Справа № 240/23548/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що приписами п.1 Постанови № 713 з 01.07.2021 року встановлена щомісячна доплата в сумі 2000 гривень до розмірів пенсій особам, яким:
- призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби);
- призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати.
Позивач перебуває на обліку у Відповідача та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
З 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103.
Тобто, Позивач відноситься до осіб, яким може після 01.01.2018 року бути встановлена щомісячна доплата в сумі 2000 гривень до основного розміру його пенсії.
Така надбавка до пенсії Позивачу виплачувалася до 01.03.2024 року.
Оскільки, відповідач не виплачує вищезазначену надбавку, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Суд не заперечує, що приписами абзацу третього п.1 Постанови № 713 передбачено, що у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Змінами, внесеними до цього абзацу згідно з Постановою КМ № 578 від 10.05.2022 передбачено, що такі обмеження не застосовуються лише до осіб, яким перерахунок пенсії здійснюється на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника".
Тобто, приписи абзацу третього п.1 Постанови № 713 передбачають певну умову встановлення щомісячної доплати в сумі 2000 гривень до основного розміру пенсії вказаним особам.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 року у справі №240/20407/23, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.04.2019 належної пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 хз70502 від 17.03.2023 про грошове забезпечення ОСОБА_2 для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019 та зобов'язано здійснити такий перерахунок.
Тобто, вказаним судовим рішенням підтверджено право Позивача на перерахунок пенсії як особі, що має право на пенсійне забезпечення та одержує пенсію на умовах цього Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення таких осіб, передбачене ст.63 Закону № 2262-XII.
Судом встановлено, що в результаті такого перерахунку з 01.03.2024 року основний розмір пенсії Позивача збільшився з 2 008,8 грн. до 8 570,73 грн., тобто збільшився на 6 561,93 грн.
Зазначене свідчить, що в результаті такого перерахунку основний розмір пенсії Позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн., що в розумінні абзацу третього п.1 Постанови № 713 виключає підстави для встановлення щомісячної доплати в сумі 2000 гривень до основного розміру пенсії Позивача.
Суд погоджується із доводами відповідача, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 року у справі №240/20407/23 перерахунок пенсії Позивачу 01.03.2024 року проведено на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 хз70502 від 17.03.2023 саме у зв'язку з підвищенням постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704 розміру грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2018 року.
Водночас позивач помилково ототожнює конкретне судове рішення як самостійна підстава для проведення перерахунку пенсії Позивачу, передбаченої Законом № 2262-XII. Як зазначено в ст.63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Тобто, лише підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, є підставою для такого перерахунку пенсій відповідній категорії військовослужбовців.
Правові норми вказаного Закону не передбачають те чи інше судове рішення як самостійну підставу для проведення перерахунку особам пенсій призначених у відповідності до цього ж Закону №2262-XII.
Конкретне судове рішення засвідчує лише порушення допущені при проведенні такого перерахунку пенсії конкретній особі, в тому числі протиправну відмову у такому перерахунку, та зазначає спосіб усунення такого порушення.
Спірний перерахунок пенсії позивачу безспірно проводився у відповідності до вимог ст.63 Закону №2262-XII та у зв'язку з підвищенням постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. №704 грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом з 01.04.2019року.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин та вирішенні даного спору суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.11.2022 року у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 року у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 року у справі №380/25987/21, від 18.04.2022 року у справі № 560/6528/22.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2024 року доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМ України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 р. № 713 та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплати.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.