Справа № 216/4464/25
провадження №2/216/2258/25
29 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Стартановича Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання Клименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту із спадкового майна, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про зняття арешту зі спадкового майна.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син та батько позивачів ОСОБА_5 , якому за життя на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_5 позивачі звернули до приватного нотаріуса Соболєвої Л.А. із заявами про прийняття спадщини. На підставі даних заяв відкрито спадкову справу, яку зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 73598518. Проте, після відкриття Спадкової справи нотаріус виявила, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на все нерухоме майно, належне померлому ОСОБА_5 накладено арешт. Підставою накладення арешту є постанова державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Павлової О.О. № 27218337 від 31.01.2012р., реєстраційний номер обтяження 12116176, а також постанова № 27218337 від 14.09.2018р. державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сігай А.О., номер запису про обтяження: 27922021 (спеціальний розділ). Приватний нотаріус Соболєва Л.А. роз'яснила позивачам, що вони не зможуть отримати свідоцтво про право власності на спадщину за законом, у зв'язку із наявністю арешту на нерухоме майно, належне померлому ОСОБА_5 .
З метою зняття арешту зі спадкового майна позивачі звернулись до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), проте, їм було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду.
Ухвалою суду від 27.06.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.
26.09.2025р. від представника позивачів - адвоката Федько Н.Б. надійшла заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивачів. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог до суду не з'явився.
Відповідач повідомлений належним чином в судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. ( ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син та батько позивачів ОСОБА_5 , актовий запис № 628 від 28.08.2024р...
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно померлому ОСОБА_5 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками померлого, ОСОБА_3 є дочкою померлого, що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Позивачі у встановлений законом строк звернулись до приватного нотаріуса Соболєвої Л.А. із заявами про прийняття спадщини. На підставі даних заяв відкрито спадкову справу, яку зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 73598518.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на все нерухоме майно, належне померлому ОСОБА_5 накладено арешт. Підставою накладення арешту є постанова державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Павлової О.О. № 27218337 від 31.01.2012р., реєстраційний номер обтяження 12116176, а також постанова № 27218337 від 14.09.2018р. державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сігай А.О., номер запису про обтяження: 27922021 (спеціальний розділ).
З метою зняття арешту зі спадкового майна позивачі звернулись до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Листом Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 28.03.2025р. № 26799 та від 23.05.2025р. № 47167 позивачам було повідомлено наступне:
«Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні в Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження № 27218337 з виконання виконавчого листа № 2-3397 від 24.06.2003р., виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу, про стягнення частини аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 , на утримання доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було завершене 15.02.2019р., проте, відомостей про сплату заборгованості по аліментам, яка на момент повноліття складала 120390,77 грн., до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не надходило. Тому у державного виконавця відсутні правові підстави щодо звільнення нерухомого майна з-під арешту». Для вирішення питання про зняття арешту з майна рекомендовано звернутись до суду.
Арешт на майно померлого було накладено у виконавчому провадженні про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є одним з позивачів у даній справі.
Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі, від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Арешт на нерухоме майно було накладено органом виконавчої служби у 2012 та 2018 роках. На момент звернення до суду з цим позовом виконавче провадження не здійснюється більше трьох років. Отже, відповідно до вищевказаної норми Закону після закриття виконавчого провадження строки пред'явлення до виконання виконавчого листа сплили.
Враховуючи викладене, суд вважає, що станом на дату звернення позивачів до суду - травень 2025 року відпали підстави накладення арешту на майно Позивачів.
Проте наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 22.02.2022р. в справі № 639/2850/20, в Постанові від 13.07.2022 р. в справі № 2/0301/806/11, у постанові Верховного Суду від 12.07.2023р. в справі № 214/2305/20.
Враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, взявши до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження, а спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності у порядку спадкування за законом, що вказує про порушення його прав та необхідність їх захисту, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 264-265 ЦПК України, суд, -
П озовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту із спадкового майна задовольнити.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, належного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладений відповідно до постанови державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Павлової О.О. № 27218337 від 31.01.2012р., реєстраційний номер обтяження 12116176.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, належного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладений відповідно до постанови № 27218337 від 14.09.2018р. державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сігай А.О. Номер запису обтяження 27922021 (спеціальний розділ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Позивач: : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Позивач: : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 адреса: АДРЕСА_2 .
Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М.ОДЕСА), Код ЄДРПОУ 34545876, Адреса: 50024, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.Петра Калнишевського, 5
Повний текст рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя Д.В. Стартанович