03 листопада 2025 рокуСправа № 300/9752/24 пров. № А/857/11202/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Качмара В. Я.
суддів -Гудима Л. Я.
Онишкевича Т. В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУПФ-1), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ-1, оформлене листом від 19.08.2024 №0900-0212-8/45210, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV);
зобов'язати ГУПФ-1 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Малому приватному підприємстві «Сантехстрой» (далі МПП) з 03.10.1986 по 18.04.1991 та в Приватному підприємстві «Оріон-98» (далі ПП), з 15.05.1991 по 01.03.2004.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року залучено як другого відповідача у даній справі Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУПФ-2).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило ГУПФ-1, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі, зокрема, звертає увагу, що відповідно до наданих позивачем документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки від 03.10.1986 НОМЕР_1 (далі Трудова книжка), у зв'язку з невідповідністю печатки на титульній сторінці Трудової книжки та печатки в записах про періоди роботи з 03.10.1986 по 18.04.1991 та з 15.05.1991. Зазначає, що напис на печатці «Україна» під записами про періоди роботи з 03.10.1986 по 18.04.1991 та з 15.05.1991 роки не відповідає хронологічному порядку заповнення Трудової книжки, оскільки станом на вищевказаний період ще не існувало країни з назвою «Україна» відповідно і печатки з таким написом, в даний період печатка повинна містити напис «УРСР».
Також звертає увагу, що дані про період роботи в ПП відсутні в системі персоніфікованого обліку.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про необхідність надання позивачу можливості подати до суду апеляційної інстанції первинні документи про підтвердження роботи в МПП в період з 03.10.1986 по 18.04.1991, а також документи про нараховану та сплачену заробітну плату ПП за період роботи позивача з 15.05.1991 по 01.03.2004, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII).
Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а, відповідно до статті 62 Закону №1788-XII - основним документом, що підтверджує стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
З аналізу зазначених норм вбачається, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж. Разом з тим, у разі якщо остання містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності) то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, визначені пунктом 3 Порядку №637. Також у разі неможливості одержання необхідних документів внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку (у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями) трудовий стаж може бути установлений на підставі показань не менше двох свідків , які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Подібний підхід викладений Верховним Судом, зокрема у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 676/1433/17, від 04 березня 2020 року у справі №155/1180/17 та від 27 липня 2022 року у справі № 620/3754/18.
Разом з тим, суд першої інстанції, констатувавши наявність у Трудовій книжці позивача записів щодо періодів його роботи з 03.10.1986 по 18.04.1991 у МПП та з 15.05.1991 по 01.03.2004 у ПП, не взяв до уваги положення Порядку № 637 та не здійснив належної перевірки достовірності вказаних записів про трудову діяльність позивача.
Оцінюючи також доводи ГУПФ-1 про відсутність сплачених страхових внесків ПП, суд апеляційної інстанції вказує на таке.
Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до статті 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Таким чином, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 17 березня 2015 року у справа № 21-11а15 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 645/5599/16-а та від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, в розрізі спірного питання, вважає за необхідне вказати, що виписки з особових рахунків, платіжні відомості та інші документи про нараховану та сплачену заробітну плату, які є доказами щомісячної сплати страхових внесків ПП у період роботи позивача на цьому підприємстві, також можуть слугувати відомостями, що підтверджують/спростовують позицію про недостовірність зробленого у трудовій книжці запису.
Подібний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема у постанові від 26 лютого 2019 року у справі №808/1771/18 та підтриманий Верховним Судом у постанові від 28 січня 2025 року у справі № 300/8132/23.
Зважаючи на викладене, у суду апеляційної інстанції, до вирішення справи по суті, з метою надання належної правової оцінки доводам сторін, дотримання принципів законності та обґрунтованості судового рішення, виникла необхідність з'ясувати питання щодо наявності первинних документів про підтвердження роботи в МПП в період з 03.10.1986 по 18.04.1991, а також виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату ПП за період роботи позивача з 15.05.1991 по 01.03.2004.
За таких обставин, апеляційний суд пропонує позивачу подати відомості, що спростовують позицію відповідача про недостовірність зроблених у Трудовій книжці записів.
Відповідно до частин четвертої-шостої статтю 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
З огляду на те, що встановлений статтею 309 КАС строк розгляду справи не може бути дотримано за таких виняткових обставин, а саме у зв'язку з необхідністю отримання від позивача первинних документів, суд апеляційної інстанції з метою об'єктивного, повного і всебічного з'ясування обставин у цій адміністративній справі вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи.
Керуючись статтями 242, 248, 306, 310, 309, 321, 325 КАС суд, -
Встановити ОСОБА_1 сорокаденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання первинних документів про підтвердження роботи в Малому приватному підприємстві «Сантехстрой» в період з 03.10.1986 по 18.04.1991, а також виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату Приватним підприємством «Оріон-98» за період роботи позивача з 15.05.1991 по 01.03.2004.
Продовжити строк розгляду справи №300/9752/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич