Апеляційне провадження
№33/824/3970/2025
13 жовтня 2025 року місто Київ
справа №761/21978/25
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Мартинюк Яни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Мартинюк Я.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції, не достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у справі письмові матеріали і відеозапис та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказувала, що матеріали справи та відеозапис не містять доказів правомірності зупинки автомобіля і так само не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 керувала автомобілем.
Зазначала, що із врахуванням того, що доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріли справи і відеозапис не містять, відповідно до матеріалів справи автомобіль перебував не на блокпосту і не під час комендантської години, а виключно водій, а не особа, яка сидить за кермом, підлягає відповідальності, тому ОСОБА_1 не можна вважати суб'єктом правопорушення.
Посилалася на те, що ОСОБА_1 у добровільній формі, без будь-яких зволікань погодилася пройти тест за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 7510» і отримавши результат 1.00 проміле неодноразово зазначала, шо вона не вживала алкогольні напої, а лише медичні препарати, що відображено на відеозаписах на протязі тривалого часу, тобто нею не визнається результат і як наслідок перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Вказувала, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 заперечувала факт вживання нею алкогольних напоїв, а вживання нею медичних препаратів, працівники поліції зобов'язані були запропонувати проїхати до закладу охорони здоров'я, для з'ясування перебування її чи в стані алкогольного сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що суттєво впливає на суть адміністративного правопорушення та на процедуру фіксування правопорушення, однак цього ними зроблено не було.
Зазначала, що працівниками поліції була порушена процедура проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення такого огляду, як наслідок, особа не наплавлялась в заклад охорони здоров'я, що підтверджується і відеозаписом.
Посилалася на те, що провина ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні не підтверджена в повному обсязі, тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання апеляційного суду призначене на 13 жовтня 2025 року о 15.20 год, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Мартинюк Я.О. не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. А тому суд апеляційної інстанції вважає можливим розглядати справу без участі ОСОБА_1 та її захисника Мартинюк Я.О.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 2.9 а) ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №329707, 13 травня 2025 року о 22:55 год. в м. Київ по вулиці Щусєва, 15, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest 7510, ARMF0296. Проба позитивна - 1% проміле. Чим порушила п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 13 травня 2025 року серії ЕПР1 №329707. Протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 . Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказала;
даними проведеного тесту за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 7510, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в розмірі 1%;
актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного інспектором взводу №2 роти №7 батальйону №3 полку №1 УПП в місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Мельник М.В.;
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4724956 від 14 травня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Toyota Camryд.н.з. НОМЕР_1 , 13 травня 2025 року о 23:48:42 год. у місті Київ по вулиці Щусєва, 15, не пред'явила на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП;
відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №472127, №472006.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що із врахуванням того, що доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріли справи і відеозапис не містять, відповідно до матеріалів справи автомобіль перебував не на блокпосту і не під час комендантської години, а виключно водій, а не особа, яка сидить за кермом, підлягає відповідальності, тому ОСОБА_1 не можна вважати суб'єктом правопорушення, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 перебувала за кермом транспортного засобу та не заперечувала факту керування ним.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 у добровільній формі, без будь-яких зволікань погодилася пройти тест за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 7510» і отримавши результат 1.00 проміле неодноразово зазначала, шо вона не вживала алкогольні напої, а лише медичні препарати, що відображено на відеозаписах на протязі тривалого часу, тобто нею не визнається результат і як наслідок перебування в стані алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до інструкції препарат «нервонорм» не є лікарським засобом, а є дієтичною добавкою до раціону харчування, яка містить комплекс біологічно-активних речовин рослинного походження.
Посилання апелянта на те, що працівниками поліції була порушена процедура проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення такого огляду, як наслідок, особа не наплавлялась в заклад охорони здоров'я, що підтверджується і відеозаписом, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступе.
Відповідно до ст.266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер, на що остання погодилася (23:00:22). Після проходження огляду ОСОБА_1 своєї незгоди з результатами не висловлював, а тільки зазначала, що вона не вживала алкоголь. Як вбачається з акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 з результатами огляду погодилася про, що свідчить підпис останньої (а.с.4).Будь яких зауважень або пояснень в протоколі нею не було зазначено.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 а) ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Мартинюк Яни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.