31 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/6680/24 пров. № А/857/27192/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження, у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року, що ухвалив суддя Борискін С.А., у м. Рівному, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі 460/6680/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Біопол» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 204060/2024/000069 від 14.06.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204060/2024/000008/2 від 14.06.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.06.2024 декларант Товариство з обмеженою відповідальністю “Біопол» подав до Рівненської митниці митну декларацію на товар - ящики пластмасові, за заявленою митною вартістю за основним методом. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці, разом з митною декларацією, декларант подав усі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Виявлені відповідачем розбіжності та неточності у документах, позивач вважає такими, що не є підставою для витребування додаткових документів та для коригування митної вартості.
26 вересня 2024 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, на підставі яких можливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів за основним методом. Відомості, визначені митним органом як “розбіжності та неточності» повністю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами. Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, сам собою не може бути підставою для коригування митної вартості.
Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятих ним рішень, дії відповідача є протиправними.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Таку позицію обґрунтовує тим, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією позивача, встановлено, що, відповідно до МД та наданих документів торговельна країна та країна виробництва товарів - Польща. Разом з цим, експертом в експертному висновку від 14.06.2024 за № б/н проведено аналіз ринку України. Крім того, Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості подібних товарів ідентичного виробника “Bekuplast S.A.» та торгівельної марки "Bekuplast", митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 05.06.2024 № UA209230/2024/034276 - 7,97 USD. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товару та включення до митної вартості товару усіх належних складових, з огляду на транспортування власними силами покупця.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступного.
Суд першої інстанції встановив те, що відповідно до умов Контракту № BP-07/16 від 15.07.2016 з додатком № 2 від 15.06.2016, з додатком № 71 від 21.06.2021 та додатком № 75 від 31.05.2023, укладеними між ТОВ “Біопол» та Фірмою POLKO Piotr Polkowski 05- 250 Radzymin ul.Zielona 2, Polska PL1251432358, 21.06.2022 було здійснено тимчасове ввезення (IM 31) багатообертової тари - ящики пластмасові б/в різних розмірів вартістю - 0,30 Євро/шт (позиція 5 специфікації додатку 2 до контракту).
Тимчасовий ввіз тари “ящики пластмасові, без кришки, розміром - 40см*30см*20см» в кількості 7360 шт. здійснено на підставі проформи-інвойсу EX UA 18/06/21 від 18.06.2021, за транспортним (перевізним) документом CMR б/н від 19.06.2021, за поданням до митного органу митної декларації UA 204060/2021/012106 від 22.06.2021.
В подальшому, частину даної тимчасово ввезеної тари “ящики пластмасові, без кришки, розміром -40см*30см*20см» - було повернуто після тимчасового ввезення з товаром на підставі: 925 шт. - рахунку-проформи № 89/1 від 23.06.2021, CMR № 0000605 від 23.06.2021 ВМД UA 204060/2021/012237; 400 шт. - рахунок-проформа № 91/1 від 02.07.2021, CMR № 0000608 від 02.07.2021 ВМД UA 204060/2021/013037; 1440 шт. - рахунку-проформи № 134/1 від 18.08.2021, CMR № 0146538 від 18.08.2021 ВМД UA 204060/2021/016803; 1040 шт. - рахунку-проформи № 138/1 від 20.08.2021, CMR № 0000649 від 20.08.2021 ВМД UA 204060/2021/017023; всього - 3805 шт.
З огляду на відсутність відповідних видів товарів, які могли б бути експортовані у даних ящиках, що лишилась та економічну необґрунтованість вивезення порожньої тари сторонами Контракту було досягнуто згоду, викладену у додатку № 76 від 03.06.2024 до контракту № BP-07/16 від 15.07.2016 про купівлю ТзОВ “Біопол» решти 3555шт. бувших у використанні ящиків пластмасових, без кришки, розміром -40см*30см*20см, за ціною 0,30 Євро/шт.
14.06.2024 митний брокер, уповноважений ТОВ “Біопол» на здійснення дій з розмитнення, згідно з договором, з метою розмитнення наведеної вище тари, подав митному органу електронну митну декларацію 24UA204060003923U1 від 14.06.2024 та документи необхідні для підтвердження митної вартості, зокрема:
- рахунок-проформу (Proforma invoice) Proforma INVOICE EX UA 18/06/2 від 18.06.2021;
- рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) INVOICE EX UA 01/06/24 від 12.06.2024;
- автотранспортну накладну (Road consignment note) №б/н 21.06.2021;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією б/н 14.06.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів BP-07/16 від 15.07.2016;
- додаток до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 15.07.2016;
- додаток до зовнішньоекономічного договору (контракту) №71 від 21.06.2021;
- додаток до зовнішньоекономічного договору (контракту) №75 від 31.05.2023;
- додаток до зовнішньоекономічного договору (контракту) №76 від 03.06.2024.
Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом.
14.06.2024 посадова особа Рівненської митниці надала декларанту повідомлення про те, що подані до митного оформлення документи містять неточності: - відповідно до МД та наданих документів торговельна країна та країна виробництва товарів Польща. Разом з цим експертом в експертному висновку від 14.06.2024 за №б/н проведено аналіз ринку України. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості. Вказано, що декларанту необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, прейскуранти (прайс-листи); 4) копію митної декларації країни відправлення.
Крім того, 14.06.2024 посадова особа відповідача надала консультативний висновок про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, у зв'язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах (без вказівок на такі неточності). Зазначено, що у Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 - 61 Митного кодексу України. У Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Рівненської митниці Держмитслужби відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України. При цьому, вказано, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 25.04.2024 № UA209170/2024/034276 - 3,01USD/кг. У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості, на підставі положень статей 59-64 Митного кодексу України, відповідач просив повідомити, для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.
Листом від 14.06.2024 вих. № 14/06 на вимогу митного органу позивач надіслав відповідачу наступні документи: висновок експерта ТПП б/н від 14.06.2024; виписку з бухгалтерської документації за 2021 рік. Вказав, що інші документи продавця надаватись до митного оформлення одержувачем/імпортером не будуть.
Проте, відповідач надав позивачу картку відмови у митному оформленні товарів № UA204060/2024/000069 з причин того, що “митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994р., а подані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204060/2024/000008/2 від 14.06.2024. відповідно до вимог Розділу ІІІ (статті 49-66) Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.12). Підстава: Розділ ІІІ (статті 49-66), статті 256, 257 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.12)».
Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA204060/2024/000008/2 від 14.06.2024 митну вартість товару визначено, на підставі цінової інформації, щодо митної вартості подібних товарів ідентичного виробника "Bekuplast S.A." та торгівельної марки "Bekuplast", митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 05.06.2024 № UA209230/2024/034276 - 7,97 USD. Відповідно, вартість товарів скоригована, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України, товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією № 24UA204060003944U0.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний:
1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до частини 2 статті 53 МК України є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів, має право вимагати від декларанта надання додаткових документів.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, на підставі яких митна вартість може бути підтверджена.
Під час проведення митного контролю, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант має подати додаткові документи.
При цьому, як встановив апеляційний суд із рішення про коригування митної вартості товару, витребування відповідачем вказаних вище документів зумовлено тим, що подані до митного оформлення документи мають розбіжності та не мають всіх відомостей про складові митної вартості.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості товарів, яке у процедурі митного оформлення є кінцевим та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи.
У той же час у повідомленні про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для надання таких документів та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів, неможливо встановити правильність (неправильність) визначення декларантом митної вартості товару.
Такий підхід відповідача, на думку апеляційного суду, суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з наданих документів неможливо встановити їх розмір та які саме документи можуть усунути виявлені недоліки.
Апеляційний суд встановив, що позивач, на підтвердження митної вартості товарів, подав відповідачу повний комплект документів: зовнішньоекономічний договір з усіма додатками, рахунок-фактуру, транспортні документи, висновок експертної організації про вартісні характеристики товару.
Зокрема, висновок експерта ТПП України від 14.06.2024 містить професійну оцінку вартості багатообертової пластмасової тари, яка була у використанні з червня 2021 року. Експертний висновок підтверджує, що вартість такої вживаної тари становить приблизно 2,54 USD/шт., що повністю співпадає з ціною, узгодженою сторонами контракту.
Доказів на підтвердження неможливості врахування митним органом поданого позивачем експертного висновку ТПП, відповідач не надав.
Суд зауважує, що при прийнятті оскаржених рішень відповідачем не взято до уваги факту митного оформлення позивачем не нової тари, про яку йдеться у посиланнях митниці на ціну в митній декларації UA209230/2024/034276 від 02.06.2024, а тари, яка була тимчасово ввезена ще у червні 2021 року і знаходилась у використанні протягом трьох років.
Окрім того, судом встановлено, що посилаючись на МД № UA209230/2024/034276 від 02.06.2024, відповідач не зазначає вид та обсяг такої тари, умови оплати, стан товару (нова чи вживана тара), характеристики та параметри товару, який порівнюється, що не дозволяє вважати цю митну декларацію належним джерелом цінової інформації для коригування митної вартості.
За наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що відомості, визначені митним органом як “розбіжності та неточності» повністю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами, а жодних розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості товарів позивача, судом не встановлено.
Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів.
Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні товарів повинен надати документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як встановив апеляційний суд, для митного оформлення митної декларації позивача декларант надав усі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товари, що імпортуються.
Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Поряд з тим, що сумніви митного органу щодо митної вартості товару є необґрунтованими, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Зокрема, відповідач не надав детального обґрунтування, чому саме митна декларація № UA209230/2024/034276 від 02.06.2024 може слугувати джерелом цінової інформації для коригування, не вказав характеристики товару за цією декларацією, не пояснив, чи є товари ідентичними або подібними, не обґрунтував різницю у вартості між новою та вживаною тарою.
Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA204060/2024/000008/2 від 14.06.2024 року є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати.
Також необхідно скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204060/2024/000069, яка є похідною від рішення про коригування митної вартості товару.
Цей висновок є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року в справі № 460/6680/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель