Справа № 621/3296/25
Провадження 3/621/1072/25
31 жовтня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Суддя Зміївського районного суду Харківської області В.Філіп'єва, розглянувши матеріали відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
02.10.2025, о 07:40 годині, водій ОСОБА_2 , перебуваючи по вул. Залізнична, буд.115, в м. Зміїв Чугуївського району, керував транспортним засобом ВАЗ21091, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вище зазначені обставини підтверджуються :
- Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №470906 від 02.10.2025;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 02.10.2025, згідно якого водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння,
- рапортом інспектора СРПП ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області,
- постановою серії ЕНА № 5845756 від 02.10.2025,
- відеозаписом події, що міститься на СD диску, доданому до матеріалів справи .
Згідно Довідки відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області посвідчення водія на право керування транспортними засобами А.Гулевич.
В судове засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
За змістом статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, яке інкримінується порушнику, не входить до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, наявність відомостей у суду про належне повідомлення про дату і час розгляду справи, а також обов'язок суду забезпечити швидкий і ефективний розгляд справи, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності вказаної особи за наявними матеріалами справи.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд зазначає наступне:
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дослідженими доказами по справі беззаперечно підтверджується відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є безальтернативною підставою для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Призначаючи стягнення за вказане правопорушення, суд керується положеннями статті 23 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно статті 27 КУпАП України, штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
В зв'язку з викладеним, з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, до винної особи слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі викладеного, керуючись статтями 130, ст. 8, 23, 30, 33, 40-1, 283-284, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на момент ухвалення постанови складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., (р/р UA168999980313020149000020001, отримувач: ГУК Харківськаобл/Харківобл/21081300, код ЄДРПОУ: 37874947, код класифікації доходів бюджету: 21081300, Банк отримувача: Державне казначейство України) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до ч. 1 статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена через Зміївський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Суддя В. Філіп'єва