний телефон марки iPhone 12, з IMEI 1 - НОМЕР_1 та IMEI 2 - НОМЕР_2 належний ОСОБА_6 , як доказ у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025272210000043 від 30.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307 КК України.
Своє клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025272210000043 від 30.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до даного кримінального провадження може бути причетний ОСОБА_6 . 17.10.2025 ОСОБА_6 , затримано та проведено його особистий обшук в ході якого, виявлено та вилучено мобільний телефон марки iPhone 12, з IMEI 1 - НОМЕР_1 та IMEI 2 - НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету CRI 1145750. Даний мобільний телефон, має важливе значення для органу досудового розслідування, а саме інформація наявна в ньому, яка несе в собі розпосвсюдження та місця зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин та яка може бути використана як доказ. тому є необхідність у проведенні комп'ютерно-технічної експертизи для отримання повної інформації, у зв'язку з чим і подано дане клопотання.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти його задоволення, зазначивши, що мобільний телефон не може бути речивим доказом, а лише інформація наявна на ньому і тому такий у відповідності до ч.2 ст.168 КПК підлягає поверненню ОСОБА_6 .
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, адвоката, дослідивши матеріали поданого клопотання, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділенням Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025272210000043 від 30.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи спільно за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом незаконного придбання та зберігання усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вступили у попередню злочинну змову з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.
Після чого у невстановлений слідством час та дату, але не пізніше 16.10.2025 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , незаконно придбали особливо небезпечну психотропну речовину PVP, які незаконно зберігали, з метою подальшого незаконного збуту шляхом розміщення «закладок» на території м.Прилуки, Чернігівської області, використовуючи месенджер Telegram, а саме чат-бот під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », через який здійснювали прийом замовлень на збут психотропних речовин.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний план, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 16.10.2025 помістили до автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_9 , не менше 781 шт. згортків з липкої стрічки, чорного кольору, всередині яких знаходились полімерні пакети із замком «zip-lock» у вигляді так званої «закладки» з вмістом психотропної речовини та на вказаному вище автомобілі 16.10.2025 перемістились з м.Суми до м.Прилуки, Чернігівської області з метою збуту психотропних, де 17.10.2025 близько 12 год. на автодорозі Р-67, поблизу с.Тополя, Прилуцького району, Чернігівської області, останніх було зупинено працівниками поліції.
У період часу з 18 год. 11 хв. по 19 год. 36 хв. 17.10.25 під час санкціонованого ухвалою слідчого судді від 17.10.2025 обшуку автомобіля «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», д.н.з. НОМЕР_3 було виявлено та вилучено 762 шт. згортків з липкої стрічки, всередині яких знаходились полімерні пакети із замком «zip-lock» у вигляді так званої «закладки» з вмістом речовини. Крім того, при затриманні ОСОБА_7 , в останнього було вилучено 9 шт. згортків з липкої стрічки, всередині яких знаходились полімерні пакети із замком «zip-lock» у вигляді так званої «закладки» з вмістом речовини, при затриманні ОСОБА_6 було вилучено 9 шт. таких згортків. З числа згортків вилучених в ході обшуку автомобіля відібрано 40 шт. таких згортків та відповідно до висновку експерта від 18.10.2025 №СЕ-19/125-25/14342-НЗПРАП, встановлено, що речовина, яка знаходиться в цих 40 шт. згортків містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP становить 18,1372г., що є особливо великими розмірами згідно наказу МОЗ України №188.
17.10.2025 о 13:15 ОСОБА_6 , затримано у порядку ст.208 КПК України та проведено його особистий обшук в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки iPhone 12, з IMEI 1 - НОМЕР_1 та IMEI 2 - НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету CRI 1145750.
Вищевказаний мобільний телефон, має важливе значення для органу досудового розслідування, а саме інформація наявна в ньому, яка несе в собі розпосвсюдження та місця зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин та яка може бути використана як доказ. Тому в подальшому ході досудового розслідування є необхідність у проведення комп'ютерно-технічної експертизи для отримання повної інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Згідно з п.3 ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, застосовується у випадках, зокрема, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
При цьому, згідно з абз.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення; 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (Речові докази). Незастосування арешту на вилучене майно може призвести до його приховування, знищенню, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Наразі обмеження права власності відповідає завданням кримінального провадження, є пропорційним і не становить особистий і надмірний тягар для власника майна, адже не порушує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав власника предмету клопотання.
Накладаючи арешт на мобільний телефон, слідчий суддя виходить з того, що він вилучений в результаті затримання ОСОБА_6 , а також визнаий речовим доказом згідно постанови від 17.10.2025.
На даному етапі досудового розслідування слідчий суддя вважав, що даний телефон може містити важливі відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак він відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи власника майна, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і має місце, тому суд не приймає доводи адвоката ОСОБА_4 , та вважає їх необгрунтованими та документально не доведеними. Оскільки вище зазначений мобільний телефон та інформація на ньому є засобом вчинення кримінального правопорушення та незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, зникнення, втрати, пошкодження, псування, знищення чи відчуження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може привести до настання наслідків, передбачених ст.170 КПК України, а тому є доцільним накладення арешту на вище зазначений мобільний телефон, який поміщено до спец. пакету CRI 1145750, у зв'язку з чим, клопотання слідчого про накладення арешту на мобільний телефон марки iPhone 12, з IMEI 1 - НОМЕР_1 та IMEI 2 - НОМЕР_2 беззаперечно підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025272210000043 від 30.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на речі ОСОБА_6 , а саме на мобільний телефон марки iPhone 12, з IMEI 1 - НОМЕР_1 та IMEI 2 - НОМЕР_2 , із забороною розпоряджатись, та користуватись ним.
Копію ухвали негайно вручити сторонам.
Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10