Справа № 560/11845/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом, в якому просила:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області №262540013354 від 08.05.2024 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно п. “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити пенсію за вислугу років згідно п. “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» з зарахуванням до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених п. “ж» ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», періодів з 01.09.1994 - 05.06.1999, 15.06.1999 - 28.09.2022, починаючи з 30.04.2024 року.
Встановити судовий контроль у формі надання звіту щодо виконання рішення суду.
Звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у позивача наявни й творчий стаж 27 років 10 місяців 26 днів, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років згідно статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Відповідачі не подали відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно архівної довідки №1551 від 19.09.2023, виданої Національною музичною академією України імені П.І. Чайковського, позивача відповідно до наказу від 17.07.1994 №140-ст зараховано студенткою 1 курсу вокального факультету Київської державної консерваторії імені П.І.Чайковського (денної форми навчання), а згідно наказу від 05.06.1999 №170-ст позивача відраховано зі складу студентів V курсу вокального факультету як таку, що пройшла повний курс денної форми навчання, склала державні іспити, отримала повну вищу освіту за спеціальністю “спів» та здобула кваліфікацію оперної та концертної співачки.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1994, ОСОБА_1 :
- 15.06.1999 (наказ №237-к від 15.06.1999) зарахована стажисткою-вокалісткою на 1 рік в Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка;
- 14.06.2000 відрахована зі складу стажистів-вокалістів у зв'язку з закінченням терміну стажування згідно п.2 ст. 36 КЗпП України;
- 15.06.2000 продовжено термін стажування стажисткою-вокалісткою на один рік;
- 14.06.2001 відрахована зі складу стажистів-вокалістів у зв'язку з закінченням терміну стажування згідно п.2 ст. 36 КЗпП України;
- 15.06.2001 зарахована солісткою опери другої категорії;
- 04.09.2021 переведена на посаду солістки опери першої категорії за строковою трудовою угодою;
- 15.06.2004 подовжено термін роботи за строковою трудовою угодою на тій же посаді солістки опери першої категорії;
- 19.10.2005 працює безстроково на посаді солістки опери I-ої категорії;
- 23.06.2011 переведена на посаду солістки опери вищої категорії;
- 25.01.2017 призначена на посаду солістки опери вищої категорії;
- 07.06.2018 (наказ №432-к від 06.05.2018) звільнена у зв'язку із закінченням строку дії контракту;
- 08.06.2018 (наказ №434-к від 06.06.2018) призначена на посаду артиста хору I категорії в ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка", як така, що пройшла конкурс за контрактом до 31.12.2019;
- 01.01.2020 продовжено строк дії контракту по 24.07.2021 на тій же посаді;
- 25.07.2021 продовжено строк дії контракту по 18.02.2023 на тій же посаді;
- 28.09.2022 (наказ №871-к від 28.09.2022) звільнена за власним бажанням.
30.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно п. "ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №262540013354 від 08.05.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.
В рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 27 років 4 місяці 6 днів. Спеціальний стаж становить 21 рік 1 місяць 18 днів, з яких: 15 років 7 місяців 10 днів на посаді артистки-вокалістки (солістки); 1 рік 4 місяці 14 днів на посаді артиста-вокаліста (соліста); 4 роки 2 місяці 24 дні на посаді артиста хору театру опери та балету.
До спеціального стажу не зараховано період роботи з 15.06.1999 по 14.06.2000, оскільки посада стажистки-вокалістки не передбачена Переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів.
Робота на посадах артиста-вокаліста (соліста) (25 років) та артиста хору театру опери та балету (30 років) не зараховується до стажу роботи на посаді артистки-вокалістки (солістки) (20 років).
Позивач не погодилася із вказаною відмовою та звернулась до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 08.05.2024 № 262540013354 є правомірним та не підлягає скасуванню. Відсутні підстави для зарахування періоду роботи стажисткою-вокалісткою в Державному підприємстві «Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка» з 15.06.1999 по 14.06.2001 до спеціального стажу позивача. Також безпідставним є посилання позивача на Закон України "Про професійно-технічну освіту".
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Частиною 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (Закон №1058-IV) встановлено, що відповідно до цього закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Згідно Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Відповідно до п.“ж» ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, але не раніше досягнення 55 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацом першим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності стажу творчої діяльності, передбаченого абзацом першим цього пункту, та після досягнення ними віку, встановленого абзацами тринадцятим - двадцять п'ятим пункту “е» цієї статті.
Рішенням Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року №2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту “а» статті 54, статті 55 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VІІІ і Законом №911-VIII.
Конституційний Суд України, приймаючи вказане рішення, виходив з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку (для працівників, зазначених у пункті “е», “ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ - 55 років, нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України. Ці норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 04 червня 2019 року.
Таким чином, з 04 червня 2019 року при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ та Законом №911-VIII, виходячи з наявності спеціального стажу роботи від 20 до 35 років.
Отже, передумовою призначення пенсії за вислугу років артистам театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств, колективів є наявність низки взаємопов'язаних обставин: робота на відповідній посаді, визначеній постановою Кабінету Міністрів України, та наявність відповідного стажу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 “Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Перелік посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку (Перелік).
Згідно із п.1 Переліку право на пенсію за вислугу років за наявності стажу творчої діяльності на посадах не менше 20 років мають, зокрема, артистки-вокалістки (солістки), солістки-бандуристки театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв, жокеї.
Встановлено, що в період з 15.06.1999 по 14.06.2000 та з 15.06.2000 по 14.06.2001 позивача було зараховано стажиткою-вокалісткою в Державному підприємстві "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка", що підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.09.1994.
Згідно із ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із п.1 Положення про стажування працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України, затвердженого наказом Міністерства культури України № 178 від 13.07.1993 р., (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення), стажування є однією із форм підвищення кваліфікації працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України. Головною метою стажування є вдосконалення професійної майстерності режисерів, диригентів, балетмейстерів, художників, солістів-вокалістів, артистів балету та цирку, кінорежисерів-постановників і кінооператорів-постановників художніх фільмів та неігрового кіно, заступників директорів театрів і філармоній, формування резерву лідерів сфери культури і мистецтва.
Пунктом 12 Положення встановлено, що термін проходження стажування визначається конкурсною комісією в індивідуальному порядку і не повинен перевищувати двох років.
У вказаному періоді діяв Загальносоюзний класифікатор професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів, затверджений постановою Державного комітету стандартів ради Міністрів СРСР від 27.08.1986 №016, до класифікатора посада службовців віднесено такі найменування: артист-вокаліст (соліст) (20110), артист-соліст-інструменталіст (20162), тощо.
Згідно Державного класифікатору України ДК 003-95, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.07.1995 №257, визначено підклас професій: 2453 «Професіонали в галузі музики», група 2453.2 «Композитори, аранжувальники, диригенти, музиканти та співаки». Згідно Додатку А (обов'язковий) «Покажчик професійних назв робіт за кодами професій» до наказу №375 від 26.12.2005 до групи 2453.2 відносились назви професії - «Артист (хору, хорового колективу, оркестрової групи та ін.); Артист ансамблю (пісні й танцю, вокально-інструментального вокального, естрадно-інструментального, хорового, народних інструментів та ін.), Артист-вокаліст (оперний, камерний, соліст, соліст-бандурист, музичної комедії, естради та ін.); Артист-соліст (хору); Артист-соліст-інструменталіст, тощо.
Наказом Міністерства культури і мистецтв України від 04.02.2000 №32 затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Згідно із п. 5 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 84, Діяльність у галузі драматичного мистецтва та інша розважальна діяльність) надано визначення посади «Артист-вокаліст (соліст оперний, камерний)».
Отже, посада «стажист-вокаліст» не передбачена Переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.
До того ж, відносно позивача в матеріалах справи відсутні рекомендації від керівників його стажування щодо зарахування на посаду артиста-вокаліста (соліста) впродовж періоду стажування з 15.06.1999 по 14.06.2001.
У свою чергу, еопія трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 та архівна довідка від 25.09.2023 №328 Державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка", які наявні в матеріалах справи, вказують саме про стажування позивача, а не про його постійну роботу у театрі протягом спірного періоду.
Тому, відсутні підстави для зарахування періоду роботи стажисткою-вокалісткою в Державному підприємстві «Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка» з 15.06.1999 по 14.06.2001 до спеціального стажу позивача.
Водночас, стаж з 15.06.2001 по 28.09.2022 зараховано до спеціального стажу, тому підстави для повторного зарахування такого відсутні.
Відповідно до пункту "д" частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно із п.8 Порядку №637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Відповідно до архівної довідки від 19.09.2023 №1551 Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, ОСОБА_2 згідно наказу від 17.07.1994 №140-ст зарахована студенткою І курсу вокального факультету Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського (денної форми навчання).
Згідно наказу від 05.06.1999 №107-ст ОСОБА_2 відрахована зі складу студентів V курсу вокального факультету, що пройшла повний курс денної форми навчання, склала державні іспити, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «спів» та здобула кваліфікацію оперна та концертна співачка.
Відповідно до Указу Президента України від 05.09.1995 №816/95 Київська державна консерваторія імені П.І. Чайковського реорганізована в Національну музичну академію України імені П.І. Чайковського.
На момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-ХІІ «Про освіту» (Закон № 1060-ХІІ), норми якого не передбачали включення періоду навчання у вищому закладі освіти до стажу, який давав право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 34 Закону № 1060-ХІІ консерваторії, академії були віднесені до вищих навчальних закладів, тобто, консерваторії та академії не були закладами професійної (професійно-технічної) освіти, а тому, безпідставним є посилання позивача на Закон України "Про професійно-технічну освіту".
Отже вимоги позивача в частині зарахування періоду навчання до пільгового стажу також не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.05.2024 № 262540013354 є правомірним та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.