Справа № 560/3554/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у цій справі суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження з 01.03.2025 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час проведення індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та шляхом застосування коефіцієнтів зменшення, передбачених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з 01.03.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій зазначає, що приймаючи рішення, суд не вирішив усі заявлені ним клопотання, зокрема стосовно прийняття щодо відповідача окремої ухвали.
Ухвалою від 09 жовтня 2025 року у справі №560/3554/25, Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви, оскільки мотиви, підстави для прийняття окремої ухвали та додаткового рішення, на думку суду, відсутні.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та ухвалення окремої ухвали.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частинами 1, 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Колегія суддів зазначає, що вимоги щодо винесення окремої ухвали та щодо встановлення судового контролю не є позовними вимогами у розумінні КАС України, з приводу яких судом під час розгляду справи досліджувались докази. Зазначені вимоги за своєю суттю є клопотаннями, для вирішення яких КАС України передбачений самостійний порядок, що передбачає офіційне з'ясування та оцінку судом правомірності та обґрунтованості дій суб'єкта владних повноважень, у тому числі на стадії виконання ним рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Строк, необхідний суду для вирішення питань судового контролю, визначається судом самостійно.
Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Разом з тим, такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Розглядаючи питання застосування заходів судового контролю, необхідно встановити, що рішення не виконано повністю або в частині, з'ясувати причини невиконання судового рішення, встановити особу, що відповідальна за виконання рішення суду. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, фактично виконали рішення суду, то саме лише неподання звіту не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність.
Встановлення заходів судового контролю, а також прийняття окремої ухвали є правом суду, яке реалізується з урахуванням необхідності та доцільності вжиття таких заходів.
Водночас, судом першої інстанції не встановлено під час розгляду справи підстав для одночасного прийняття окремої ухвали.
Зокрема, в заяві позивач послався на положення частини 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регулює порядок розгляду документів та прийняття рішень про призначення (перерахунок) пенсій за загальнообов'язковою системою державного пенсійного страхування.
У той же час, як вірно вказав суд, пенсійне забезпечення позивача здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є спеціальним та визначає окремий порядок призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідній категорії осіб. Отже, положення частини 5 статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у цьому випадку не стосуються прав позивача, як і встановлений нею строк для вчинення відповідних дій пенсійним органом.
Крім того, ухвалою від 01.09.2025 було задоволено заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у строк до 28.11.2025 подати звіт про повне належне виконання рішення суду. На цей час триває процедура судового контролю, передбачена ст. 382 КАС України, яка є самостійним елементом адміністративного процесу, спрямованим на перевірку ефективності та повноти виконання судового рішення у раніше обраний судом спосіб. Станом на цей час суд не розглядав звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у цій справі.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду щодо відсутності правових підстав для постановлення окремої ухвали у справі.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.