Справа № 587/4857/25
03 листопада 2025 року Суддя Сумського районного суду Сумської області розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського РУП ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , 5930, НОМЕР_2
за ст. 173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 777166 12 жовтня 2025 року близько 01-30 год ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії, а саме: пошкодив 4 колеса та цеглою розбив лобове скло автомобіля ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 , чим завдав власнику автомобіля матеріальної шкоди, тобто вчинив дрібне хуліганство, за що відповідальність передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував факт даного правопорушення. Стверджував, що 12 жовтня 2025 року близько 00-30 години вночі до його місця мешкання приїхали місцеві мешканці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і ще невідома особа, всі вони перебували в стані алкогольного сп'яніння. Вказав, що вони питали його сестру ОСОБА_4 , проте її вдома не було, про що він їм і повідомив. Зазначив, що ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та почав застосовувати до нього насильство: схопив за одяг і виражався нецензурною лайкою. Повідомив, що на крики вийшла його матір і вони уїхали. Вказав, що через деякий час, цього ж дня, приблизно о 01-00 год. вони знову приїхали до будинку і розбили вікно в будинку, він був вимушений викликати поліцію, коли він вийшов з будинку, то помітив той самий автомобіль, більше йому добавити нічого.
В судове засідання викликались потерпілий ОСОБА_5 , який до суду не з'явився.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, суддя установила таке.
Відповідно до 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, органом поліції надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 12.10.2025 серії ВАД № 777166 (а.с. 1);
- протокол прийняття заяви про подію від 12.10.2025, відповідно до якого прийнято усну заяву від ОСОБА_5 про те, що 12.10.2025 вночі був пошкоджений його автомобіль ВАЗ 2103 д.н.з НОМЕР_3 (а.с.1);
- письмові пояснення ОСОБА_6 від 12.10.2025 року, згідно якої останній повідомив про те, що 12.10.2025 вночі були пошкоджені в його автомобілі ВАЗ 2103 д.н.з НОМЕР_3 4 колеса та лобове скло (а.с.3)
- письмові пояснення ОСОБА_1 , який повідомив, що 12 жовтня 2025 року близько 00-30 години вночі до його місця мешкання приїхали місцеві мешканці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і ще невідома особа, всі вони перебували в стані алкогольного сп'яніння. Вказав, що вони питали його сестру ОСОБА_4 , проте її вдома не було, про що він їм і повідомив. Зазначив, що ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та почав застосовувати до нього насильство: схопив за одяг і виражатися нецензурною лайкою. Повідомив, що на крики вийшла його матір і вони уїхали. Вказав, що через деякий час, цього ж дня, приблизно о 01-00 год. вони знову приїхали до будинку і розбили вікно в будинку, він був вимушений викликати поліцію, коли він вийшов з будинку, то помітив той самий автомобіль, він взяв цеглу розбив лобове скло автомобіля та ножицями порізав колеса (а.с. 4)
- пояснення ОСОБА_6 , згідно яких останній повідомив, що 12 жовтня 2025 року приблизно щ 04-00 год йому зателефонував товариш та повідомив, що в його автомобілі ВАЗ 2103 д.н.з НОМЕР_3 порізані 4 колеса та розбите лобове скло. Підозрює ОСОБА_1 , так як у них був конфлікт
Об'єктом даного адміністративного проступку (за ст. 173 КУпАП) є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
З диспозиції ст. 173 КупАП вбачається, що дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Зі змісту Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 N 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» вбачається, що своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих.
При розгляді кримінальних справ зазначеної категорії суди, серед іншого повинні встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
При вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП.
З наведеного слід дійти висновку про те, що хуліганство це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке відповідно до ст. 173 КУпАП може виражатися в таких діях як нецезурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Такі дії можливо кваліфікувати як хуліганство, тільки тоді, коли вони були поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, який передбачений ст. 62 Конституції України та який діє і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia») заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Також суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» ( Ireland v.the United Kingdom ), п. 161, Series A заява №25).
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 12.10.2025 року близько 01-30 год ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії, а саме: пошкодив 4 колеса та цеглою розбив лобове скло автомобіля ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 , тобто вчинив дрібне хуліганство.
Разом з тим, будь-яких належних доказів вини ОСОБА_1 , а саме: пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, суду не надано. Крім того, згідно пояснень потерпілого ОСОБА_5 він не бачив хто саме пошкодив його автомобіль, а тільки на припущеннях вказує, що це міг бути ОСОБА_1 , з яким у останнього був конфлікт.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 247 ч. 1 п. 1, 251, 266, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП, закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О.М. Черних