Справа № 127/11649/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Іщук Т.П.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2025 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацака Єгора Івановича, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправними та скасування постанов №227/25 від 26 березня 2025 року, №233/25 від 02 квітня 2025 року, №234/25 від 02 квітня 2025 року в справах про адміністративні правопорушення,
позивач звернулась до суду з позовом до начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацака Єгора Івановича, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправними та скасування постанов №227/25 від 26 березня 2025 року, №233/25 від 02 квітня 2025 року, №234/25 від 02 квітня 2025 року в справах про адміністративні правопорушення.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
08.10.2025 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
14 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді директора ТОВ «Макала».
ТОВ «Макала» належать на праві власності дві несамохідні баржі-площадки: №2646 за порядковим номером АРС - 275, та №2647 за порядковим номером АРС - 276; дата реєстрації - 31 серпня 2022 року; район плавання - несамохідна баржа-площадка, ВВШ України; організація, що здійснює технічний нагляд - Регістр судноплавства України, що підтверджується копією журналу Державного суднового реєстру України від 07 травня 2021 року.
21 листопада 2024 року представником Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі - Черкаське міжрегіональне управління) складені Акти огляду несамохідних суден, які здійснюють плавання (експлуатується) на внутрішніх річкових водах України, номер судна - 2647 та номер судна - 2646, власником якого є ТОВ «Макала».
За результатами огляду виявлених невідповідностей по судну 2647 складено припис №ч-25/24 від 21 листопада 2024 року, в якому зазначено: конструкцію корпусу змінено, дані зміни необхідно узгодити з класифікаційним товариством, суднові документи не надано, з 01 квітня 2019 року клас судна знятий; інформація надана ДП «КТ Регістр судноплавства України»; термін виконання - до 14 березня 2025 року та заборонено з 21 листопада 2024 року експлуатацію несамохідної баржі-площадки №2647.
04 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №322 від 04 березня 2025 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-15 КУпАП (т.1, зворотній бік а.с.29-30, т.2 ст.79). В даному протоколі зазначено, що директор ТОВ «Макала» Гуменюк Л. І. не виконала повторно вимогу, що викладена в приписі, а саме - заборону експлуатацію несамохідної баржі площадки 2647, на судні надаються послуги громадського харчування. Директор ТОВ «Макала» Гуменюк Л. І. або законний представник на фіксацію адміністративного правопорушення не з'явилися. При цьому в графах про роз'яснення прав, про ознайомлення з протоколом, про отримання другого екземпляру протоколу міститься прізвище ОСОБА_1 , однак її підписів в цих графах не містяться.
06 березня 2025 року Черкаським міжрегіональним управлінням направлено на адресу позивача повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, зафіксоване у протоколі №322 від 04 березня 2025 року, о 10.30 год. 19 березня 2025 року в приміщенні Черкаського міжрегіонального управління, яке отримано позивачем 17 березня 2025 року.
ОСОБА_1 заявою від 18 березня 2025 року у зв'язку з хворобою просила відкласти розгляд справи, бажаючи бути присутньою під час її розгляду. Розгляд справи відкладено на 15.00 год 26 березня 2025 року (т.1, а.с.31-34), про що 19 березня 2025 року на адресу ОСОБА_1 надіслано інформаційне повідомлення. Останнє згідно трекінгу відправлень з офіційного сайту «Укрпошта» 18001000324253 прибуло у м. Вінницю 24 березня 2025 року та було отримано ОСОБА_1 . 25 березня 2025 року.
26 березня 2025 року ОСОБА_1 направила клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, зафіксоване у протоколі №332 від 04 березня 2025 року.
Постановою №227/25 від 26 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-15 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу.
Вказана постанова отримана ОСОБА_1 01 квітня 2025 року.
Крім того, 21 листопада 2024 року за результатами огляду виявлених невідповідностей по судну 2646 складений припис № ч-26/24, в якому зазначено: документи класифікаційного товариства відсутні; конструкція судна не перевірялася; термін виконання - до 14 березня 2025 року та заборонено з 21 листопада 2024 року експлуатацію несамохідної баржі-площадки №2646.
20 березня 2025 року представником Черкаського міжрегіонального управління складені Акти огляду несамохідних суден, які здійснюють плавання (експлуатується) на внутрішніх річкових водах України, номер судна - 2646, номер судна - 2647, власником якого є ТОВ «Макала» (т.1, а.с.43,44) та 20 березня 2025 року щодо директора ТОВ «Макала» ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративні правопорушення №231 та №232 за ч.2 ст. 188-15 КУпАП, - повторно протягом року не виконала припис про заборону експлуатації суден - несамохідних площадок №2647 та №2646.
Протоколи містять відомості про їх одержання представником за довіреністю ОСОБА_2 .
Гуменюк Вікторія Мирославівна згідно довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Курановою О. О. від 18 серпня 2023 року, зареєстрованої в реєстрі за №1836, є уповноваженим представником ТОВ «Макала».
25 березня 2025 року на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд справ про адміністративні правопорушення згідно протоколів №231 та №232 від 20 березня 2025 року (т.2, а.с.50-52, 153-155). Дане повідомлення отримане ОСОБА_1 29 березня 2025 року.
02 квітня 2025 року ОСОБА_1 направлені пояснення відносно цих протоколів.
За результатами розгляду цих справ 02 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 винесено постанови про адміністративні правопорушення № 233/25 та №234/25 та її визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 188-15 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу.
Позивач вважаючи ці постанови протиправними звернулась до суду для їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується, зокрема правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 18 квітня 2013 року №235, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 травня 2013 року № 744/23276, затверджений Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на морському та річковому транспорті (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку, органи морського і річкового транспорту розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частиною першою статті 120, частиною 3 статті 129, частинами п'ятою та шостою статті 130, частиною другою статті 133, частиною першою статті 134, абзацом десятим статті 135, статтями 136 та 188-15 КУпАП.
Зазначений пункт Порядку кореспондується з вимогами статті 225 КУпАП.
Від імені органів морського і внутрішнього водного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники (ч. 2 ст.225 КУпАП).
Згідно з п.4.8 Порядку уповноважена особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, діє за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами законодавства і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З матеріалів справи встановлено, що постановами №227/25 від 26 березня 2025 року, №233/25 від 02 квітня 2025 року, №234/25 від 02 квітня 2025 року позивач ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-15 КУпАП та на неї накладені адміністративні стягнення у виді штрафів.
Частиною першою ст. 188-15 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту щодо усунення порушень законодавства з безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті та державної реєстрації суден, надання їм недостовірної інформації, створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті передбачає адміністративну відповідальність за ч.2 ст.188-15 КУпАП.
Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, зазначає про її неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №332 від 04 березня 2025 року.
Згідно положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вказані положення є гарантією забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист; до того ж її присутність під час розгляду справи дозволяє органу (посадовій особі), яка розглядає справу, перевірити достовірність фактичних даних, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та всебічно з'ясувати усі обставини справи.
Відповідно до п. 4.7 Порядку, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно п. 4.4 Порядку при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення посадова особа вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Верховний Суд неодноразово виснував, що за приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. Під час розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, які мають на меті забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне своєчасне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення (такі правові позиції знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №742/3757/16-а, від 31.01.2019 у справі №760/10803/15-а, від 19.09.2019 у справі № 686/21230/16-а, від 30.09.2019 у справі № 486/92/17, від 14.11.2019 у справі №815/1570/16, від 06.12.2019 у справі № 804/7725/17, від 24.12.2019 у справі № 360/403/19).
З матеріалів справи встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.188-15 КУАП, по протоколу №332 від 04 березня 2025 року був призначений на 10.30 год 19 березня 2025 року та у зв'язку з хворобою ОСОБА_1 за заявою останньої був відкладений на 15.00 год 26 березня 2025 року.
Відповідно до відстеження за трек-номером - 1800100324253 на офіційному сайті АТ «Укрпошта» відправлення із повідомленням про дану дату розгляду справи про адміністративне правопорушення прибуло у м. Вінницю 24 березня 2025 року та було отримано позивачем 25 березня 2025 року, тобто за день до розгляду самої справи ( 26 березня 2025 року).
Тобто, відповідачем не було виконано обов'язку повідомлення особи про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи проведений у відсутність позивача та за відсутності своєчасного сповіщення про розгляд справи. Суд зважає, що ОСОБА_1 26 березня 2026 року направила клопотання про закриття провадження у справі, водночас вказане не свідчить про своєчасне повідомлення позивача про час розгляду справи. Як наслідок позивач позбавлена права в повній мірі реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП.
Тобто, суд констатує факт порушення відповідачем права позивача на своєчасне повідомлення про розгляд цієї справи, та відповідно порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Щодо порушення строків розгляду справи, то суд відмічає, що справа розглянута за межами строків, встановлених ст.277 КУпАП, однак вказана обставина, враховуючи положення ст.247 КУпАП, не є підставою для закриття провадження у справі.
Крім того, суд звертає увагу, що Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства.
У своїй діяльності дана служба керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також діє на підставі Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №212 від 06 березня 2022 року та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Черкаське міжрегіональне управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №В-5-25, затвердженого наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №148 від 15 травня 2024 року, Черкаське міжрегіональне управління є самостійним структурним підрозділом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства). Управління утворено з метою реалізації державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту у межах компетенції, організації ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів для судноплавства.
Зокрема, Управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює в межах повноважень, передбачених законом, регулювання судноплавства на внутрішніх водних шляхах; в межах повноважень забороняє плавання або експлуатацію судна у випадках, установлених Законом України «Про внутрішній водний транспорт»; в межах повноважень здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах, за додержанням річковими портами (терміналами), іншими суб'єктами внутрішнього водного транспорту вимог законодавства щодо безпеки судноплавства; перевіряти в робочий час суб'єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб з питань, що належать до компетенції Управління; видавати в установленому порядку обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, пов'язаних з порушенням правил безпеки на транспорті; забороняти експлуатацію плавучих транспортних засобів, виконання робіт та надання послуг; надсилати в установленому законодавством порядку матеріали про порушення вимог нормативно-правових актів до відповідних органів для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності тощо.
Закон України «Про внутрішній водний транспорт» (надалі - Закон №1054 - ІХ) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування внутрішнього водного транспорту і спрямований на створення сприятливих умов для його розвитку, задоволення потреб громадян у доступних, якісних та безпечних перевезеннях.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1054-ІХ внутрішній водний транспорт - вид транспорту, до якого належать судна, суб'єкти господарювання, що здійснюють та забезпечують перевезення переважно внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, використовуються для рибогосподарської діяльності, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, забезпечують судноплавство на внутрішніх водних шляхах, утримують об'єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства.
Згідно п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону №1054-ІХ судно внутрішнього плавання - річкове судно або судно змішаного плавання довжиною 20 метрів і більше або судно, добуток довжини, ширини та осадки якого становить об'єм у 100 кубічних метрів і більше, буксири і штовхачі, призначені для ведення складу таких суден чи плавучого обладнання, а також пасажирські судна і плавуче обладнання.
Згідно ст. 65 Закону №1054-ІХ перевірки суден внутрішнього плавання проводяться посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, у визначених цим Законом випадках. Перевірки суден проводяться відповідно до правил контролю суден внутрішнього плавання, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
Перевірки суден є заходами державного нагляду (контролю).
Аналізом законодавства про заходи державного нагляду (контролю) встановлено, що такі заходи є плановими та позаплановими. Плановими є заходи, які здійснюються за заздалегідь затвердженим планом заходів відповідного контролюючого органу. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) є заходами, які заздалегідь не заплановані та проводяться державними органами у випадку настання певних юридичних фактів, визначених законом як підстава для проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону №1054-ІХ перевірки суден внутрішнього плавання проводяться у таких випадках: 1) за заявою судновласника; 2) після аварійної події з судном; 3) для перевірки виконання припису посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, щодо усунення порушення вимог безпеки судноплавства; 4) при виявленні ознак: скидання з судна забруднюючих речовин або сміття; завантаження судна понад вантажну марку або з порушенням правил перевезення небезпечних вантажів; невідповідності стану корпусу судна, його механізмів та обладнання вимогам безпеки судноплавства; незабезпечення кругового огляду з поста керування судном; невідповідності розмірів судна габаритам суднового ходу; виходу в рейс без надання інформації про це річковій інформаційній службі.
Вказана норма статті 65 Закону №1054-ІХ визначає, що заходи державного нагляду (контролю) у сфері безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами) є позаплановими заходами державного нагляду (контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Відповідно до пункту 2 цієї постанови за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Тобто, враховуючи вищевказані норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для проведення таких перевірок в період воєнного стану потрібне відповідне рішення центрального органу виконавчої влади, яке дозволятиме здійснення заходів державного нагляду.
Проте в матеріалах справ про адміністративні правопорушення відсутні документи, які б підтверджували надання відповідного дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суден. Не надані такі докази і під час розгляду справи. Не містять таких даних і відеозаписи, долучені стороною відповідача. При цьому щодо відеозапису, як зазначає відповідач про події 04 березня 2025 року, то зважаючи що він відображає фіксування події о 19.46 год 28 червня 2017 року, такий не є належним доказом.
У зв'язку з цим, на переконання колегії суддів, у відповідача не було законних підстав для проведення даних перевірок, складання актів огляду несамохідних суден та винесення оспорюваних постанов за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
При цьому, суд зважає, що питання застосування вказаних норм щодо проведення перевірки ТОВ «Макала» було предметом дослідження під час розгляду справи №127/42356/24 за позовом ОСОБА_1 до начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацака Є. І., Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправними та скасування постанови та суд як першої, так і апеляційної інстанції, ухвалюючи в цій справі рішення, дійшов аналогічного висновку. Суд бере його до уваги, зважаючи, що правовідносини в цій справі, на відміну від правовідносин на які посилаються відповідач, є релевантними до правовідносин, які розглядаються.
Суд також зазначає, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлює, зокрема, чи відповідає протокол вимогам закону, чи його складено відповідно до статті 256 КУпАП, тощо.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Тобто, положеннями ст. 254, 256 КУпАП не передбачено складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В разі відмови правопорушника від підписання протоколу в ньому робиться відповідний запис.
Всупереч вказаним вимогам протоколи про адміністративні правопорушення складені у відсутність ОСОБА_1 та відповідно не були їй вручені особисто під підпис. При цьому в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 особисто була обізнана про її виклик для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Не підтверджена ця обставина і відеозаписом.
Складання ж протоколів у присутності представника товариства за довіреністю суперечить нормам КУпАП, зокрема й ст.271 КУпАП.
Розглядаючи вказані справи про адміністративні правопорушення, посадова особа на вказане увагу не звернула та оцінки не надала.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи надані докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанови винесені без достатніх правових підстав, з недотриманням принципів правомірної адміністративної поведінки, при винесенні даних постанов порушено законні права позивача, а тому постанови №227/25 від 26 березня 2025 року, №233/25 від 02 квітня 2025 року, №234/25 від 02 квітня 2025 року слід скасувати.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.