Справа № 320/38360/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
03 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагро» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендагро» звернулося з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9396096/39070426 від 28.08.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №170 від 26.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9396097/39070426 від 28.08.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №166 від 26.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що позивачем було подано до контролюючого органу податкові накладні №170 та №166 від 26.07.2023 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак контролюючим органом безпідставно зупинена їх реєстрація. Позивач вказує на протиправність оскаржуваних рішень відповідача, оскільки вони прийняті за відсутності правових підстав для їх прийняття. Одночасно позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення були прийняті протиправно та мають бути скасовані.
Відповідачами подано відзиви на позовну заяву, в яких просять відмовити у задоволенні позову та зазначають, що позивачем не було надано всіх документів, які б підтвердили реальність господарської операції відповідно до її специфіки. Вказані факти, на переконання відповідачів свідчать про обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених у оскаржуваних рішеннях та їх правомірність.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано правомірністю прийнятого відповідачем рішення. Зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин у справі. Наголошує, що відсутність відповідних документів та відсутність можливості ідентифікації таких документів не дає можливість підтвердити реальність здійснення господарської операції позивача, згідно якої виписана податкова накладна подана для реєстрації.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендагро» зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Лендагро» здійснює такі види господарської діяльності: код КВЕД 2010: 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.
26.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендагро» (Постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Мрія» (Покупець) було укладено договір поставки техніки №26072023/1, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця наступну сільськогосподарську техніку: жатку кукурудзяну FANTINI L03 (cep. № 101148) 2017 року випуску виробництва фірми Fantini (Італія), в кількості 1 од. (далі по тексту Техніка), за ціною, в порядку та строки, передбачені цим Договором.
Відповідно до пункту 1.2. Договору Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Техніку в порядку і строки, передбачені даним Договором.
Згідно пункту 2.1.Договору продажу по даному Договору підлягає Техніка, згідно специфікації (додаток №1) до даного Договору, що є його невід'ємною частиною.
За правилами пунктів 2.3.-2.4. вказаного Договору приймання-передача Техніки від Постачальника Покупцю здійснюється по акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін. В акти приймання-передачі зазначаються відомості про технічний стан і комплектності Техніки. Одночасно з актом приймання-передачі Техніки Постачальник зобов'язується передати Покупцю оригінали наступних документів: видаткова накладна.
Пунктом приймання-передачі Техніки с склад Продавця.
Ціна на Техніку є договірною, встановлюється за згодою Сторін і визначається розрахунковим шляхом з урахуванням пункту 3.3., виходячи із базової ціни Техніки, визначеної на день підписання цього Договору в додатку № 1. що є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна сума цього Договору в гривнях 1 071 000,00 грн, у тому числі ПДВ 178 500,00 грн (пункт 3.1.-3.2. Договору).
На підставі рахунку на оплату №1486 від 26.07.2023 Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Мрія» здійснило оплату за даним Договором в розмірі 1 071 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 178 500,00 грн, що підтверджується банківською випискою, виданою 26.07.2023 АТ «Креді Агріколь Банк».
Згідно видаткової накладної №919 від 27.07.2023 позивач поставив товар, про що сторонами підписано Акт приймання передачі товару від 27.07.2023.
За фактом настання першої події отримання коштів, позивачем була складена податкова накладна №170 від 26.07.2023 на суму 1 071 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 178 500,00 грн, яка 11.08.2023 направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 11.08.2023.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №170 від 26.07.2023 відповідачем вказано, що реєстрація ПН/РК від 26.07.2023 №170 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 7315, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному від реєстрі податкових накладних».
З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2023 позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та документи довільного формату, на підтвердження реальності господарської операції.
Проте, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №9396096/39070426 від 23.08.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №170 від 26.07.2023.
В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
Додатково зазначено про те, що надані платником розрахункові документи не містять печатки банку.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на спірне рішення.
За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення №66127/39070426/2 від 01.09.2023, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення №9396096/39070426 від 23.08.2023 - без змін. Підставою прийняття даного рішення зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі робіт (товарів, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Окрім того, позивач поставив Приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Мрія» запасні частини до сільськогосподарської техніки видатковою накладною № 914 від 27.07.2023 та товарно-транспортною накладною №27072023/2 від 27.07.2023.
На підставі сформованого позивачем рахунку на оплату №1488 від 26.07.2023 Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Мрія» здійснило оплату за товар в сумі 36 554,81 грн, у т.ч. ПДВ 6 092,47 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою.
За фактом настання першої події отримання коштів, позивачем була складена податкова накладна №166 від 26.07.2023 на суму 36 554,81 грн, у т.ч. ПДВ 6 092,47 грн, яка 11.08.2023 направлена електронними засобами зв'язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 11.08.2023.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №166 від 26.07.2023 відповідачем вказано, що реєстрація ПН/РК від 26.07.2023 №170 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 7315, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному від реєстрі податкових накладних».
З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2023 позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та документи довільного формату, на підтвердження реальності господарської операції.
Проте, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №9396097/39070426 від 23.08.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №166 від 26.07.2023.
В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
Додатково зазначено про те, що надані платником розрахункові документи не містять печатки банку.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на спірне рішення.
За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення №66088/39070426/2 від 01.09.2023, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення №9396097/39070426 від 23.08.2023 - без змін. Підставою прийняття даного рішення зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі робіт (товарів, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи вищевказані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, їх відповідності вимогам частини другої ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Згідно пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинена реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п. 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрація яких зупинена, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрація яких зупинена в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
У квитанціях від 11.08.2023 щодо податкової накладної №170 від 26.07.2023 та до податкової накладної №166 від 26.07.2023 контролюючий орган зазначив, що обсяг постачання товару/послуг 7315, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Отже, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинена реєстрація податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Окрім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Контролюючим органом у вказаних квитанції не наведено обґрунтування тверджень про те, що обсяг наданих послуг, зазначених у відповідних податкових накладних на збільшення суми податкових зобов'язань, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару.
При цьому, позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійсненої господарської операції.
Тобто, позивачем на адресу відповідача було направлено відповідні пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Натомість контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надходило.
Контролюючим органом не вказаний вичерпний перелік копій документів, які необхідно позивачу надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Враховуючи наведене, підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття контролюючим органом рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 23.08.2023 №9396096/39070426 та №9396097/39070426 стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
В розділах «Додаткова інформація» контролюючий орган зазначив, що надані платником розрахункові документи не містять печатки банку.
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22, яка встановлювала вимогу щодо проставлення банківською установою печатки на платіжному документі, на момент виявлення спірних правовідносин, втратила чинність.
Крім того, в силу вимог статті 58-1 Господарського кодексу України використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Так, відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб'єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
При цьому, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачами, контрагент позивача здійснив оплату за поставлений товар, який відображений у спірних податкових накладних, що і стало підставою для формування податкових накладних. За таких обставин сумнів контролюючого органу щодо реальності проведення розрахунків межах господарської операції, відображеної у спірних податкових накладних, є недоведеним та необґрунтованим.
Натомість, всі надані з поясненнями документи, відображають дійсність операції за ПН, і складені без порушення чинного законодавства.
Тобто, позивачем було надано пояснення та усі необхідні документи передбачені п.5 Порядку №520, що не дає підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних.
Однак, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.
Разом з тим, контролюючий орган безпідставно не прийняв до уваги надані позивачем пояснення та документи.
Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкових накладних.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.
При цьому, оспорювані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об'єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не муть бути визнані законними та обґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, комісією відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та Державною податковою службою України протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації.
Аналізуючи зміст рішення, колегія суддів вважає, що комісія ГУ ДПС, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Колегія суддів вважає, що позивачем було надані всі необхідні та достатні документи для обґрунтування і підтвердження господарської операції та розблокування накладних.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В той же час, рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваних рішень.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну, колегія суддів, виходить з наступного.
Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрація яких зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Аналогічні норми закріплені в пункті 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрація яких зупинена, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація якої попередньо була зупинена, є повноваженням ДПС.
За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03.11.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова