Справа № 577/6467/25
Провадження № 3/577/1942/25
"04" листопада 2025 р.
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галян С.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи не встановлено, -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
03.11.2025 року до Конотопського міськрайонного суду Сумської області надійшов протокол серії ЕПР1 №494669 від 26.10.2025 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно вищевказаного протоколу встановлено, що 26.10.2025 року о 15:00 год. ОСОБА_1 в. м. Конотоп, вул. М.Сусла, 20 керував автомобілем марки Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд було проведено на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотестера Драгер 6820, результат огляду 0,22%, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.1).
Суд, дослідивши представлені докази дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у ст. 251 КУпАП.
За приписами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).
Пункт 2.9 «a» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Як убачається з матеріалів справи 26.10.2025 року о 15:00 год. в. м. Конотоп, вул. М.Сусла, 20 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, які побачили в нього ознаки алкогольного сп'яніння.
Згідно відеозапису, за результатами огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» виявлений алкоголь 0,22%. При цьому водій ОСОБА_1 наполягав, що спиртних напоїв не вживав, про що наголошував працівникам поліції. В свою чергу працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле.
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
Згідно інструкції до приладу «Drager Alcotest 6820», яка є у вільному доступі в мережу Інтернет, технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря, зазначено можливу похибку вимірювання ± 0,05 мг/л.
Таким чином, технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» передбачено похибку при результатах від 0 до 0,33 мг/л ± 0,05 мг/л.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 взагалі відсутні будь-які зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.
Отже, коли у водія були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, він заперечував вживання спиртних напоїв, що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.
У статті 62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На переконання суду, результат огляду у 0,22% не може свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий результат є в межах зазначеної вище похибки, а відтак не тягне за собою наслідок притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Керуючись: ст.ст. 130, 247 ч.1 п.1, 284 КУпАП, суд,-
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя: С. В. Галян