Справа № 202/9165/25
Провадження № 3/202/4470/2025
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Логвіненко Т.Г., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
14.09.2025 о 00 год. 01 хв. м. Дніпро, просп. Слобожанський, 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi-A8, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 14.09.2025 о 00 год. 21 хв. м. Дніпро, просп. Слобожанський, 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi-A8, номерний знак НОМЕР_1 не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим порушив п.2.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст.122-2 КУпАП.
Судове засідання по даній справі ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення та розгляд справи Індустріальним районним судом міста Дніпра, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ч.2 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, а також з урахуванням принципу судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторно протягом року.
Відповідно до п.2, п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїНаказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735(далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (тобто, відповідно до п.3 цієї Інструкції, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
Згідно з п.7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Судом встановлено, 14.09.2025 о 00 год. 01 хв. м. Дніпро, просп. Слобожанський, 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi-A8, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, які містять фіксацію обставин складення протоколів про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , у зв'язку з його відмовою від проходження огляду на стан наркотичного, алкогольного чи іншого сп'яніння у встановленому законом порядку, а також рапортами щодо обставин викладених у протоколі.
Досліджені докази, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 «а» ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 130 КУпАП
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у спеціальному медичному закладі.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, на що ОСОБА_1 відмовився.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Таким чином, ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 ч.2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією зазначеної частини зазначеної статті КУпАП.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, 14.09.2025 о 00 год. 21 хв. м. Дніпро, просп. Слобожанський, 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi-A8, номерний знак НОМЕР_1 не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим порушив п.2.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст.122-2 КУпАП.
Суд вважає, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, підтверджується матеріалами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 порушивши вимоги п.2.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст.122-2 КУпАП.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан: відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не працюючого, інвалідом не являється.
Обставин, що згідно зі ст.ст.34-35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 2 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. ( тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Суд не застосовує додаткове покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про належність ОСОБА_1 транспортного засобу «Audi-A8», номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.33-36, 126, 130, 40-1 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП та накласти адміністративні стягнення:
- за ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки;
- за ч.1 ст.122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п'ятдесят три) грн 00 коп.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. ( тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її вручення до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра.
Суддя Т. Г. Логвіненко