Справа № 331/5437/25
Провадження № 2/331/3206/2025
20 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що 31.08.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 73776153. Так, 14.06.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європеська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європеська агенція з повернення боргів» право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 44 від 21.02.2025 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. ТОВ «ФК «Європеська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19 585,91 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 859,91 грн.- сума заборгованості за відсотками; 11 826,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 900,00 грн. - комісія за надання позики. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів'за договором позики № 73776153 в розмірі 19 585,91 грн. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом зазначив про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, відзив не надала, в зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у її відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 31.08.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 73776153, відповідно до якого відповідач отримала у позику 6000,00 грн. строком на 26 днів, базова процентна ставка 0,42308 % на день, комісія за надання позики - 15%, пеня - 2,7% на день, дата повернення позики 25.09.2024 р.
Договір позики № 73776153 від 31.08.2024 року було підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 22510.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений у відповідних Реєстрах боржників.
28.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, якою внесено зміни до п.1.3 договору.
13.06.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, якою внесено зміни до п.9.1 договору, зокрема, у випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.
21.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду № 48 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, у відповідності до умов якого, права вимоги відступаються згідно, зокрема, Реєстру боржників № 44 від 21.02.2025 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 44 від 21.02.2025 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 19 585,91 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 859,91 грн - сума заборгованості за відсотками; 11 826,00 грн. - пеня; 900,00 грн. - комісія.
Згідно із ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно із ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом із тим, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Отже, банківська виписка (облікова) з рахунків позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі №910/1580/18; від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18.
Як вбачається з матеріалів справи, виписки з карткового рахунку відповідача, на який було перераховано кредит згідно з умовами договору позики № 73776153 від 31.08.2024 року, позивачем не надано.
Сам по собі витяг з реєстру боржників до договору факторингу та розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є належним та достатнім доказом отримання відповідачем кредиту.
Згідно із ч.3 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено правилами ч. 4 ст. 12 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи встановлені обставини, даючи оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька