Справа № 120/11766/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 05.06.2024 № UА401000/2024/000179/2;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.06.2024 UА401020/2024/000748;
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.06.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час контролю за правильністю визначення митної вартості та вивчення документів, які підтверджують митну вартість відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, виявлено розбіжність з документами, які подано до митного оформлення та зазначено у гр.44.
Так, згідно з п. 2 зовнішньоекономічного договору від 02.08.2021 № 3426/PB "ціна товару вказується згідно рахунків, додатків". Проте декларантом не надано на вимогу та не зазначено у гр. 44 МД будь-яких доповнень/додатків до контракту, специфікацій тощо. В митній декларації країни відправлення від 20.01.2024 № 421320240000012810 вартість кожної з позицій товарів відрізняється від задекларованої.
Також, відповідач вказав, що декларантом не надано підтвердження 100% оплати за товари відповідно до умов оплати, зазначених в інвойсі від 19.01.2024 №1010.
Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та ст. 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 МКУ) та (ст. 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є оформлена МД від 05.03.2024 № UA401020/2024/012732, за якою було випущено у вільний обіг за резервним методом визначення митної вартості ідентичний товар №1 "Рукавички трикотажні, машинного в'язання - являють собою виріб, яким укривають частково передпліччя, долоню руки і п'ять пальців, кожний окремо. Долоні рукавичок мають нітрилове покриття: Рукавички жіночі синтетичні з нітриловим покриттям мод. NL 9415 розмір 8 (60% поліестр, 40% нітрил) - 48000пар. Рукавички синтетичні білі з фіолетовим нітриловим покриттям мод. NL 9204 розмір 10 (60% поліестр, 40% нітрил) - 24000 пар. Рукавички синтетичні червоні з чорним нітриловим покриттям мод. NL 9712 розмір 10 (60% поліестр, 40% нітрил) - 48000 пар. Рукавички синтетичні салатові з синім неповним спіненим латексним покриттям мод.FFL 9416 розмір 10 (60% поліестр, 40% латекс) - 24000пар. Країна виробництва: Китай (CN). Торгівельна марка: "seVen". Виробник: SHANDONG TAIMU COMMOTIDY CO., LTD", а саме 5,02 дол. США за кг.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Вказав на протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2024 № UА401000/2024/000179/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.06.2024 UА401020/2024/000748.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 уклав зовнішньоекономічний контракт від 02.08.2021 № 3426/РВ з фірмою "SHANDONG TAIMU COMMOTIDY CO., LTD" Китай, за умовами якого перший є Покупцем, а другий - Продавцем.
Відповідно до Контракту Продавець продав, а Покупець купив товар: Рукавички, країна походження: Народна Республіка Китай, кількість: згідно інвойсу, ціна: згідно інвойсу, додатки, термін поставки: 2021-2025 роки, порт відвантаження: згідно інвойсу.
Відповідно до п. 17.1 Контракт набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діятиме до 31 грудня 2025 року.
Згідно із п. 4.1 Контракту, термін доставки товару протягом 45 днів після отримання 30% депозиту від Покупця (тільки після отримання 50% оплати, продавець може організувати доставку товару).
Умови поставки визначаються для кожної окремої партії і вказуються в інвойсах (п. 4.2 Контракту).
Відповідно до п. 5.2 Контракту, загальна сума контракту становить 1000000,00 доларів США.
Вартість контракту визначається після взаємних консультацій до домовленостей між сторонами (п. 5.3 Контракту).
Завантаження товарів на судно, включаючи укладання в трюмі (стивідорні роботи), ліхтеровка, інформація про відвантаження товару, видача коносаментів, інші супровідні витрати виконуються та оплачуються за рахунок Продавця (п. 5.4 Контракту).
Згідно із п. 6.1 Контракту, платіж за поставленим за цим контрактом виробами здійснюється покупцем на рахунок продавця визначається для кожної окремої партії і вказуються в інвойсах (рахунках - фактурах).
Позивач за даним Контрактом відповідно до проформи інвойсу від 10.10.2023 № 1010 планував придбати товар:
- рукавиця Крага на підкладці сині з жовтим надолонником довга KV 69677 р. 12 (85% коров'яча шкіра, 15% поліестер) у кількості 6048 пар, загальною вартістю 11975,040 дол. США;
- білі бавовняні рукавички з червоним латексним покриттям LL9245 р. 10 (70% бавовна, 30% латекс) у кількості 60000 пар, загальною вартістю 5880,000 дол. США;
- рукавички жовті синтетичні з поліуретановим покриттям кольоровий принт PL9219 р. 8 (60% поліестер, 40% PU у кількості 36000 пар, загальною вартістю 5616,000 дол. США;
- рукавички сині/блакитні синтетичні з поліуретановим покриттям кольоровий принт PL 9179 р. 8 (60% поліестер, 40% PU) у кількості 36000, загальною вартістю 5616,000 дол. США;
- рукавички синтетичні фіолетові з поліуретановим покриттям з кольоровим принтом PL9094 р. 8 (60% поліестер, 40% PU), у кількості 36000 пар, загальною вартістю 5616,000 дол. США;
- рукавички синтетичні білі з 3/4 помаранчево - чорним нітриловим покриттям NL9524 р. 10 (60% поліестер, 40% нітрил), у кількості 24000 пар, загальною вартістю 6600,00 дол. США;
- рукавички синтетичні помаранчеві з фіолетовим нітриловим покриттям NL9006 р. 9 (60% поліестер, 40% нітрил), у кількості 24000 пар, загальною вартістю 6120,00 дол. США;
- рукавички синтетичні рожеві з ПВХ крапкою 69740 р. 8 (70% поліестер, 30% ПВХ), у кількості 12000 пар, загальною вартістю 960,000 дол. США;
- рукавички синтетичні зелені з ПВХ крапкою 69739 р. 8 (70% поліестер, 30% ПВХ), у кількості 12000 пар, загальною вартістю 960,000 дол. США;
- рукавички синтетичні чорні з ПВХ крапкою 69723 р. 8 (70% поліестер, 30% ПВХ), у кількості 12000 пар, загальною вартістю 9120,000 дол. США.
Разом: 366048 пар, 58463,040 дол. США.
В проформі-інвойсі вказано: пункт навантаження QINGDAO, CHINA; торговий термін: FOB QINGDAO / FOB Циндао; умови оплати: 30% - передоплата; 20% - на момент готовності товару до відвантаження; 20% - протягом 30 днів після відвантаження товару, після отримання даної оплати продавець зобов'язаний відправити оригінали документів; 30% - протягом 30 днів після того як товар прибуде до порту призначення в Україні. термін поставки - 90 днів.
Після отримання проформи-інвойсу позивач здійснив оплату 20.10.2023 - 17538,91 дол. США.
У зв'язку із зміною обсягів поставки Продавець виставив позивачу інвойс від 19.01.2024 № 1010:
- рукавиця Крага на підкладці сині з жовтим надолонником довга KV 69677 р. 12 у кількості 6048 пар, загальною вартістю 11975,040 дол. США;
- білі бавовняні рукавички з червоним латексним покриттям LL9245 р. 10 (70% бавовна, 30% латекс) у кількості 60000 пар, загальною вартістю 5880,000 дол. США;
- рукавички жовті синтетичні з поліуретановим покриттям кольоровий принт PL9219 р. 8 (60% поліестер, 40% PU) у кількості 36000 пар, загальною вартістю 5616,000 дол. США;
- рукавички сині/блакитні синтетичні з поліуретановим покриттям кольоровий принт PL 9179 р. 8 (60% поліестер, 40% PU) у кількості 36000, загальною вартістю 5616,000 дол. США;
- рукавички синтетичні фіолетові з поліуретановим покриттям з кольоровим принтом PL9094 р. 8 (60% поліестер, 40% PU), у кількості 35760 пар, загальною вартістю 5578,560 дол. США;
- рукавички синтетичні білі з 3/4 помаранчево - чорним нітриловим покриттям NL9524 р. 10 (60% поліестер, 40% нітрил), у кількості 23280 пар, загальною вартістю 6402,00 дол. США;
- рукавички синтетичні помаранчеві з фіолетовим нітриловим покриттям NL9006 р. 9 (60% поліестер, 40% нітрил), у кількості 22560 пар, загальною вартістю 5752,80 дол. США;
- рукавички синтетичні рожеві з ПВХ крапкою 69740 р. 8 (70% поліестер, 30% ПВХ), у кількості 12000 пар, загальною вартістю 960,000 дол. США;
- рукавички синтетичні зелені з ПВХ крапкою 69739 р. 8 (70% поліестер, 30% ПВХ), у кількості 12000 пар, загальною вартістю 960,000 дол. США;
- рукавички синтетичні чорні з ПВХ крапкою 69723 р. 8 (70% поліестер, 30% ПВХ), у кількості 12000 пар, загальною вартістю 9120,000 дол. США
Разом: 363648 пар, до сплати 57860,400 дол. США.
Інші умови, вказані в проформі-інвойсі, зокрема, стосовно умов оплати залишились без змін.
Після отримання інвойсу позивач здійснив оплату: 08.01.2024 - 11692,61 дол. США; 23.02.2024 - 11270,76 дол. США; 17.05.2024 - 17358,12 дол. США.
Для митного оформлення товару позивач подав до Вінницької митниці електронну митну декларацію, проформу-інвойс від 10.10.2023 №1010, інвойс від 19.01.2024 № 1010, зовнішньоекономічний договір від 02.08.2021 № 3426/PB, платіжні доручення в іноземній валюті від 20.10.2023 № 406, від 08.01.2024 № 427, від 23.02.2024 № 436, довідку про транспортні витрати від 02.05.2024 № 30340, копію митної декларації країни відправлення від 20.01.2024 № 421320240000012810.
Митну вартість заявлено за першим методом - за ціною договору.
За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, відповідач прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації від 05.06.2024 UА401020/2024/000748 та рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2024 № UА401000/2024/000179/2.
В рішенні зазначено наступне.
Під час контролю за правильністю визначення митної вартості та вивчення документів, які підтверджують митну вартість відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, виявлено розбіжність з документами, які подано до митного оформлення та зазначено у гр.44.
Згідно п. 2 зовнішньоекономічного договору від 02.08.2021 № 3426/PB "ціна товару вказується згідно рахунків, додатків", проте декларантом не надано на вимогу та не зазначено у гр.44 МД будь-яких доповнень/додатків до контракту, специфікацій тощо.
В митній декларації країни відправлення від 20.01.2024 №421320240000012810 вартість кожної з позицій товарів відрізняється від задекларованої.
Також декларантом не надано підтвердження 100% оплати за товари відповідно до умов оплати, зазначених в інвойсі від 19.01.2024 №1010.
Зазначено, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно_експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Вищенаведені документи до митного оформлення надано не у повному обсязі, відповідно не надано документи, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МКУ в обов'язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості.
Таким чином, подані до митного оформлення документи містять розбіжності/ неточності та не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.
Враховуючи вищевикладене, декларанту було направлено лист щодо надання документів, зазначених в ч. 2 ст. 53 МКУ. Також, враховуючи розбіжності в документах, декларанту було направлено лист щодо надання документів, зазначених в ч. 3 ст. 53 МКУ. Листами від 05.06.2024 № 1 та № 2 декларант відмовився від надання додаткових документів.
Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.
Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та ст. 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 МКУ) та (ст. 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.
Джерелом числового значення митної вартості товару № 1 є оформлена МД від 05.03.2024 № UA401020/2024/012732, за якою було випущено у вільний обіг за резервним методом визначення митної вартості ідентичний товар №1 "Рукавички трикотажні, машинного в'язання - являють собою виріб, яким укривають частково передпліччя, долоню руки і п'ять пальців, кожний окремо. Долоні рукавичок мають нітрилове покриття: Рукавички жіночі синтетичні з нітриловим покриттям мод. NL 9415 розмір 8 (60% поліестр, 40% нітрил) - 48000 пар. Рукавички синтетичні білі з фіолетовим нітриловим покриттям мод. NL 9204 розмір 10 (60% поліестр, 40% нітрил) - 24000 пар. Рукавички синтетичні червоні з чорним нітриловим покриттям мод.NL 9712 розмір 10 (60% поліестр, 40% нітрил) - 48000 пар. Рукавички синтетичні салатові з синім неповним спіненим латексним покриттям мод.FFL 9416 розмір 10 (60% поліестр, 40% латекс) - 24000пар. Країна виробництва: Китай (CN). Торгівельна марка: "seVen". Виробник: SHANDONG TAIMU COMMOTIDY CO., LTD", а саме 5,02 дол. США за кг.
Вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товару прийнято, а картку відмови видано з порушенням вимог законодавства України, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до статті 49 МК України митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.
Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17 перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов'язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору). Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу.
У постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 Верховний Суд зауважив, що Митний орган у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме на митний орган покладено обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їхньої перевірки на підставі наданих декларантом документів, зокрема, надання яких може усунути сумніви в достовірності цих відомостей, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей.
У постанові від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18 Верховний Суд зазначив, що неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не призводить до негативних правових наслідків. Неподання таких документів може зумовити відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості товарів, якщо в контрольного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
У оскарженому рішенні відповідач вказав, що згідно з п. 2 зовнішньоекономічного договору від 02.08.2021 № 3426/PB "ціна товару вказується згідно рахунків, додатків", проте декларантом не надано на вимогу та не зазначено у гр. 44 МД будь-яких доповнень/додатків до контракту, специфікацій.
Однак, позивач до митного оформлення надавав рахунок - інвойс від 19.01.2024 № 1010, де визначено фактичну ціну товару.
Також у рішенні зазначено, що в митній декларації країни відправлення від 20.01.2024 № 421320240000012810 вартість кожної з позицій товарів відрізняється від задекларованої.
При цьому, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 05.06.2024 № UА401000/2024/000179/2 не вказано, які числові значення вартості за одиницю товару, обумовлені в митній декларації відправлення від 20.01.2024 № 421320240000012810, відрізняються. Відповідач зазначеної інформації теж не наводить. Водночас, відповідач вказує, що декларантом не надано підтвердження 100% оплати за товари відповідно до умов оплати, зазначених в інвойсі від 19.01.2024 № 1010.
Разом з цим в інвойсі від 19.01.2024 № 1010 умовами оплати визначено: 30% - передоплата; 20% - на момент готовності товару до відвантаження; 20% - протягом 30 днів після відвантаження товару, після отримання даної оплати продавець зобов'язаний відправити оригінали документів; 30% - протягом 30 днів після того як товар прибуде до порту призначення в Україні.
В інвойсі визначено загальну вартість товару: 57860,400 дол. США.
Позивачем проведено оплату: 08.01.2024 - 11692,61 дол. США; 23.02.2024 - 11270,76 дол. США; 17.05.2024 - 17358,12 дол. США.
Встановлено, що вантаж не прибував до порту призначення в Україні, а прибув до порту Констанца (Румунія), тому у позивача не виник обов'язок сплатити останній платіж 30% протягом 30 днів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідач, посилаючись на дану норму в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, застосовує наведений вище перелік документів як виключний і безальтернативний, не зважаючи що це лише можливий перелік документів.
На підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати надані позивачем документи (довідки, договори, акти виконаних робіт тощо).
Верховний Суд в постанові № 803/718/17 від 07 липня 2023 року сформував правову позицію, що якщо Законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Положення Митного кодексу України не визначають конкретний вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Позивач в обґрунтування вартості доставки товару, який вказаний у митній декларації від 05.06.2024 № 24UA401020030732U надав, зокрема: договір транспортного експедирування від 12.01.2024 № 12012024-01 між позивачем та ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс"; довідку ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс" про транспортні витрати від 02.05.2024 № 30340; CMR від 29.04.2024 № 14832.
Наведені вище докази є належними та допустимими, що підтверджують транспортні витрати товариства на поставлений товар.
Доводи відповідача про те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності є безпідставними, відтак вимога про надання декларантом додаткових документів згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України не є правомірною, оскільки усі необхідні документи уже були в наявності у митного органу.
Отже, декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об'єктивних підстав витребувати додаткові документи.
З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд зауважує, що наявні у матеріалах справи документи достатні для підтвердження заявленої позивачем митної вартості та дозволяють визначити митну вартість за ціною договору, а доводи відповідача не свідчать про заниження такої вартості.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
В аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №160/9473/19, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.
Встановлено, що у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів використано відомості з МД від 05.03.2024 № UA401020/2024/012732.
Разом з цим, оскаржуване рішення не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару за зазначеною митною декларацією, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості відповідачем.
З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскаржуваних рішень.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.