Провадження номер 2/741/423/25
Єдиний унікальний номер 741/643/25
іменем України
30 жовтня 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретарів судового засідання Кузьменка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,
У квітні 2025 року представник позивача адвокат Левченко Геннадій Володимирович, діючи від імені та представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою ОСОБА_1 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради, ТОВ «Агрофірма-Обрій» про визнання за позивачем права на земельну частку (пай) у порядку спадкування. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2025 року встановлено факт постійного проживання позивача зі ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після її смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) із земель, які перебували в колективній власності колишнього КСП ім. Куйбишева с. Червоні Партизани (нині с. Володькова Дівиця Ніжинського району Чернігівської області) на території Носівської міської ради, що належало матері померлої ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449, зареєстрованого 13.09.1999 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 162.
Мати позивача ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , вступивши в управління та володіння спадковим майном, адже на час смерті ОСОБА_3 була з нею зареєстрована та проживала.
Позивач зверталася до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав на право на земельну частку (пай), однак 04 лютого 2025 року нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що позивач не змогла надати нотаріусу сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449, оскільки він втрачений.
20 березня 2025 року в газеті «Вісті» м. Ніжин опубліковано оголошення про втрату та визнання недійсним сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449.
Рішенням Червонопартизанської сільської ради Носівського району від 25 грудня 2003 року «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)» ТОВ АФ «Обрій» визначений розмір земельної частки (паю) в 3,06 умовних кадастрових гектарів.
Згідно з витягом з протоколу № 1 від 01 березня 2004 року рішення загальних зборів уповноважених членів ТОВ «АФ «Обрій» та додатку до нього ОСОБА_3 включена в Список власників сертифікатів, але участі в жеребкуванні при розподілі земельних ділянок не брала, оскільки померла на дату складання списку.
Із розпорядження Носівської РДА від 30 квітня 2004 року за № 177 слідує, що КСП ім. Куйбишева було реформовано в ТОВ агрофірма «Обрій», яке продовжує своє існування.
Тому представник позивача вважає, що єдиним способом захистити майнові права позивача є звернення до суду, рішення якого буде підставою для замовлення, розробки технічної документації, формування земельної ділянки на ім'я позивача та реєстрації за нею права власності.
Тому представник позивача просив судовим рішенням визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 3,06 умовних кадастрових гектарів, яке перебувало у колективній власності КСП ім. Куйбишева с. Червоні Партизани (нині с. Володькова Дівиця) на території Носівської міської ради Чернігівської області та належало ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449, зареєстрованого 13.09.1999 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Куйбишева за № 162, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також представник позивача просив не стягувати із відповідачів судовий збір та залишити його за позивачем.
Ухвалою судді від 14 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 26 червня 2025 року.
Ухвалою судді від 26 червня 2025 року підготовче судове засідання було відкладено до 19 серпня 2025 року за клопотанням представника позивача.
09 липня 2025 року представником позивача подано до суду клопотання про уточнення позовних вимог та виключення юридичної особи з кола відповідачів ТОВ «Агрофірма-Обрій».
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року задоволено клопотання представника позивача, виключено ТОВ «Агрофірма-Обрій» (ЄДРПОУ 35779344) з кола відповідачів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради, ТОВ «Агрофірма-Обрій» про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 30 жовтня 2025 року.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву, у якій зазначив, що він підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити та розглянути справу без участі позивача та представника позивача (а. с. 78).
Представник відповідача Носівської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з'явилася, але надіслала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада просить розглянути цивільну справу без участі представника міської ради за наявними в ній матеріалами та дослідженими в судовому засіданні доказами, заявлені позовні вимоги Носівська міська рада визнає, проти задоволення позову не заперечує (а. с. 67).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки підстави для відкладення судового засідання, передбачені ст. 223 ЦПК України, або оголошення в ньому перерви відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст. 12 ЦПК України.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 77-78 ЦПК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
У пункті 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 за життя отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449, зареєстрований 13.09.1999 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Куйбишева за № 162. Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449 ОСОБА_3 не отримувала. Вартість земельної частки (паю) згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ЧН № 0191449 по КСП ім. Куйбишева Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області станом на 01.01.2025 складає 94604,21 грн, що підтверджується копіями повідомлень Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № Н-515/0-568/6-24 від 05 квітня 2024 року та № Д-264/0/5-25 від 18 березня 2025 року (а. с. 15).
Судом установлено, що оригінал вищевказаного сертифіката на право земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449 втрачено, що підтверджується оголошенням в Ніжинській міській газеті «Вісті» від 20 березня 2025 року (а. с. 23).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10).
Згідно з довідкою № 450/1 від 14 червня 2024 року, виданою ЦНАП Носівської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована по АДРЕСА_1 . На день смерті разом з нею була зареєстрована ОСОБА_2 (а. с. 14).
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 63).
Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 60) та повідомленням Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 25 квітня 2025 року № 994/01-11 (а. с. 61).
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), той з подружжя, який його пережив, і батьки (усиновителі) померлого.
ОСОБА_2 була дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00044018287 від 13 березня 2024 року (а. с. 11), копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із підтвердженням дошлюбного прізвища № 00043958973 від 08 березня 2024 року (а. с. 12), копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із підтвердженням дошлюбного прізвища № 000439961833 від 08 березня 2024 року (а. с. 13). Отже, вона була спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .
Абзацом 2 пункту 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Міністерством юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, установлено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.
У судовому засіданні встановлено, що в силу ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , вступивши в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживала разом зі спадкодавцем на час її смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Отже, після смерті ОСОБА_3 її дочці ОСОБА_2 стало належати право на вищевказану земельну частку (пай), яке належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449 по КСП ім. Куйбишева Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області (нині - Носівська міська рада Ніжинського району Чернігівської області).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ніжин Чернігівської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 10, на звороті).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За життя ОСОБА_2 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 66). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, його дружина та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 65).
Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2025 року в цивільній справі № 741/1875/25, яке набрало законної сили 21 лютого 2025 року, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини після її смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, указаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочкою ОСОБА_2 . Отже, відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .
Таким чином ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 у силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки проживала зі спадкодавцем на час її смерті та не заявила про відмову від спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 зверталася до Носівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Куйбишева, що знаходилось на території Носівської міської ради (колишня Червонопартизанська сільська рада) Ніжинського району Чернігівської області, що на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧН № 0191449 належало ОСОБА_3 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Однак, державний нотаріус Носівської державної нотаріальної контори Киреєва Л.М. відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме: сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449, що підтверджується копією постанови нотаріуса № 121/02-31 від 04 березня 2025 року (а. с. 29).
Рішенням Червонопартизанської сільської ради Носівського району від 25 грудня 2003 року «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)» ТОВ АФ «Обрій» визначений розмір земельної частки (паю) в 3,06 умовних кадастрових гектарів (а. с. 16).
У п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» одним із документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Згідно з п. п. 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам-власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Видача дубліката чи повторного сертифіката на право на земельну частку (пай) законодавством не передбачена.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, ураховуючи вищевикладені правові норми, суд робить висновок, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
За клопотанням представника позивача суд не стягує із відповідачів судовий збір та залишає його за позивачем.
Керуючись ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 524, 548 ЦК УРСР, ст. ст. 392, 1297 ЦК України, ст. ст. 141, 142, 201, 211, 247, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 3,06 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім. Куйбишева, що знаходилось на території Носівської міської ради (колишньої Червонопартизанської сільської ради) Ніжинського району Чернігівської області, яке на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0191449, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 162 від 13 вересня 1999 року, належало ОСОБА_3 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Носівська ОТГ в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.
Повний текст судового рішення складено 30 жовтня 2025 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА