Справа № 560/9936/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Готель "Поділля" до Хмельницької міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,
У червні 2025 року Публічне акціонерне товариство "Готель "Поділля" звернулося до суду з адміністративним позовом до Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення позачергової 51 сесії Хмельницької міської ради від 27.03.2025 №18 “Про надання юридичним та фізичній особам дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внесення змін в договір оренди землі, надання дозволу на поділ земельної ділянки», яким визначено створити об'єкт благоустрою - сквер по вул.Шевченка, що у м.Хмельницькому;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1, пункт 6 рішення позачергової 53 сесії Хмельницької міської ради від 21.05.2025 №59 “Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в постійне користування, оренду», в частині якою комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:01:007:0210 (адреса: м.Хмельницький вул.Шевченка, площа 1165 кв.м., цільове призначення 03.20 - земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони) та надано її в постійне користування.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що оскаржувані рішення відповідача спрямовані на ліквідацію паркомісць для відвідувачів готелю, є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у відповідності до акта державної приймальної комісії про прийом в експлуатацію завершеного будівництва об'єкта готель на 635 місць по вул.Шевченка, м.Хмельницький від 30.12.1985, державна приймальна комісія прийняла в експлуатацію вказаний об'єкт.
Відповідно до документу під назвою “Схема будівель та споруд» будівлю готелю запроектовано з тимчасовою стоянкою для машин площею 172 кв.м. та стоянкою для машин площею 940 кв.м.
Згідно з документом “Схема благоустрою площі готелю “Поділля» від 30.01.2002, поруч із будівлею готелю запроектовано майданчик для стоянки автотранспорту площею 1200 кв.м.
Відповідно до державного акту на право постійного користування від 07.04.1997 за відкритим акціонерним товариством готель “Поділля» (відповідно до статуту правонаступник - ПАТ “Готель “Поділля») на праві постійного користування закріплена земельна ділянка площею 0,49 га за адресою: Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул.Шевченка, 34.
На звернення позивача, листом від 28.04.2025 відповідач повідомив про існування рішення позачергової 51 сесії Хмельницької міської ради №18 від 27.03.2025, а також надано копії документів, поданих на розгляд сесії: витяг з протоколу засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища №114 від 12.03.2025, схема місця розташування земельної ділянки по вул.Шевченка, під сквер, що виготовлена відділом інформації та кадастрів управління земельних ресурсів, викопіювання з “коригування (внесення змін) до генерального плану м.Хмельницький».
Із отриманих на запит документів позивач дізнався про те, що “сквер по вул.Шевченка, що у м.Хмельницькому» буде розташовано на земельній ділянці, що перебуває під автостоянкою ПАТ “Готель “Поділля».
Бажаючи отримати спірну ділянку в оренду ПАТ “Готель “Поділля» звернулось до Хмельницької міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки для обслуговування готелю.
Листом від 05.06.2025 Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради повідомило, що передача в оренду вільних ділянок здійснюється за результатами проведення аукціону, але рішенням 53 сесії міської ради від 21.05.2025 №59 комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради передано в постійне користування земельну ділянку по вул.Шевченка в м.Хмельницькому (на розі вул.Шевченка - вул.Франка) площею 1165 кв.м. кадастровий номер 6810100000:01:007:0210 під сквер.
Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Предметом даного спору є визнання протиправними та скасування пунктів рішення Хмельницької міської ради щодо створення об'єкту благоустрою - скверу по вул.Шевченка та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:007:0210 площею 1165 кв.м. по вул.Шевченка та передачі вказаної земельної ділянки комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради в постійне користування.
Апелянт вважає, що даний спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір у цій справі не може вважатися спором між учасниками саме публічно правових відносин, так, як Хмельницька міська рада, приймаючи оспорюванні рішення, не мала публічно-правових відносин саме з позивачем».
Колегія суддів не погоджується із таким твердженням апелянта та зазначає, що оцінка вказаним обставинам надавалась Хмельницьким окружним адміністративним судом під час розгляду клопотання Відповідача, в якому Відповідач просив закрити провадженні у цій справі, оскільки має місце приватноправовий характер цього спору відтак, такий спір не повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Надаючи оцінку обставинам справи Хмельницький окружний адміністративний суд 27 червня 2025 року постановив ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання Хмельницької міської ради Хмельницького району Хмельницької області про закриття провадження у справі.
У вказаній ухвалі Хмельницький окружний адміністративний суд вказав, що ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання, але наявні у справі документи свідчать, що Відповідач своїм правом на оскарження не скористався, хоча був обізнаний із ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду та мав вдосталь часу (із 27.06.2025 року - дата постановлення ухвали до 28 серпня 2025 року - дата прийняття рішення) для подання апеляційної скарги.
Своїм правом на оскарження Відповідач не скористався, фактично погодившись із висновком Хмельницького окружного адміністративного суду, що спір у цій справі має публічно-правовий характер, випливає із владно-розпорядчих функцій органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати управлінські функції, пов'язані із плануванням території з урахуванням приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Наголошуючи на публічно-правовому характері даного спору колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно правовий спір, це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У п.29-32 постанови Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №766/20776/17 (провадження №К/9901/10171/19, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99521548) Верховний суд дійшов висновку, що «29. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. 30. Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб'єктами відносно їх прав та обов'язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб'єктів.31. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень. 32. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.»
Звертаючись із позовом до суду Позивач вказував, що предметом позову є перевірка законності рішень Хмельницької ради (пункт 4 рішення Хмельницької міської ради від 27.03.2025 року №18 визначено створити об'єкт благоустрою - Сквер по вул.Шевченка, що у м.Хмельницькому, а також пункт 1,7 рішення Хмельницької міської ради від 21.05.2025 року №59, яким затверджено проект відведення земельної ділянки під сквер та земельну ділянку передано у постійне користування Комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста Виконавчого комітету Хмельницької міської ради) прийнятих при здійсненні владних управлінських функцій, тим самим позбавила Хмельницьку міську територіальну громаду прав на користування відповідною земельною ділянкою відповідно до Генерального плану міста.
Вирішивши створити новий сквер та виділивши для цього окрему земельну ділянку Відповідач виконував управлінські функції, пов'язані із плануванням території з урахуванням приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Отже, визначивши земельну ділянку для облаштування скверу Відповідач здійснив комплекс робіт із планування території та її розвиток згідно класифікатору виду діяльності як «03.22 - земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньо квартальні проїзди, пішохідні зони».
У даній справі судом встановлено, що предметом позову є перевірка законності рішень Хмельницької міської ради: пункт 4 рішення Хмельницької міської ради від 27.03.2025 року №18 визначено створити об'єкт благоустрою - сквер по вул.Шевченка, що у м.Хмельницькому, а також пункт 1,7 рішення Хмельницької міської ради від 21.05.2025 року №59, яким затверджено проект відведення земельної ділянки під сквер та земельну ділянку передано у постійне користування комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради), прийнятих при здійсненні владних управлінських функцій.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що спір у цій справі має публічно-правовий характер, випливає із владно-розпорядчих функцій органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати управлінські функції, пов'язані із плануванням території з урахуванням приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду в частині визначення підсудності спору є вірним та відповідає вимогам закону.
Щодо суті спору.
Апелянт зазначає, що Позивач немає ніякого відношення до земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:01:007:0210, що розташована за адресою м.Хмельницький вул.Шевченка, площею 1165 кв.м. Зазначена земельна ділянка Позивачу у постійне користування не виділялася, а тому права Позивача ніяким чином не порушено. Тому Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не був зобов"язаний запрошувати Позивача, або повідомляти його, вирішуючи питання вказаної земельної ділянки.
Колегія суддів не погоджується із такими доводами апелянта з огляду на наступне.
Так, згідно із актом державної приймальної комісії про прийом в експлуатацію завершеного будівництва об'єкта готель на 635 місць по вул.Шевченка, м.Хмельницький від 30.12.1985, державна приймальна комісія прийняла в експлуатацію вказаний об'єкт. Зазначеним документом біля готелю передбачена автомобільна парковка на 60 місць.
Колегія суддів наголошує, що вказаний акт державної приймальної комісії затверджений рішенням Хмельницької міської ради народних депутатів від 02 січня 1986 року № 1/Г (а.с.19-25).
У подальшому, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14 червня 2002 року № 456, Позивачу надано дозвіл на реконструкцію площі на розі вулиць Т.Шевченка та І.Франка перед готелем "Поділля" на умовах благоустрою території згідно генплану та утримання декоративних споруд (а.с.26).
У відповідності до схеми благоустрою площі готелю "Поділля" (варіант 2) ( а.с.70), на спірній земельній ділянці площею 1200 м.2, перед центральним входом у готель, спроектовано майданчик для стоянки автотранспорту.
Колегія суддів знову ж наголошує, що вказана схема погоджена 31 січня 2002 року управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради.
Із зазначених документів слідує, що стоянка для автомобілів перед готелем "Поділля" була спроектована, погоджена, побудована та працює по даний час.
За таких обставин, у апелянта немає ніяких правових підстав стверджувати, що Позивач до даної спірної земельної ділянки немає ніякого відношення.
Окрім того, згідно документу під назвою «Свідоцтво про встановлення категорії готелю чи іншому суб'єкту, що призначається для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)» серія ХМ №137 від 30.12.2021р. (копія додається, оригінал зберігається у Позивача) «Готель «Поділля» має категорію «***» три зірки.
Відповідно до 5.5. ДБН В.2.2-20:2008 "Готелі" у складі ділянки готелю (мотелю) повинні бути передбачені: - упоряджені майданчики перед входами в приміщення громадського і житлового призначення (з розрахунку не менше 0,2 м2 на одного проживаючого); - майданчики для стоянки автомобілів (див. 5.7); - майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів для висадки та посадки пасажирів згідно з вимогами ДБН 360 і ДБН В.2.3-5; - внутрішні наскрізні проїзди, під'їзди до головного та інших входів до готелю згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН В.1.1-7.
Відповідно до 5.7. ДБН В.2.2-20:2008 "Готелі" гаражі та стоянки автомобілів при готелях слід проектувати з урахуванням вимог ДБН 360, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.3-15, ВСН 01. Площа відкритих автостоянок, що не охороняються, до площі ділянки готелю не включається. При готелях категорії *** три зірки і вище повинні передбачатися автостоянки, що охороняються. Кількість місць на автостоянках (згідно з ДСТУ 4269) залежно від категорії готелю (мотелю) приймається не менше зазначених у таблиці 1 (у % від кількості номерів). Кількість місць на автостоянках готелів для обслуговуючого персоналу розраховується згідно з вимогами ДБН 360 та завданням на проектування. Кількість місць на автостоянках готелів, що мають у своєму складі відкриті для сторонніх відвідувачів підприємства харчування, побутового обслуговування і торгівлі, культурно-масового призначення, рекомендується збільшувати з урахуванням потужностей цих підприємств згідно з завданням на проектування.
Згідно Таблиці 1 до ДБН В.2.2-20:2008 "Готелі" для готелю категорії «***» три зірки має бути обладнано не менше 25 паркомісць.
Відповідно до 5.9. ДБН В.2.2-20:2008 "Готелі" відкритий майданчик для короткочасної стоянки біля головного входу проектується з розрахунку одночасного розміщення не менше п'яти автомобілів.
Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що за рахунок розташування «Скверу по вул.Шевченка, що у м.Хмельницькому» буде зменшена кількість паркомісць, які повинні бути в готелі, та це буде суперечити ДБН та вимогам проектних документів, згідно яких «Готель «Поділля» приймався для експлуатації.
Колегія суддів зазначає, що у рішенні Хмельницької міської ради від 27.03.2025 року №18 відсутні будь-які відомості про те, що зумовило у 2025 році створення скверу по вул.Шевченка, поруч із готелем «Поділля» (будівлею Позивача).
У матеріалах справи відсутні докази того, що ПАТ “Готель “Поділля» було запрошено на засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища №114 від 12.03.2025 та на засідання позачергової 51 сесії Хмельницької міської ради від 27.03.2025 для висловлення позиції питання створення скверу по вул.Шевченка.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Статтею 4 Закону № 3038-VI закріплені принципи, серед яких законність та гласність.
Так, у п.17 ст.4 Закону № 3038-VI визначено, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до п.8 ст.29 регламенту Хмельницької міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням першої сесії №6 від 08.12.2020, розпорядження про скликання сесії приймається міським головою та доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше, як за день до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Із сайту Хмельницької міської ради (https ://www.khm.gov.ua/uk/content/vid-26032025-no-77-r-pro-sk1vkarmya-pozachergovovi-pvatdesyat-pershovi-sesiyi-miskovi-radv) встановлено, що 26.03.2025 за № 77-р Хмельницький міський голова Олександр Симчишин видав розпорядження про скликання позачергової п'ятдесят першої сесії міської ради 27.03.2025 о 13.00 годині в залі засідань міської ради із розглядом питань щодо внесення змін до бюджету Хмельницької міської територіальної громади на 2025 рік та інше.
У вказаному розпорядженні № 77-р від 26.03.2025 не вказано про виняткові випадки, що зумовили скликання позачергової сесії та в розпорядженні не зазначається про те, що на розгляд сесії буде поставлено питання створення скверу по вул.Шевченка.
Також судом встановлено, що 19.05.2025 Хмельницький міський голова Олександр Симчишин видав розпорядження №136-р про скликання позачергової п'ятдесят третьої сесії міської ради 21.05.2025 о 12.00 годині в залі засідань міської ради із розглядом питань “ 2.1. про присвоєння звання “Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади»; 2.2. щодо регулювання земельних відносин; 2.3. інші питання».
У вказаному розпорядженні від 19.05.2025 за № 136-р не вказано про виняткові випадки, що зумовили скликання позачергової сесії та в розпорядженні не зазначається про те, що на розгляд сесії буде поставлено питання створення скверу по вул. Шевченка.
Отже, скликання сесії міської ради в супереч п.8 ст.29 регламенту Хмельницької міської ради VIII скликання, затвердженого рішенням першої сесії №6 від 08.12.2020 Хмельницької міської ради та не зазначення переліку питань, що буде винесено на розгляд сесії, порушило принцип діяльності місцевого самоврядування та позбавило ПАТ “Готель “Поділля» права бути присутніми під час прийняття рішень, що стосуються його прав та законних інтересів.
Колегія суддів погоджується із тим, що приймаючи оскаржувані рішення, Хмельницька міська рада порушила принципи ст.4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», а саме: принципи законності та гласності, визначений порядок скликання сесії міської ради та затвердження рішень, зважаючи на що їх в оскаржуваній частині слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.