Справа № 638/13376/25
Провадження № 2-др/638/88/25
Іменем України
03 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 638/13376/25 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 11000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи № 638/13376/25 позивач понесла судові витрати у розмірі 11169,70 грн, з яких витрати на професійну правнича допомога - 11000 грн, оплата поштових відправлень - 169 грн 70 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, представник позивача просила їх стягнути з відповідача на користь позивача.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року заяву призначено до розгляду без повідомлення учасників справи про судове засідання відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України.
Дослідивши заяву з додатками, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що У липні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 39963,09 грн.
До позовної заяви долучено попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які понесла ОСОБА_1 та які очікує понести, відповідно до якого професійна правнича допомога за складення позовної заяви про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів складає 5000 грн, за кожне судове засідання по справі - 2000 грн.
Також до позовної заяви долучено ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1274612 від 11 липня 2025 року.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 21 жовтня 2025 року задоволено у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , подала до суду остаточний розрахунок сум судових витрат, які понесла ОСОБА_1 у зв'язку із розглядом справи, до якого долучила Ордер АХ № 1274612 від 11 липня 2025 року, копію договору № 28 від 10 липня 2025 року про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди № 1 від 10 липня 2025 року до договору № 28 від 10 липня 2025 року про надання правничої допомоги, копію акту № 1726 від 23 жовтня 2025 року приймання передавання правничої допомоги.
Згідно зі ст. 1 Договору 28 про надання правничої допомоги від 10 липня 2025 року АО «ЯСТРЕБОВА І ПАРТНЕРИ» зобов'язується надати ОСОБА_1 правничу допомогу у цивільній справі зі стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 2 Договору ОСОБА_4 зобов'язана Сплатити гонорар АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ «ЯСТРЕБОВА І ПАРТНЕРИ» у розмірі та на умовах, визначених додатковою угодою № 1 від 10 липня 2025 року до договору № 28 від 10 липня 2025 року.
10 липня 2025 року ОСОБА_1 та АО «ЯСТРЕБОВА І ПАРТНЕРИ» в особі керуючого партнера Ястребової Є.Б. підписали Додаткову угоду № 1 до Договору № 28 від 10 липня 2025 року про надання правничої допомоги, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов'язана сплатити гонорар АО «ЯСТРЕБОВА І ПАРТНЕРИ»: 1) у день підписання договору за надання консультацій правового характеру, складення та подання адвокатських запитів, заяв, складення та подання до суду першої інстанції позовної заяви зі стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на користь ОСОБА_1 - 5 000 грн; 2) кожного першого числа кожного місяця по принципу передоплати - 2000 грн (дві тисячі гривень) 00 коп; 3) щомісячна оплата гонорару відбувається з 01 серпня 2025 року та закінчується ухваленням остаточного рішення судом першої інстанції у цивільній справі про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно та кошти; 4) Щомісячно компенсувати АО «ЯСТРЕБОВА І ПАРТНЕРИ» витрати, які понесло Об'єднання у зв'язку із виконанням даного договору.
23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 та АО «ЯСТРЕБОВА І ПАРТНЕРИ» в особі керуючого партнера Ястребової Є.Б.» електронними підписами підписали Акт приймання-передавання наданої правничої допомоги, відповідно до якого правнича допомога у цивільній справі № 638/13376/25 з 10 липня 2025 року по 23 жовтня 2025 року надана належно та в повному обсязі на суму - 11000 грн.
В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1950 від 16 вересня 2025 року ОСОБА_3 .
Згідно з поштовими квитанціями Поштової служби «Е-Пост» № 1646448 від 11.07.2025, № 1659305 від 24.07.2025, № 1663361 від 01.08.2025 позивачем понесено витрати на оплату поштових відправлень у загальному розмірі 169,70 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, позивачем виконано вимоги ч. 1 ст. 134, ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Оцінюючи визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що він не відповідає критерію розумності з огляду на ціну позову (39963,09 грн), складність справи, яка є малозначною справою та розглядалася у спрощеному позовному провадженні без особистої участі представників сторін. Крім того, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, надання правової допомоги у цій справі не потребувало від представника позивача витрачення значного часу на збирання та дослідження великого обсягу доказів.
Заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 грн у справі з ціною позову 39963,09 грн свідчить про намір надмірного збагачення і по суті становить додатковий спосіб отримання доходу, що суперечить правовому висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17.
На підставі викладеного, з урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошових коштів у розмірі 4000 грн.
Крім того, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 133, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача інші судові витрати на оплату поштових відправлень у розмірі 169,70 грн, оскільки такі витрати пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, були дійсними та необхідними, враховуючи вимоги процесуального законодавства, зокрема надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками, копії відповіді на відзив, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , інші судові витрати, а саме на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн та на оплату поштових відправлень у розмірі 169,70 грн, а всього судові витрати у розмірі 4169,70 грн (чотири тисячі сто шістдесят дев'ять гривень 70 копійок).
Додаткове рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення суду складено 29 вересня 2025 року.
Суддя І.П. Латка