22 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9357/24 пров. № А/857/25126/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання: Слободян І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року (суддя Панікар І.В., ухвалене в м. Івано-Франківську о 11:35, повний текст складено 15.05.2025) у справі № 300/9357/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу,-
встановив:
в грудні 2024 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач, ДСНС), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 852 від 29 жовтня 2024 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 852 від 29 жовтня 2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у виді суворої догани. В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги покликаються на те, що порушення службової дисципліни та невиконання вимог нормативно- правових актів щодо організації гасіння пожежі ОСОБА_1 , як керівником гасіння пожежі, призвели до групового травмування особового складу та знищення пожежно-технічного обладнання підпорядкованих підрозділів. Комісія ДСНС детально вивчила суть питання, дослідила всі обставини справи та дійшла правильного висновку в частині покарання ОСОБА_1 з метою недопущення подібних випадків у підрозділах ДСНС та підтримки іміджу Оперативно рятувальної служби цивільного захисту. Отже, ступінь, види та наслідки є співрозмірними. Зазначає, що під час проведення спеціального розслідування ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення стосовно причин і обставин настання групового нещасного випадку, який стався 13.09.2024, керуючись статтею 63 Конституції України, про що було складено відповідний акт фіксації відмови надання письмових пояснень. Згодом, до ДСНС надійшло поштове відправлення із поясненнями ОСОБА_1 щодо обставин і причин групового нещасного випадку, який стався 13.09.2024, які були враховані Комісією під час складення акту від 14.10.2024 № 13 та не спростовують її висновків і результатів. Вказує, що відсутність повторного пояснення не обов'язково є порушенням, якщо попередні пояснення охоплюють предмет дисциплінарної відповідальності. Із змісту пояснень, які подані ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи чітко відображається, що ці пояснення стосуються саме тієї події, обставин, наслідків, порушення, які сталися 13.09.2024 та за які наклали на нього дисциплінарне стягнення згідно з наказом ДСНС № 852. Вказує, що позивач погодився із результатами службового розслідування нещасного випадку, висновками Комісії, її рішеннями та змістом Акту № 13, а відповідно до частини першої статті 78 КАС обставини, які визнаються ним, не підлягають доказуванню. Звертає увагу на те, що підставою для видачі наказу ДСНС № 852 було спеціальне розслідування групового нещасного випадку, який стався 13.09.2024 та відповідний акт 14.10.2024 року № 13, у якому комісія дійшла до висновку притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді суворої догани, висновки у повній мірі зазначені в наказі ДСНС № 852, а відтак зазначений наказ є наслідком спеціального розслідування та тісно пов'язані між собою. Отже, результати службового розслідування нещасного випадку, висновки Комісії та її рішення, як обставини, які визнаються позивачем, не підлягають додатковому доказуванню. Також, при притягненні до такого виду дисциплінарного стягнення враховувався статус, посада, звання. Позивач - керівник Головного управління, який має бути прикладом для підлеглих згідно Дисциплінарного статуту ЦЗ та Положення КМУ № 593. Просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, яка просила задоволити апеляційну скаргу, представника позивача, який просив залишити без змін рішення суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту у званні полковника та обіймав посаду начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області.
З повідомлення про нещасний випадок від 14.09.2024 за № 5402-6999/54033 вбачається, що 13.09.2024 орієнтовано о 03 год. 28 хв. внаслідок обстрілу російською федерацією виникла пожежа на Галицькій нафтобазі ПП «Нафтотермінал» в м. Галич Івано-Франківської області. Під час гасіння пожежі відбулося згерметизація резервуару та стався викид нафтопродукту, внаслідок чого, отримали травмування різного ступеня важкості особовий склад підпорядкованих підрозділів ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області.
Наказом ДСНС від 13.09.2024 за № 941 «Про призначення комісії з проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку» зі змінами, внесеними наказом ДСНС України від 16.09.2024 № 944 призначено комісію з проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався з особовим складом підпорядкованих підрозділів Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, під час гасіння пожежі резервуарів з легкозаймистими (горючими) рідинами, яка виникла внаслідок обстрілу російською федерацією Галицької нафтобази ПП «Нафтотермінал» в м. Галич Івано-Франківської області.
За результатами проведення спеціального розслідування, відповідачем складено Акт № 13 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 вересня 2024 року об 07 годині 45 хвилин.
Комісією встановлено, що під час гасіння пожежі посадовими особами Головного управління були допущені порушення вимог законодавства з питань діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, зокрема, в Акті від 14.10.2024 № 13 зафіксовано ряд порушень допущених начальником ГУ ОСОБА_1 , як керівником гасіння пожежі (КГП-4), зокрема:
«КГП-4 всупереч абзацу третьому пункту 8 глави 47 розділу ІІ Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом МВС від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 р. за № 802/32254 не визначив ступінь руйнувань та стан обвалувань, а також шляхи можливого розтікання нафтопродуктів;
КГП-4 не виконано вимоги абзацу шостого пункту 7 глави 47 розділу ІІ Статуту стосовно вжиття заходів щодо облаштування додаткових обвалувань та спрямовуючих валів для недопущення розливу ПММ, що в свою чергу призвело до неконтрольованого розтікання палива з подальшим загоранням на території нафтобази і, як наслідок, призвело до травмування особового складу та знищення пожежно-технічного обладнання;
КГП-4 всупереч пункту 3 глави 9 розділу ІІ Статуту не забезпечив збереження пожежно-технічного обладнання та тепловідбивних костюмів;
КГП-4 не виконано вимоги абзацу тринадцятого пункту 4 глави 47 розділу ІІ Статуту, зокрема, не був направлений до місця пожежі автомобіль порошкового гасіння (АП), який знаходився у 3 ДПРЧ м. Галич, ля комплексного застосування порошку та піни;
КГП-4 всупереч вимогам абзацу сімнадцятого пункту 4 глави 47 розділу ІІ Статуту до гасіння допускався особовий склад, який не був забезпечений тепловідбивними костюмами, внаслідок чого отримав опіки різних ступенів;
КГП-4 всупереч вимогам абзацу вісімнадцятого пункту 4 глави 47 розділу ІІ Статуту на оперативних дільницях допускалося скупчення великої кількості особового складу, який не залучався до подачі вогнегасних речовин, а також після неодноразового самоспалахування ПММ під ногами особового складу, повторно поверталися на місце небезпечної позиції без вжиття заходів КГП-4 додаткових заходів безпеки;
Також розвитку пожежі сприяло подача вогнегасних речовин через ГПС 600 без піноутворювача (з письмових пояснень начальника ЧСПТ Богдана Дзери, який до місця пожежі доставив ємність 1 м. куб. з водою замість піноутворювача, що у свою чергу призвело до знищення шару піни при подачі вогнегасних речовин та надало доступ повітря до легкозаймистих речовин ЛЗР).
Окрім того, прибувши до місця пожежі о 4 год. 44 хв. КГП-4 передав в радіоефір інформацію про прийняття керівництва гасіння пожежі та в подальшому не здійснював радіопереговори з керівниками оперативних дільниць на їх багаторазові запити. В радіоефір виходив тільки начальник штабу на пожежі ( ОСОБА_2 ), який повідомив, що нарощування і координацію сил та засобів через ОСОБА_1 КГП-4 в усній формі. Накази та розпорядження КГП-4 в радіоефірі не зафіксовано».
Враховуючи вищевикладене, комісією з спеціального розслідування нещасного випадку запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача з накладенням виду дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
В подальшому, наказом ДСНС від 29.10.2024 за № 852 за порушення службової дисципліни накладено на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, яке повинно застосовуватися після виходу з лікарняного.
Не погодившись з оспореним наказом ДСНС, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що мало місце спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що відповідає Порядку, затвердженого наказом МВС від 12.03.2024 №154, відповідно до норм якого, в рамках такого розслідування можуть відбиратися письмові або усні пояснення від осіб, причетних до обставин нещасного випадку, з метою з'ясування причин і умов його настання. Водночас, накладення дисциплінарного стягнення на працівника служби цивільного захисту регулюється Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту України, та згідно зі статтею 81 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати таке письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт. пояснення або відмова від їх надання в ході спеціального розслідування не можуть вважатися належним виконанням вимог статті 81 Дисциплінарного статуту, це пов'язані, але юридично окремі процедури, що мають різну мету, підстави і наслідки, де спеціальне розслідування має на меті встановити причини і обставини нещасного випадку, в той час як дисциплінарне провадження - з'ясувати наявність або відсутність дисциплінарного проступку та забезпечити дотримання прав особи. Отже, відсутність письмового запиту на пояснення саме перед накладенням дисциплінарного стягнення, або неоформлена належним чином відмова, є істотним порушенням накладення дисциплінарного стягнення. Оскільки ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій за № 852 від 29 жовтня 2024 року, однак, даний наказ охоплює відповідальність кількох працівників, відтак скасуванню підлягає лише відповідна частина наказу щодо ОСОБА_1 . Також, зазначає, що факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності дійсно мав місце після виходу позивача з лікарняного листка. Так, в наказі про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани вказано, що дисциплінарне стягнення буде накладено в день виходу позивача на роботу. Зазначає, що оскарження акту № 13 спеціального розслідування нещасного випадку та спірного наказу про дисциплінарне стягнення є двома окремими процедурами і повинно здійснюватися відповідно до встановлених норм, будь-які питання щодо правомірності акту спеціального розслідування нещасного випадку повинні бути вирішені в межах окремої процедури, яка передбачена для оскарження таких актів.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту, їх права та обов'язки визначаються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ).
Служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період (ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до ч. 4 ст. 103 Кодексу цивільного захисту України, форма, порядок і правила укладання контракту, припинення (розірвання) контракту, а також наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 затверджено Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (далі - Положення №593), яким визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п.3 Положення, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту (п.29 Положення).
Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 №1068-V (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування. Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
За приписами п.1 розд. І Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов'язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (п.2 розд. І Дисциплінарного статуту).
За змістом пункту 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.
З огляду на положення п. 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
За зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (п. 7 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 8 Дисциплінарного статуту визначено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Статтями 24, 25 Дисциплінарного статуту передбачено, що начальник зобов'язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Начальник зобов'язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог Присяги, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі.
Згідно з п.57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Пунктом 58 Дисциплінарного статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами; вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов'язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Відповідно до пункту 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.
Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Відповідно до пункту 69 Дисциплінарного статуту на осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Пунктом 81 Дисциплінарного статуту визначено, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Відповідно до пунктів 86, 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період тимчасової непрацездатності або перебування особи рядового чи начальницького складу у відпустці, або якщо з дня вчинення правопорушення минуло більше року.
З аналізу вказаних норм, суд першої інстанції правильно вказав, що недотримання працівником Державної служби України з надзвичайних ситуацій службової дисципліни, неналежне виконання обов'язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності. Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування.
Судом встановлено, що позивач, як на підставу скасування оскаржуваного наказу, вказує на те, що всупереч статті 81 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту у ОСОБА_1 перед накладенням дисциплінарного стягнення не отримано письмових пояснень.
З цього приводу, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку нещасних випадків, гострих професійних захворювань та аварій, які трапляються з особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2024 року № 154 Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок).
Пунктом 3 Розділу І Порядку визначено, що нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на особу небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися під час виконання службових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, або смерті, зникнення особи.
Розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) ДСНС, чи втрата працездатності настала не одразу.
Відповідно до пункту 5 Розділу І Порядку спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; самогубства; групового нещасного випадку, який стався одночасно з двома або більше особами, незалежно від ступеня тяжкості (ушкодження здоров'я); нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілої особи; зникнення особи під час виконання службових обов'язків.
Пунктом ІІ Порядку передбачена організація розслідувань (спеціальних розслідувань) нещасних випадків.
Про кожний нещасний випадок потерпіла особа або особа, яка його виявила, негайно повідомляє безпосередньому начальнику.
Керівник органу (підрозділу) ДСНС після одержання інформації про нещасний випадок зобов'язаний: 1) протягом однієї години повідомити усно, через технічні засоби зв'язку та протягом 1 доби з використанням технічних засобів електронних комунікацій надіслати повідомлення про нещасний випадок за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку: безпосередньому начальнику органу (підрозділу) ДСНС; структурному підрозділу апарату ДСНС, який здійснює державний нагляд за охороною праці в ДСНС; органу поліції (якщо нещасний випадок відповідно до пункту 5 розділу I цього Порядку підлягає спеціальному розслідуванню); 2) негайно через технічні засоби зв'язку доповісти про груповий нещасний випадок, у тому числі смерті особи: Голові ДСНС, структурному підрозділу апарату ДСНС, який здійснює державний нагляд за охороною праці в ДСНС; 3) якщо потерпіла особа проходить службу в іншому органі (підрозділі) ДСНС, відомості одночасно повідомляють керівникові органу (підрозділу) ДСНС, у якому проходить службу така особа; 4) не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок наказом утворити комісію з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (далі - комісія з розслідування (спеціального розслідування)) у складі не менше трьох осіб.
У разі настання нещасного випадку з керівником органу (підрозділу) ДСНС або його заступником, проведення розслідування нещасного випадку організовує орган (підрозділ), якому він підпорядкований.
Згідно з пунктами 1, 4 Розділу ІІІ Порядку розслідування нещасного випадку проводиться протягом п'яти робочих днів з дня утворення комісії з розслідування нещасного випадку.
За результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.
Пунктами 1-4 Розділу IV Порядку зазначено, що нещасні випадки, що сталися з особами під час виконання службових обов'язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров'я).
Спеціальні розслідування нещасних випадків, що сталися з особами, під час виконання службових обов'язків внаслідок воєнних (бойових) дій, проводиться за місцем їх настання.
Судом встановлено, що в межах спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався з особовим складом підпорядкованих підрозділів Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, під час гасіння пожежі резервуарів з легкозаймистими (горючими) рідинами, яка виникла внаслідок обстрілу російською федерацією Галицької нафтобази ПП «Нафтотермінал» в м. Галич Івано-Франківської області, було запропоновано начальнику Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області Чернецькому В.В. надати письмові пояснення стосовно причин і обставин настання групового нещасного випадку, який стався з особовим складом Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області та його підпорядкованих підрозділів. З акту фіксації відмови від надання письмових пояснень від 14.09.2024, вбачається, що позивач відмовився надавати письмові пояснення, керуючись статтею 63 Конституції України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку мало місце спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що відповідає Порядку, затвердженого наказом МВС від 12.03.2024 №154, відповідно до норм якого, в рамках такого розслідування можуть відбиратися письмові або усні пояснення від осіб, причетних до обставин нещасного випадку, з метою з'ясування причин і умов його настання.
Накладення дисциплінарного стягнення на працівника служби цивільного захисту регулюється Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту України, та згідно зі статтею 81 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати таке письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пояснення або відмова від їх надання в ході спеціального розслідування не можуть вважатися належним виконанням вимог статті 81 Дисциплінарного статуту, оскільки спеціальне розслідування має на меті встановити причини і обставини нещасного випадку, в той час як дисциплінарне провадження - з'ясувати наявність або відсутність дисциплінарного проступку та забезпечити дотримання прав особи.
Колегія суддів зазначає, що надання пояснень є ключовим для досягнення цієї мети, оскільки це дозволяє встановити факти, які, можливо, неможливо підтвердити іншими шляхами, а відсутність письмового запиту на пояснення саме перед накладенням дисциплінарного стягнення, або неоформлена належним чином відмова, є істотним порушенням накладення дисциплінарного стягнення.
Отже, відсутність письмового запиту на пояснення саме перед накладенням дисциплінарного стягнення, або неоформлена належним чином відмова, є істотним порушенням накладення дисциплінарного стягнення.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій при прийняті наказу № 852 від 29.10.2024 (по особовому складу цивільного захисту) в частині, що стосується ОСОБА_1 , діяла не на підставі та не в спосіб, визначені законами України, а, відтак, наявні підстави для визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 852 від 29 жовтня 2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у виді суворої догани, що не спростовано відповідачем, як в суді першої, так і апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі № 300/9357/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Уразі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 03.11.2025