31 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6693/24 пров. № А/857/32970/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Матковської З.М., Шевчук С.М.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 300/6693/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,-
суддя у І інстанції Чкприна О.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року з основним розміром 90% грошового забезпечення. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року, з основним розміром 90% грошового забезпечення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 при здійсненні на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 перерахунку пенсії за вислугу років, зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70%, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2024 рік.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.03.2024 на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2022, 2023, 2024 роки, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 391,36 гривень (три тисячі триста дев'яносто одна гривня тридцять шість копійок).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що будь-яких порушень прав позивача на пенсійне забезпечення, зокрема щодо порядку проведення перерахунку пенсії та її виплати, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у своїх діях не вбачає.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 2010 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно подання про призначення пенсії і заяви про призначення пенсії від 07.07.2010 (зворотній бік а.с.45, а.с.46, зворотній бік а.с.46).
Із розрахунку 90 відсотків суми грошового забезпечення пенсія позивачу за вислугу років виплачувалася до 31.12.2017, що підтверджено протоколом (розпорядженням) за пенсійною справою №0906001840 (Державний департамент з питань виконання покарань) від 31.12.2017 (а.с.65).
Керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі по тексту також - Постанова №103, постанова Уряду України №103), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в 2018 році позивачу за період з 01.01.2018, проведено перерахунок пенсії із розрахунку 70% грошового забезпечення в сумі - 11 730,00 гривень, свідченням чого є протокол (розпорядження) перерахунку за пенсійною справою №0906001840 (Державний департамент з питань виконання покарань), оформленого в квітні 2018 року (а.с.49, зворотній бік а.с.49).
Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2021 у справі №300/4866/21, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.08.2021 за №5к/вих./7.2/5365, з урахуванням проведених платежів (https://reestr.court.gov.ua/Review/100346083) (зворотній бік а.с.53-а.с.53).
На виконання вказаного рішення відповідач з 01.04.2019 здійснив перерахунок пенсії позивача, застосувавши 70% грошового забезпечення, загальний перерахований розмір якої разом із підвищеннями/надбавками склав 21 277,03 гривень, виплата пенсії проводилась в розмірі 19 340,00 гривень (а.с.53).
Зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" позивачу з 01.03.2022 проведено індексацію пенсії, загальний розмір якої розрахований із застосуванням 70% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 05.03.20219, розмір виплаченої пенсії склав 19 340,00 гривень (а.с.55).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №300/330/22, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №300/330/22 скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження при виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.04.2019 не обмежуючи максимальний розмір такої десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (https://reestr.court.gov.ua/Review/105899409#) (зворотній бік а.с.56, а.с.57).
На виконання рішення суду у справі №300/330/22 в вересні 2022 року Управлінням з 01.10.2022 (а.с.56), в тому числі здійснено з 01.04.2019 перерахунок пенсії з розміру грошового забезпечення за відповідною посадою із застосуванням 70% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 05.03.2019, за результатами якого загальний розмір пенсії становив 24 255,82 гривень, а розмір виплаченої пенсії 21 277,03 гривень (а.с.56).
Застосовуючи положення постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" позивачу з 01.03.2023 проведено індексацію пенсії, у зв'язку із чим загальний виплачений розмір склав 26 055,82 гривень, основний розмір пенсії склав 70% грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (а.с.64).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , орган пенсійного фонду на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 01.03.2024 здійснив позивачу індексацію пенсії, внаслідок чого, загальний нарахований розмір пенсії склав 27 855,82 гривень (розрахований із грошового забезпечення станом на 05.03.2019 в розмірі 25 329,80 гривень), а фактична виплачена сума пенсії - 23 610,00 гривень (а.с.58).
Рішенням суду від 07.02.2024 у справі №300/8036/23, яке набрало законної сили 25.04.2024, серед іншого, суд зобов'язав:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 в сумі 2 000,00 гривень, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 29.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум;
- Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.03.2023 провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 з урахуванням індексації (підвищення пенсії) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 за №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмежень максимальним розміром, здійснивши виплату недоплаченої частини розміру пенсії з 01.03.2023, з урахуванням проведених платежів (https://reestr.court.gov.ua/Review/116834053) (зворотній бік а.а.59-а.с.60).
На виконання рішення суду у справі №300/8036/23 в травні 2024 року Управлінням з 01.06.2024 (а.с.59), в тому числі здійснено з 01.03.2023 перерахунок пенсії з розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019 відповідно (25 329,80 гривень) (зворотній бік а.с.54). В результаті вказаного перерахунку основний розмір пенсії позивача становив 17 730,86 гривень, а фактичний розмір 26 055,82 гривень із обмеженням максимальним розміром за умови загального нарахування 29 855,82 гривень, обчисленої із грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації за 2022, 2023, 2024 рік (17 730,86 х 0,140, 20 213,18 х 0,1970, 21 713,18 х 0,0796), в сумі 2 482,32 гривень, 1 500,00 гривень і 1 500,00 гривень відповідно, щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень, та надбавки за проживання в гірській місцевості - 4 642,64 гривень.
12.03.2024 представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою щодо проведення перерахунку та забезпечення виплати пенсії з 01.03.2024, застосувавши розмір пенсії, визначений на момент первинного призначення пенсії, без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації за 2024 рік, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", застосувавши розмір пенсії визначений на момент первинного призначення пенсії (а.с.10).
Відповідачем у задоволенні заяви позивача відмовлено листом за №3871-2509/П-02/8-0900/24 від 09.04.2024 в якому пенсійний орган зазначив, що розмір пенсійної виплати з 01.03.2024 з урахуванням проведеної індексації відповідно до вимог Постанови №185 становить 27 855,82 гривень, однак виплата здійснюється в межах максимального розміру 23 610,00 гривень (а.с.11).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії в результаті проведеного перерахунку на виконання постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 01.03.2024 із обмеженням її максимальним розміром в сумі 23 610,00 гривень, із застосуванням 70% сум грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Ця норма є об'єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Основного Закону статусу України як соціальної та правової держави.
Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Спеціальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за особливостями спеціального статусу громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, визначені цим Законом, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
У справі, яка розглядається, спір виник у зв'язку із незгодою позивача із діями ГУ ПФУ щодо обмеженням максимальним розміром пенсії під час її перерахунку з березня 2024 року, проведеного відповідно до вимог підпункту 1 пункту 2 постанови №185.
Перевіряючи оспорювані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне вказати на таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
За змістом статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Законом № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, які викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону № 3668-VIзі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Таким чином Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія частини п'ятої статті 17 Основного Закону.
Як слідує з матеріалів справи, під час здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі підпункту 1 пункту 2 постанови №185 в березні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області визначило, що підсумок пенсії позивача становить 25329,80 грн. При цьому, рішенням про перерахунок пенсії призначено позивачеві до виплати пенсію з урахуванням максимального розміру пенсії 23 610,00 грн.
Враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо протиправності дій відповідача, які полягають у обмеженні пенсії позивача максимальним розміром.
З роз'яснень, які наведені в п.13.1 Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", слідує, що у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Оцінюючи доводи апеляційного скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Оскільки рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не є предметом оскарження, рішення суду в цій частині апеляційному перегляду не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 300/6693/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді З. М. Матковська
С. М. Шевчук