Дата документу 22.10.2025 Справа № 331/7273/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 331/7273/24 Пр. № 22-ц/807/1014/25Головуючий у 1-й інстанції: Фісун Н.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
22 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кочеткової І.В., Полякова О.З.,
за участі секретаря Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» на заочне рішення Жовтневого (нова назва - Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2025 року у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (надалі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У грудні 2024 року Банк звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с.1-4), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за заявою договором №002/12527623-SP від 13.12.2021 року станом на 24.10.2024 року у сумі 104248,81 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 49999,58 грн. та заборгованості за процентами (в т. ч. прострочена) 54249,23 грн., від сплати якої відповідач на користь Банку у добровільному порядку ухиляється, а також судовий збір 2422,40 грн.
В обґрунтування позову вказав, що 13 грудня 2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 881664 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank.» ОСОБА_1 - з 13.12.2021 р. є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви №881664 з номером Кредитного договору № 002/12527623-SP. Позичальнику було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 50000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,22 %. Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби. В подальшому Відповідач припинив виконувати умови Кредитного договору та не сплачував заборгованість по кредиту та процентах.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Фісун Н.В. (а.с.44). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.47)провадження у цій справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2025 року (а.с.60-63) позов Банку у цій справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Банку (ЄДРПОУ 09806443) кредитну заборгованість за заявою - договором № 002/12527623-SP від 13.12.2021р. у розмірі 49999,58 грн. та судовий збір у розмірі 1161,78 грн.
В іншій частині позовних вимог Банку у цій справі відмовлено.
За заявою відповідача ОСОБА_1 вищезазначене заочне рішення судом першої інстанції, у тому числі в частині задовлення позовних вимог Банку, не переглядалось та в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, Банк у своїй апеляційній скарзі (а.с.74-81) просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами урозмірі 54249,23 грн. скасувати та прийняти у цій частині нове судове рішення про задовлення позовних позовних вимог у цій частині, стягнути з відповідача на користь Банку судові витрати.
В автоматизованому порядку 14.04.2025 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Полякова О.З. (а.с.92). Ухвалою апеляційного суду від 14.04.2025 року (а.с. 93) витребувано справу у суду першої інстанції у паперовому та електронному вигляді одночасно, остання була надана судом першої інстанції апеляційному суду 18.04.2025 року (а.с. 96). 21.04.2025 року суддя член колегії Поляков О.З. перебував у нетривалій відпустці, яка не дає підстав для його заміни в автоматизованому порядку іншим суддею (а.с.97). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 22.04.2025 року (а.с.98), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.99) з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, штату суддів Запорізького апеляційного суду (11) взагалі.
Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
25 квітня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів" № 4273-IX, за змістом якого: - внесено до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такі зміни: «1. Пункт 3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено підпунктом 3 такого змісту: «3) змінити найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначається додатком до цього Закону. Зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду»; Доповнено додатком такого змісту: «Додаток до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Перелік місцевих загальних судів, що перейменовуються Змінити найменування таких місцевих загальних судів… 7) у Запорізькій області: Куйбишевський районний суд Запорізької області на Кам'янський районний суд Запорізької області; Жовтневий районний суд Запорізької області на Олександрівський районний суд м. Запоріжжя; Ленінський районний суд м. Запоріжжя на Дніпровський районний суд м. Запоріжжя; Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя на Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя…». Державна реєстрація змін до відомостей про місцеві загальні суди, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, які випливають із цього Закону, здійснена 30 квітня 2025 року (ст. 82 ч. 3 ЦПК України).
Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 04.06.2025 року, не відбувся та був відкладений через нетривалу відпустку судді-члена колегії Полякова О.З., яка не давала права заміни його іншим суддею в автоматизованому порядку (довідка а.с. 109), з урахуванням відпустки судді-доповідача у період з 07.07.2025 року по 14.08.2025 року включно (довідка а.с. 119). Проте, при цьому, апеляційним судом було встановлено, що конверт із судовою повісткою на ім'я відповідача, повернувся на адресу апеляційного суду без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 115-117). У зв'язку із чим, апеляційним судом було отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру відносно відповідача ОСОБА_1 (а.с. 123-124) та про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (а.с.125-126), за змістом якої: відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 (аналогічна інформація була наявна у суді першої інстанції - з 09.11.2005 року по теперішній час - а.с. 46, оголошення суду першої інстанції а.с. 50, заява відповідача ОСОБА_1 від 20.02.2025 року суду першої інстанції про відкладення розгляду справи із зазначенням тієї самої адреси для листування - за місцем реєстрації - а.с. 54, вручення судової повістки відповідачу у суді першої інстанції - а.с. 56-57), проте, з 04.12.2024 року є внутрішньо переміщеною особою та має фактичну адресу: АДРЕСА_2 , про яку у матеріалах цієї справи суду першої інстанції інформація була відсутня, відповідач останню суду у цій справі не повідомляв.
Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 01.10.2025 року (а.с. 127), не відбувся та був відкладений, оскільки відсутні дані про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 , конверт повернувся на адресу апеляційного суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.121-122); ухвалою апеляційного суду (а.с. 131-132) витребувано для долучення до матеріалів цієї справи на підтвердження (спростування) інформації відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України - перетинав (не перетинав) державний кордон, починаючи з 24 лютого 2022 року по теперішній час. На виконання вказаної ухвали апеляційного суду Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано інформацію (а.с. 137-140), за змістом якої: ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 року по 14.10.2025 року в Базі даних не виявлено.
У дане судове засідання повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи належним чином (а.с. 133-134, 141) всі учасники цієї справи не з'явились, про причини своєї неявки та неявкуи представників апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з'явились.
В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи… фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Банку у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.
В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов Банку у цій справі частково, керувався ст.ст. 263-265 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог Банку лише в частині їх задовлення.
Оскільки, судом першої інстанції було встановлено, що 13 грудня 2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 881664 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank.»/а.с.7/.
Відповідно до заяви-анкети №881664 про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК», відповідач підтвердив, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) AT «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, в тому числі, але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту на сайті банку за посиланнями https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua, які він разом з додатками отримав в мобільному додатку «Sportbank» та з якими він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов'язався неухильно дотримуватися.
Публічна пропозиція разом з даною заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Ця заява-анкета є також заявою на відкриття рахунку.
Відповідач підтвердив, що письмові розпорядження підписуватимуться ним або уповноваженою особою. При здійсненні електронної взаємодії з банком через мобільний додаток розрахункові документи будуть підписуватися виключно ним з накладенням (створенням) удосконаленого електронного підпису (п.2).
Згідно з п.1.2. вказаної анкети-заяви, відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, зокрема, відкрити поточний рахунок № № НОМЕР_1 у національній валюті, надати послуги кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах та складає 100000 грн.
Відповідно до довідки АТ «ТАСКОМБАНК», ОСОБА_1 з 13.12.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети № 881664 з номером Кредитного договору № 002/12527623-SP від 13.12.2021, № картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК"( код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443.)/а.с.10/.
Відповідачу було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100000 грн), а саме надані кредитні кошти в сумі 50000 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 13.12.2021 до 25.10.2024./а.с.22/.
Відповідно до п.8.1. Публічної пропозиції (оферти) AT «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про відкриття поточного рахунку та видачу та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», клієнт підписанням заяви-анкети або заяви про приєднання до частини 2 публічної пропозиції приймає в повному обсязі умови публічної пропозиції (разом з усіма додатками), в тому числі умови щодо кредитування рахунку та приймає (підписує) паспорт споживчого кредиту. При цьому, сторони погоджуються, що умови договору в частині кредитування рахунку, які приймає клієнт містять всі істотні умови договору про надання споживчого кредиту, обов'язковість яких визначена законодавством України, в тому числі загальний ліміт кредитування рахунку, в межах якого відповідно до умов договору банком для клієнта встановлюється ліміт кредитування рахунку.
Пунктом 8.5. Публічної пропозиції (оферти), підтвердженням погодження клієнтом встановленого ліміту кредитування рахунку/зміни ліміту кредитування є здійснені клієнтом операції з розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів та/або здійснення безготівкового переказу після встановлення або зміни ліміту кредитування рахунку.
Згідно з п. 8.6. Публічної пропозиції (оферти), клієнт може відмовитись від одержання кредиту шляхом не допущення здійснення операцій за рахунком за рахунок кредиту та/або ініціювати скасування ліміту кредитування рахунку шляхом направлення відповідного повідомлення узгодженими каналами зв'язку. Клієнт може також ініціювати зменшення/встановлення нульового ліміту кредитування рахунку шляхом ініціювання таких змін в мобільному додатку «Sportbank». Зміна ліміту кредитування рахунку здійснюються банком протягом 48 годин шляхом відображення банком в мобільному додатку «Sportbank» нового розміру ліміту кредитування рахунку.
Відповідно до п.8.10. Публічної пропозиції (оферти), за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти. Тип процентної ставки фіксована. Розмір процентної ставки, вказується в тарифах та залежить від виду операцій, які здійснює клієнт за рахунок кредиту та терміну фактичного користування кредитом. Розмір процентної ставки, що вказаний в тарифах, може бути змінений шляхом внесення змін до даної публічної пропозиції в порядку, передбаченому розділом 11 публічної пропозиції. Такі зміни застосовуються виключно до кредитної заборгованості, що виникає в межах ліміту кредитування рахунку, після внесення таких змін. До заборгованості, що виникла в межах ліміту кредитування рахунку, до моменту внесення змін в розмір процентної ставки, застосовується процентна ставка визначена тарифами, які діяли на момент виникнення кредитної заборгованості.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому Договором розмірі. Проте, відповідач порушив умови договору, у зв'язку з чим, у відповідача виникла прострочена заборгованість зі сплати кредиту.
Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №002/12527623-SP від 13.12.2021 станом на 24.10.2024 р. заборгованість становить 104 248,81 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 49 999,58грн. та заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) 54 249,23 грн./а.с.20/.
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд першої інстанції зазначав таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У розумінні ст.526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Частиною 2 ст.1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «ТАСКОМБАНК» не повернуті, а також вимоги ч. 2ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд переконаний, що останній вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов'язання останнім позивач надав суду виписку по особовому рахунку відповідача за період з 13.12.2021 року по 25.10.2024 року.
Факт користування відповідачем грошовими коштами АТ «ТАСКОМБАНК» доведено та не спростовано відповідачем.
Отже, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна вимога у частині стягнення з відповідача суми тіла кредиту у розмірі 49999,58 грн.є обґрунтованою та такою, яка підлягає до задоволення.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд першої інстанції зазначав таке.
Банк, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 54 249,23 грн.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором № 002/12527623-SP від 13.12.2021 року , посилався на Витяг з публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачі платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Відповідно до п.8.10. Публічної пропозиції (оферти), за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти. Тип процентної ставки фіксована. Розмір процентної ставки, вказується в тарифах та залежить від виду операцій, які здійснює клієнт за рахунок кредиту та терміну фактичного користування кредитом.
Розмір процентної ставки (в т.ч. пільгової) визначається в Тарифах, що є додатком до Публічної пропозиції та залежить від виду операцій, які здійснює клієнт за рахунок кредиту та терміну фактичного користування кредитом (період наявності заборгованості за кредитом (п. 8.12).
При цьому, позивачем не додано до позовної заяви Тарифів, що є додатком до Публічної пропозиції, що позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування відсотків за кредитним договором.
Згідно з частиною першоюстатті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в цьому випадку АТ «ТАСКОМБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістомстатті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зістаттею 1049 цього Кодексупозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмірі кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов'язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріали справи не містять Тарифів, які визначають розмір відсотків за користування кредитом відповідно до п. 8.10. Публічної пропозиції (оферти), підписаної сторонами, суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вимог Банку про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами.
У цьому випадку договірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів»(далі - Закон №1023-XII).
Згідно з п. 22 ч.1ст. 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4ст. 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, слід зауважити, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
З огляду на вищевикладене, на підставі наданих позивачем доказів, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «ТАСКОМБАНК» дотримався вимог, передбачених ч. 2ст. 11 Закону № 1023-XIIпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодив зі споживачем саме ті умови, про які зазначав при подачі позову.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.
Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд першої інстанції зазначав, що, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини. У позовній заяві АТ «ТАСКОМБАНК» просив розглянути справу у його відсутність, доказів на підтвердження позовних вимог в частині стягнення відсотків не надав, тобто, скористався своїми правами, передбаченим ЦПК України, на власний розсуд. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» в частині стягнення 54249,23 грн. заборгованості за відсотками, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1161,78грн.
Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.
Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясування обставин цієї справи. Має місце неповне з'ясування обставин судом першої інстанції у цій справі, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, апеляційним судом встановлено, що 13 грудня 2021 року між AT «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву № 881664 про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (а.с. 7-19.
ОСОБА_1 - з 13.12.2021 р. є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви №881664 з номером Кредитного договору № 002/12527623-SP (а.с.10). Згідно з п. 1. Заяви №881664 про приєднання до 2 частини Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» Відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, зокрема: - відкрити поточний рахунок № НОМЕР_4 у національній валюті; - позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 50000,00 грн.; - процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,22 %; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією (до 13.12.2023 року) Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Однак, умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти не були повернуті (повідомлення - вимога Банку від 25.09.2023 року, надіслана Банком відповідачу рекомендованим листом з описом - копії а.с. 30 зворот - 32).
Станом на 24.10.2024 р. заборгованість за Заявою - договором № 002/12527623-БР від 13.12.2021 р. р. (кредитна заборгованість) відповідача перед Банком становить 104248,81 грн.: в т.ч.: - заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 49999,58грн.; - заборгованість за відсотками (в т. ч. прострочена) - 54249,23грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками (надавалися в додатку до позовної заяви), які відповідачем у цій справі взагалі не спростовувались у суді першої інстанції. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем апеляційному суду не надані.
Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги Банку. Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Відповідач ОСОБА_1 не надавав суду першої інстанції взагалі будь-яких заперечень проти позову Банку у цій справі взагалі та в будь-якій його частині, а також взагалі будь-яких доказів на підтвердження останніх та у спростування позову Банку у цій справі.
При вищевикладених встановлених апеляційним судом обставинах цієї справи, судом першої інстанції у цій справі було помилково відмовлено в задоволенні частини позовних вимог Банку, та зокрема відсотків, у тому числі з посиланням на постанову Великої палати Верховного суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17, оскільки на думку суду матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними.
Оскільки, зовсім іншими є правовідносини сторін у цій справі, ніж ті, що мали місце у вищезазначеній справі ЄУН № 342/180/17, постанова ВП ВС від 03 липня 2019 року. Оскільки, із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон №675- VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону № 675- VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (частина 3 статті 11 Закону № 675- VIII. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675- VIII).
Так, апеляційним судом встановлено, що Публічна пропозиція (а.с. 11-14) та Тарифи Банку (введені в дію з 07.10.2021 року - а.с.15-19), що були надані відповідачу для ознайомлення при вищевикладених обставинах при укладенні вищезазначеного договору із Банком, досі зберігаються на офіційному сайті Банку, в розділі «Архіви» і є чітко визначеними на момент укладення Заяви- договору. Так, на момент укладення договору використовувалась конкретна редакція Публічної пропозиції від 29 листопада 2021 року, затверджена рішенням Правління АТ «ТАСКОМБАНК», Протокол №47-5 від 23 листопада 2021 року (а.с. 11-14). Та конкретні Тарифи Банку, затверджені засіданням тарифного комітету АТ «ТАСКОМБАНК», Протокол №57-3 від 07.10.2021, та введені в дію від 07.10.2021 року (а.с.15-19). Навіть, за умови можливих змін в подальших редакціях Тарифів Банку, процентна ставка за Лімітом Кредитування залишалась незмінною, про що свідчить розрахунок Банку заборгованості відповідача (а.с.20-21) та виписки Банку по рахункам позичальника (а.с.22-30).
Підписуючи заяву №881664 (а.с.7) ч. 2 ОСОБА_1 засвідчив, що приєднався до частини 2 Публічної пропозиції та просив Банк надати йому наступні банківські та фінансові послуги:
- 1.1. відкрити поточний рахунок № НОМЕР_4 у національній валюті України на моє ім'я (далі - Рахунок);
- 1.2. надати послугу Кредитування рахунку та встановити Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах та складає 100000,00 грн., з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції. Відповідно до п. 2 Заяви №881664 ч. 2 ОСОБА_1 підтвердив (а.с.8), що:
= перед підписанням цієї Заяви він ознайомився з Публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч але не виключно, частиною 2 Публічної пропозиції, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті Банку https://tascombank.ua/ та Лендинговій сторінці https://sportbank.com.ua посилання на примірник якої, разом з додатками він отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою я повністю згоден, зміст розумію, положення якої зобов'язуюся неухильно дотримуватися. В цьому випадку датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції (посилання на ЇЇ примірники). Проект цієї Заяви та Публічної пропозиції був наданий йому Банком, та підписані ним Заява та Публічна пропозиція відповідають наданим проектам;
= він розуміє, що приєднання до частини 2 Публічної пропозиції передбачає також приєднання та прийняття вступної частини Публічної пропозиції (порядок оголошення публічної пропозиції, глосарій) та забезпечено лише після мого приєднання до частини 1 Публічної пропозиції;
-після отримання Банком від нього Заяви про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції та підписання Банком цієї Заяви про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції, Публічна пропозиція разом з додатками та вказаними заявами, будуть складати Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank, що укладений між мною та Банком (далі- Договір);
- дані Мобільного додатку, за допомогою якого він має можливість отримувати послуги, передбачені Договором, є його контактними даними, які були ним зазначені та які дають йому можливість переглядати Публічну пропозицію, завантажити її на свій персональний комп'ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії, що унеможливлює ЗМІНУ її змісту.
Відповідно до розділу 8 Публічної пропозиції Відповідач погоджується, що:
8.10. За користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти. Тип процентної ставки - фіксована. Розмір процентної ставки, вказується в Тарифах та залежить від виду операцій, які здійснює Клієнт за рахунок Кредиту та терміну фактичного користування Кредитом.
8.12. Розмір процентної ставки (в т.ч. пільгової) визначається в Тарифах, що є додатком до Публічної пропозиції та залежать від виду операцій, які здійснює Клієнт за рахунок Кредиту та терміну фактичного користування Кредитом (періоду наявності заборгованості за кредитом).
8.13. Проценти за Кредитом, обчислюються, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (метод нарахування факт/факт) - коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році. Нарахування процентів здійснюється з дня видачі до дня, що передує дню його повернення. Проценти за процентною ставкою нараховуються щоденно на суму несплаченого залишку Кредиту та можуть бути донараховані у кінці місяця, якщо Клієнт не виконує умови Пільгового періоду та/або обов'язки передбачені Договором.
8.14. Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку проценти не пізніше останнього робочого дня кожного календарного місяця за попередній місяць існування заборгованості за Кредитом, а при повернені заборгованості за Кредитом - не пізніше дня такого повернення (якщо інше не передбачено внутрішніми процедурами Банку). Днем сплати вважається день зарахування коштів на Рахунок Клієнта, при цьому, кошти, що направляються на сплату процентів враховуються до сплати заборгованості за Кредитом, та в сумі такого зарахування, але не більше суми заборгованості за процентами, в день такого зарахування списуються за рахунок Кредиту наданого в межах послуги «Кредитування рахунку» в погашення заборгованості за процентами, з урахуванням пп.8.15.1 Публічної пропозиції.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що сторони за вищезазначеним договором у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру, підстав і порядку нарахування процентів.
Відповідач користувався карткою та наданими кредитними коштами, сплачував проценти та частково виконував інші умови договору по рахунку відповідача (а.с. 22-30), тим самим підтвердив погодження всіх істотних умов договору.
Отже, апеляційним судом встановлено, що сторонами за вищезазначеним договором в належний спосіб досягнуто домовленість про всі вищезазначені умови кредитування, у тому числі відсотки, що свідчить про обґрунтованість всіх заявлених у цій справі вищезазначених позовних вимог Банком до відповідача ОСОБА_1 у цій справі та наявність у суду підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Оскільки, у тому числі апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не надав відзиву на позовну заяву у цій справі у суді першої інстанції чи на апеляційну скаргу Банку в апеляційному суді, не висловив свою незгоду з умовами вищезазначеного укладеного договору з Банком, необізнаністю із розміром відсоткової ставки, не ініціював розірвання вищезазначеного договору тощо, навпаки, згідно із випискою Банку по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с.22-30), останній використовував грошові кошти, надані йому Банком, тому судом першої інстанції безпідставно відмовлено у стягнені процентів за користування кредитними коштами.
Суд першої інстанції мав виходити та апеляційний суд виходить при вирішенні цієї справи із:
- презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) - вищезазначеного підписаного без зауважень у встановленому законом порядку в порядку ст. 634 ЦК України (договір приєднання) сторонами договору №002/12527623-SP від 13.12.2021 року, укладеного між Банком та ОСОБА_1 в електронному вигляді (електронний підпис відповідача ОСОБА_1 на договорі - а.с. 7), належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідача апеляційному суду не були надані), оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем апеляційному суду не надані, так, відповідач у цій справі не подавав зустрічного позову про визнання вищезазначеного договору недійсним; також у матеріалах цієї справи відсутнє будь-яке рішення іншого суду в іншій справі про визнання вищезазначеного договору сторін недійним та відповідачем апеляційному суду не надано),
- принципу обов'язковості договору (ст. 629 ЦК України), за змістом якої вищезазначений кредитний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги Банку ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.
За таких обставин, апеляційну скаргу Банку слід задовольнити, заочне рішення Жовтневого (нова назва - Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2025 року у цій справі слід скасувати, ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови, позов Банку задовольнити; стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за заявою договором №002/12527623-SP від 13.12.2021 року станом на 24.10.2024 року у сумі 104248,81 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 49999,58 грн. та заборгованості за процентами (в т. ч. прострочена) 54249,23 грн.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги та позову Банку у цій справі у повному обсязі, - відповідач не має права на компенсацію за рахунок Банку будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, - з відповідача на користь Банку слід стягнути понесені документально підтверджені судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі 6056,00 грн. (розрахунок: судовий збір Банку за позовну заяву у розмірі 2422,40 грн. (а.с.6) + судовий збір Банку за апеляційну скаргу у розмірі 3633,60 грн. (а.с. 82)).
Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» задовольнити.
Заочне рішення Жовтневого (нова назва - Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2025 року у цій справі скасувати.
Ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови.
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за заявою договором №002/12527623-SP від 13.12.2021 року станом на 24.10.2024 року у сумі 104248,81 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 49999,58 грн. та заборгованості за процентами (в т. ч. прострочена) 54249,23 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ 09806443) судові витрати пов'язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі 6056,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова апеляційним судом складена 03.11.2025 року, оскільки у період з 01.11.2025 року по 02.11.2025 року мали місце вихідгі дні.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С.Кочеткова І.В.Поляков О.З.