Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 677/1634/25
03.11.2025м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акту та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243860000097 від 24 липня 2025 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
03.09.2025 до суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинуваченою заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
В обґрунтування клопотання зазначає, що обвинувальний акт містить суперечність щодо встановлення обвинуваченого.
До обвинувального акту внесені завідомо неправдиві дані, так як вказано ОСОБА_6 , а у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.07.2025 вказано, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, вчинила ОСОБА_7 .
Внесення в ЄРДР однієї особи - ОСОБА_7 , та вручення підозри іншій особі - ОСОБА_6 , означає, що фактично розслідування велося стосовно однієї людини, а повідомлення про підозру висувається іншій.
Крім цього, в обвинувальному акті обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні. Відомості щодо розміру витрат на залучення експерта обвинувальному акті - відсутні.
Реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки в ньому не зазначені відомості, щодо адреси проживання, ім'я по батькові та контактних номерів телефонів свідків.
Також звертає увагу на те, що обвинувальний акт, який вручений обвинуваченому, не скріплений печаткою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_8 чи Хмельницької окружної прокуратури, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу.
Крім цього, обвинуваченою заявлено клопотання про закриття кримінального провадження.
Клопотання мотивоване тим, що внесення в ЄРДР 24.07.2025 однієї особи - ОСОБА_7 , та вручення підозри 12.08.2025 іншій особі - ОСОБА_6 , означає, що фактично розслідування велося стосовно однієї людини, а повідомлення про підозру висувається іншій.
Справа до неї відношення не має, так як станом на 22.07.2025 і до сьогодні вона ОСОБА_6 , що підтверджено паспортом громадянина України.
Враховуючи допит потерпілої 25.07.2025, згідно фабули тілесні ушкодження нанесено ОСОБА_7 ; до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесена ОСОБА_7 ; матеріали справи і висновок експерта №190 від 24.07.2025 складались відносно ОСОБА_7 .
Якщо підозру вручено не тій особі, яку внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, це є достатньою підставою для закриття справи, оскільки порушення призвело до неможливості визначення винної особи та немає змоги ідентифікувати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Обвинувачена в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання. Водночас, на запитання прокурора та суду не відповіла, чи було прізвище “ ОСОБА_9 » її попереднім прізвищем.
Щодо необхідності проставлення печатки в обвинувальному акті, посилається на положення примітки до ст.358 КК України, ДСТУ 4163:2020, наказу «Про затвердження Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України».
Прокурор проти задоволення клопотань заперечував, зазначив, що підстави, на які посилається обвинувачена, є необгрунтованими. Зокрема, вимоги щодо печатки не передбачено законодавством. Щодо зазначення у витязі з ЄРДР одного прізвища (« ОСОБА_9 »), то в ході досудового розслідування встановлено, що відповідним прізвищем особі є « ОСОБА_10 ». Обвинувачена відмовилась повідомити, яке відношення має вона до прізвища « ОСОБА_9 ». За експертизу у цьому випадку кошти не сплачуються, тому і не зазначено.
Потерпіла підтримала позицію прокурора. Також зазначила, що обвинувачену вона знала під прізвищем “ ОСОБА_9 ».
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Так, у статтях 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Положеннями ст.291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов'язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.
Так, відповідно до вимог ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
За вимогами частини 3 вказаної статті обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, підставою для повернення прокурору обвинувального акту є його невідповідність вказаним вимогам, перелік яких є чітко визначеним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З обвинувального акту у даному кримінальному провадженні слідує, що всі необхідні відомості, визначені законом, він містить, зокрема і виклад обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, їх правову кваліфікацію з посиланням на норми закону та формулювання обвинувачення.
Суд зазначає, що питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду суд не вправі оцінювати вказані обставини.
При цьому, оцінку доводам щодо необґрунтованості пред'явленого обвинувачення та недопустимості частини доказів судом може бути надано виключно під час судового розгляду кримінального провадження та ухвалення судового рішення.
Також обвинувачена, як на підставу для повернення обвинувального акту посилається на відсутність печатки в обвинувальному акті.
Однак положеннями ст. 291 КПК України визначені вимоги до обвинувального акту, така вимога, як скріплення обвинувального акту печаткою прокуратури чи прокурора, - відсутня.
За таких обставин, відсутність печатки не є порушенням вимог ст. 291 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
При цьому, судом відхиляються доводи обвинуваченої про неповноту реєстру матеріалів досудового розслідування (не зазначені відомості щодо адреси проживання, ім'я по батькові та контактних номерів телефонів свідків) з огляду на те, що вказана неповнота такого реєстру, за умови долучення його до обвинувального акта з відповідністю вимогам ст.109 КПК України, не свідчить про наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, і може бути з'ясована в ході судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору.
Інші обставини, на які посилається обвинувачена як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору, не можуть згідно вимог КПК України бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
За таких обставин, клопотання про повернення обвинувального акту не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про закриття кримінального провадження, яке мотивоване п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України - відсутністю події кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Доводи, викладені у клопотанні про відсутність події кримінального правопорушення. можливо встановити під час дослідження сукупності документів (доказів) кримінального провадження, що на даній стадії (підготовчого судового засідання) з процесуальної точки зору є неможливим, а тому такі доводи є передчасними та такими, що не можуть бути розглянутими під час проведення підготовчого судового засідання.
Дослідження доказів в підготовчому судовому засіданні чинним КПК України не передбачена.
Таким чином, позиція сторони захисту про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення не ґрунтується на нормах КПК України, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження також необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 284, 291, 314 КПК України, суд, -
у задоволенні клопотань ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору та про закриття кримінального провадження, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений учасникам кримінального провадження 04 листопада 2025 року о 09 годині 50 хвилин
Суддя ОСОБА_1