Справа № 331/6123/25
Провадження № 2-н/331/567/2025
21 жовтня 2025 року суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком, -
Представник ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» звернулася до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком.
21.10.2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано відзив на заяву, в якому зазначено, що ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» з червня 2025 року фактично призупинив надання послуг з управління багатоквартирним будинком, про що подавалися акти-претензії від мешканців. При цьому, заявник продовжував нараховувати плати за послуги, які не здійснював. Посилаючись на зазначені обставини, просив відмовити у видачі судового наказу.
Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За змістом ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача, означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи чи встановлювати обґрунтованість доводів заявників.
Однак, до суду надійшла заява боржника, що свідчить про наявність між сторонами спору.
Оскільки у даній справі заявник і боржник мають спірні правовідносини, які не можуть бути врегульовані в порядку наказного провадження, справа має розглядатися за загальними правилами позовного провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
З поданої заяви про видачу судового наказу і поданих документів вбачається спір про право, що за правилами п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, є підставою для відмови у видачі судового наказу, відповідно заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження, а тому у видачі судового наказу з приводу заявлених вимог необхідно відмовити.
Згідно із ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.165, 163, 165, 260 ЦПК, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.М. Світлицька