03 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/17425/24
Провадження № 22-ц/820/2513/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Талалаєм Андрієм Славомировичем на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року в складі судді Колієва С.А., в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про усунення перешкод у користування майном.
В червні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинного будівництва при здійсненні ОСОБА_3 реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0450, на підставі будівельного паспорту № 76 (2794) від 24.03.2023 року та реконструкції квартири АДРЕСА_3 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0210 на підставі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №227 від 26.06.2023 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2024 року клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення у справі судової експертизи задоволено та призначено у справі судову інженерно-будівельну експертизу.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року, доповнено перелік питань, поставлених на вирішення судової будівельно-технічної експертизи, яка призначена згідно ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2024 року
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не погодилися з такою ухвалою суду подали апеляційну скаргу.
Пунктом 4 частини 5 статті 357ЦПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Пунктом 12 ст 353 ЦПК України, передбачено право на апеляційне оскарження ухвал суду про призначення експертизи, ухвали суду першої інстанції про доповнення переліку питань поставлених на вирішення експертизи в переліку вказаної статті відсутні, тому слід дійти висновку, що оскаржувана ухвала суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення судового рішення по суті спору й окремо від цього рішення.
Згідно ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Враховуючи наведене, ухвала про доповнення переліку питань поставлених на вирішення експертизи підлягає оскарженню в апеляційному порядку одночасно з оскарженням рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору.
Крім того, колегія суддів зауважує, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2024 року вже була предметом апеляційного перегляду, за наслідками якого постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 лютого 2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2024 року залишено без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного характеру буде остаточно вирішено (справа «Балатський проти України» (BALATSKYY v. UKRAINE), рішення від 25 жовтня 2007 року). Також Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України» (SHULGA v. UKRAINE), рішення від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України» (MUSIYENKO v. UKRAINE), рішення від 20 січня 2011 року).
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема й у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190 цс 19), звертає увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у ч. 1 ст. 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентується процесуальним законом. Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може виступати самостійним об'єктом апеляційного оскарження, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у п. 4 ч. 5 ст. 357 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнятою до розгляду і повертається апелянту, оскільки її подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
На підставі наведеного та керуючись п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Талалаєм Андрієм Славомировичем на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року, повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова