Справа № 638/21687/25
Провадження № 1-кс/638/2735/25
04 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221070001315 від 31.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України, -
Прокурор Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221070001315 від 31.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України.
Клопотання обґрунтовано тим, в слідчим відділом Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025221070001315 від 31 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.102025 о 13:50 надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 30.10.2025 о 13:50 за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Короленка, 33, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропонував неправомірну вигоду у вигляді 2 000 грн. співробітникам ГРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за не притягнення до адміністративної відповідальності за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
30.10.2025 року в проміжок часу з 14 год. 27 хв. по 18 год. 07 хв. було проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу домоволодіння №33, що розташовано по вул. Короленка, м. Ізюм, Харківська область, в ході якого було вилучено:
- купюру номіналом 500 гривень, №ЄП4557158;
- купюру номіналом 500 гривень №ЕД9837287;
- купюру номіналом 500 гривень №ВУ1541222;
- купюру номіналом 500 гривень №ЛБ1355444.
Постановою слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 31.10.2025, вищезазначене вилучене майно було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Вказані предмети мають доказове значення за даним кримінальним провадженням та можуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення а притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування.
Також прокурор зазначає, що у кримінальному провадженні необхідно залучити експертів та провести судові експертизи вилучених предметів.
Зважаючи, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а не застосування такого заходу забезпечення призведе до втрати вищезазначених речей та настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні, а також належного збереження речових доказів, прокурор просить задовольнити клопотання та накласти арешт на вилучене майно.
У судове засідання прокурор Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 не з'явився, разом із поданим клопотанням прокурором подано суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі частини 2 статті 172 КПК України слідчим суддею вирішено проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до положень статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, враховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання у його відсутність.
Фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснювалась, що відповідає положенням статті 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вивчивши доводи клопотання та наявність правових підстав для його задоволення, приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває на розгляді кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221070001315 від 31.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України.
В період часу з 14 години 27 хвилин по 18 годину 07 хвилин 30.10.2025 року т.в.о. слідчого відділення №1 СВ Ізюмського РУП Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу домоволодіння №33, що розташовано по вул. Короленка, м. Ізюм, Харківська область, в ході якого було вилучено: купюру номіналом 500 гривень, №ЄП4557158; купюру номіналом 500 гривень №ЕД9837287; купюру номіналом 500 гривень №ВУ1541222; купюру номіналом 500 гривень №ЛБ1355444.
Постановою слідчого СВ Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 31.10.2025 року вищезазначене вилучене майно, яке поміщено до сейф-пакету НПУ CRІІ082631, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, його фактичний статус як об'єкта кримінально протиправних дій, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Слідчий суддя враховує, що вказаний захід забезпечення майна є тимчасовим заходом, а тому у подальшому його власник має право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту.
У зв'язку з викладеними обставинами, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на вказане майно, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221070001315 від 31.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Накласти арешт на майно що було вилучено 30.10.2025 року, в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, поблизу будинку №33, що розташований по вул. Короленка, м. Ізюм, Харківська область, а саме купюру номіналом 500 гривень, №ЄП4557158; купюру номіналом 500 гривень №ЕД9837287; купюру номіналом 500 гривень №ВУ1541222; купюру номіналом 500 гривень №ЛБ1355444.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя: