Справа № 320/33577/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
03 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправним та скасування припису,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 08.09.2023;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від 22.09.2023 №4/02-1-08 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.96 КУпАП, у вигляді штрафу 8500,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України від 22.09.2023 № 5/02-1-08 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.9 ст.96 КУпАП, у вигляді штрафу 8500,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю висновків відповідача та порушення, допущені ним при винесенні припису. Позивач вказав на те, що розташована на земельній ділянці тимчасова споруда з металевих конструкцій не є об'єктом нерухомого майна класу СС1 та не вимагає отримання дозволів чи введення в експлуатацію, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача. Позивач не здійснює підприємницьку діяльність та не має статусу фізичної особи-підприємця, що, на його думку, виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності ДІАМ. Також позивач стверджує, що відповідачем перевірка проведена із суттєвими процедурними порушеннями, перевірка проводилася за відсутності позивача на об'єкті, чим позбавлено його можливості надати документи, подати свої пояснення, зауваження та заперечення щодо акту.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що дії ДІАМ під час проведення перевірки вчинені в межах повноважень та у відповідності до діючого законодавства. Перевіркою з виїздом на адресу: АДРЕСА_1 встановлено, що на приватній земельній ділянці візуально знаходиться будівля СТО, обшита сталевим профільованим листом, яка огороджена парканом та воротами. Відповідач вказує на те, що зазначений об'єкт було збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. На підставі встановлених фактів, ДІАМ вважає, що винесені за результатами перевірки припис та постанови є правомірними, складені обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та без порушень прав позивача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що відповідачем перевірка проведена із суттєвими процедурними порушеннями, перевірка проводилася за відсутності позивача на об'єкті, чим позбавлено його можливості надати документи, подати свої пояснення, зауваження та заперечення щодо акту. Наголошує, розташована на земельній ділянці тимчасова споруда з металевих конструкцій не є об'єктом нерухомого майна класу СС1 та не вимагає отримання дозволів чи введення в експлуатацію, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головними інспекторами будівельного нагляду Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ у період з 31.08.2023 проведено позапланову перевірку на предмет дотримання вимог дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: будівництва нового СТО, шиномонтажу та автомийки за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019, за результатами якої складено акт від 07.09.2023 № 4.
Під час перевірки на вищевказаній земельній ділянці візуально було виявлено збудовану будівлю СТО, яка обшита сталевим профільованим листом, а також встановлена огорожа навколо зазначеної земельної ділянки та не добудовані споруди з металевих конструкцій. В ході перевірки встановлено, що будівля СТО експлуатується. Зазначений об'єкт збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та всупереч використання зазначеної земельної ділянки за цільовим призначенням, що свідчить про самочинне будівництво.
За результатами проведення позапланової перевірки, враховуючи наявність порушення пункту 1 частини першої статті 34 та абзацу першого частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу першого та другого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого становою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, відповідачем складено протоколи про адміністративне правопорушення від 07.09.2023.
Також, на підставі акту перевірки, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» відповідачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 08.09.2023, в якому вимагав:
1) негайно зупинити експлуатацію самочинного об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019;
2) усунути у встановленому законодавством порядку допущенні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо самочинного об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019, шляхом отримання дозвільного документа на виконання будівельних робіт у термін до 09.11.2023;
3) отримати документ, що підтверджує готовність об'єкта до експлуатації на об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019, протягом одного місяця після отримання документа, який дає право на виконання будівельних робіт.
На підставі акту від 07.09.2023 № 4, протоколу про адміністративне правопорушення від 07.09.2023 та припису від 08.09.2023 відповідачем винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення:
- № 4/02-1-08 від 22.09.2023, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 8500 грн;
- № 5/02-1-08 від 22.09.2023, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 8500 грн.
Позивач не погоджуючись із приписом та постановами, які, на думку позивача, винесені безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута у присутності уповноваженого представника особи, яка притягалася до відповідальності, тобто, з дотриманням вимог, встановлених КУпАП, а тому постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22.09.2023 №4/02-1-08 та від 22.09.2023 № 5/02-1-08 складені обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).
За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами статті 2 Закону № 877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (частина четверта).
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина п'ята).
Водночас правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Отже, органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом № 3038-VI, водночас із обов'язковим забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 Закону № 877-V.
Стаття 41 Закону № 3038-VI визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, серед іншого, мають право, зокрема:
- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;
- здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 1 Порядку № 553).
Згідно із положеннями пунктів 5, 7 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
У пункт 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб'єкта містобудування.
У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника.
При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Поряд з цим, відповідно до пункту 7-1 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).
Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.
Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.
До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.
Водночас, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі Постанова) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згідно з пунктом 2 Постанови протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області надіслано до ДІАМ лист від 23.02.2023 за № 02-18/365 стосовно необхідності здійснення перевірки об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019 щодо відповідності будівельним нормам стандартам та правилам, в рамках державного архітектурно-будівельного контролю.
Зокрема, виконавчим комітетом Золочівської сільської ради зазначено, що необхідність проведення перевірки зумовлено численними зверненнями громадян із занепокоєнням щодо ведення господарської діяльності власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019, який облаштував станцію технічного обслуговування транспорту, шиномонтаж та мийку автомобілів, що призводить до значного негативного впливу на права, законні інтереси, життя та здоров'я людей, а саме створює шумове забруднення та в порушення протипожежних норм у господарських будівлях зберігаються кисневі, газові балони та паливно-мастильні матеріали, не дотримуються санітарні норми розміщення станцій технічного обслуговування автомобілів до житлових будинків.
У відповідності до пункту 7-1 Порядку №553 відповідачем утворено комісію, яка за результатами розгляду отриманого звернення 14.03.2023 прийняла рішення, оформлене висновком, про те, що звернення заявника може бути підставою для здійснення позапланової перевірки.
У зв'язку з вищевикладеним, ДІАМ видано наказ від 28.08.2023 № 86 про проведення позапланової перевірки на вказаному вище об'єкті розташованому по АДРЕСА_1.
Крім того, вказаний наказ видано з урахуванням наказу Мінінфраструктури від 19.05.2023 №424 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану».
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про проведення позапланової перевірки надіслано позивачу 29.08.2023 засобами поштового зв'язку (трекінг Укрпошти 0113303301983), проте останній не прибув в день проведення перевірки.
Натомість доводи позивача про те, що поштове відправлення ним отримано не було, не підтверджує факту неналежного вручення відповідачем повідомлення в розумінні вимог Порядку № 553.
Так, згідно з пунктом 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Таким чином, обов'язок щодо надсилання суб'єкту містобудування повідомлення про проведення перевірки стосується виключно випадку проведення планової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. здійснювався у порядку проведення позапланової перевірки. А отже, застосовувати вимоги пункту 12 щодо попереднього повідомлення про проведення перевірки є недоречним, оскільки він стосується виключно планових перевірок.
Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Даній нормі кореспондує передбачене абзацом четвертим пункту 13 Порядку № 553 право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
В той же час, Верховний Суд у постанові від 01.06.2022 по справі №1.380.2019.006498 наголошує, що ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явленням службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 цього ж Порядку, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства. При цьому, Верховний Суд зазначає, що скасування прийнятого за результатом перевірки рішення суб'єкта владних повноважень з підстав відсутності такого повідомлення не ґрунтується на правильному застосуванні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Тобто законодавством не врегульовано порядку та способу попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про позапланову перевірку як обов'язкової передумови її проведення, однак обираючи конкретний спосіб повідомлення, контролюючий орган повинен враховувати необхідність доведення правомірності своїх дій (у разі їх оспорювання), а отже і необхідність надання доказів повідомлення. Належним може вважатися повідомлення, яке можна довести відповідними доказами, що містять інформацію про адресата, дату направлення повідомлення, дату його отримання або причини не отримання.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 у справі №826/5170/18, в якій зазначено, що законодавством, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення. У вказаній постанові Верховним судом зроблено висновок, про те, що позивач, знаючи про наміри контролюючого органу щодо здійснення перевірки об'єкта будівництва, повинен був забезпечити свою участь або ж участь його уповноваженого представника у здійсненні позапланової перевірки. Незабезпечення участі позивача (його уповноваженого представника) у проведенні позапланового заходу за встановлених судами обставин свідчить про свідоме ухилення суб'єкта містобудування від обов'язку бути присутнім під час проведення перевірки, а тому не може бути підставою для скасування результатів такої.
Державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися без присутності суб'єктів містобудування або їхніх представників, лише у випадку, якщо останні були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, але не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки. При цьому, в законодавстві не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2021 у справі №160/9483/19.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідачем не порушено вимог чинного законодавства стосовно повідомлення суб'єкта містобудування про здійснення позапланового заходу та здійснення перевірки за відсутності останнього. Навпаки, відповідачем здійснено відповідні заходи щодо повідомлення позивача про проведення перевірки. Натомість, позивач особисто не прибув на об'єкт будівництва для проведення перевірки, як і не забезпечив участь уповноваженого представника.
Разом із тим, оскільки позивач не прибув на об'єкт будівництва для проведення перевірки, відповідачем залучено до проведення перевірки представників органів місцевого самоврядування, що відповідає вимогам пункту 9 Порядку № 553.
Отже, з огляду на встановлені обставини, твердження позивача про порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки є необґрунтованими та безпідставними.
За наслідками проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачу, відповідачем встановлено, що за вказаною адресою на земельній ділянці виявлено самовільно збудований об'єкт класу CCI - капітальна будівля автомийки, шиномонтажу та СТО, яка обшита сталевим профільованим листом, огороджена парканом і воротами та яка експлуатується.
При цьому, відповідачем зроблено висновок про те, що позивач для продовження будівництва має отримати документи, що надають право на виконання будівельних робіт, а в подальшому - що підтверджують готовність об'єкта до експлуатації.
З іншого боку, позивачем зазначається, що на власній земельній ділянці розташовано саме таку тимчасову споруду, яка була зведена попереднім власником земельної ділянки та наразі використовується ним виключно для зберігання та обслуговування автомобілів, що належать позивачу, зокрема, раритетних автомобілів, які позивач колекціонує протягом багатьох років, та іншого майна. Позивач стверджує, що вказаний об'єкт є тимчасовою спорудою без влаштування фундаменту, а тому така споруда не потребує оформлення документів, що дають право на її будівництво.
Разом із тим, на виконання свого обов'язку з доведення правомірності оскаржуваного припису суб'єктом владних повноважень надано до суду матеріали фотофіксації, з яких вбачається, що на вищевказаній земельній ділянці збудовану будівлю, яка обшита сталевим профільованим листом, також встановлена огорожа навколо зазначеної земельної ділянки, а на території знаходяться транспортні засоби.
Згідно з частиною 2 статті 28 Закону № 3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Дослідивши матеріали фотофіксації, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначена металева конструкція має більше як 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру, а також очевидно те, що її висота значно вища ніж одноповерхова будівля.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019 площею 0,1175 га в с. Гнідин Бориспільського району Київської області належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.06.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №16200.
У пункті 1 цього Договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно з пунктом 11 Договору Продавець і Покупець повідомляють та стверджують, що земельна ділянка вільна від будь-яких будівель, споруд та будівельних матеріалів.
З огляду на викладене, доводи позивача про те, що розташована на земельній ділянці тимчасова споруда була зведена попереднім власником земельної ділянки та наразі використовується ним виключно для зберігання та обслуговування автомобілів спростовуються наявними у справі доказами.
Згідно наданих третьою особою документів встановлено, що попередньому власнику земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 надавався Управлінням капітального будівництва та архітектури Бориспільської райдержадміністрації будівельний паспорт від 25.06.2019 на «Будівництво житлового будинку садибного типу, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ».
Згідно зі статтею 27 Закону № 3038-VI будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
Відповідно до Схеми забудови земельної ділянки, як складової частини будівельного паспорта, затвердженої начальником Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської райдержадміністрації, визначено місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж.
Отже, згідно з експлікацією будівель і споруд Схеми забудови земельної ділянки площею 0,1175 га, сформованої уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, визначено місце розташування запланованих об'єктів: Житловий будинок, Септик закритого типу та Трубчатий колодязь.
Тобто, будь-яких інших будівель чи споруд, в тому числі, господарських будівель, споруд СТО та інше, будівельним паспортом від 25.06.2019 не передбачено.
Також, в графічних матеріалах будівельного паспорту - фасади та плани поверхів зазначено, що будується одноповерхова будівля (житловий будинок з граничною висотою 5.7м від поверхні).
В той час, як свідчать матеріали справи, розташована на земельній ділянці споруда має значно вищі показники.
Більше того, позивачем не надано належних доказів щодо прийому-передачі зазначеної тимчасової споруди від попереднього власника. Навпаки, у договорі купівлі-продажу земельної ділянки сторони стверджують, що земельна ділянка вільна від будь-яких будівель чи споруд.
Також, обґрунтованими є доводи відповідача та третьої особи щодо цільового призначення земельної ділянки.
Зокрема, як уже зазначалось вище та підтверджується наявними у справі доказами, земельна ділянка з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019 площею 0,1175 га в с. Гнідин Бориспільського району Київської області має цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Водночас, під час проведення позапланової перевірки відповідачем зафіксовано об'єкт будівництва та відповідне використання земельної ділянки, а саме як станції технічного обслуговування, на якій здійснюються різноманітні ремонтно-слюсарні роботи з відновлення автомобілів, ремонтні роботи автомобільних двигунів, проводять повний спектр рихтувальних, газозварювальних, малярних робіт автомобілів, а також мийку автомобілів. В боксі зафіксовано два гідравлічних підйомники, різноманітне пневматичне обладнання, газозварювальне устаткування, тощо, що підтверджується фото- та відеоматеріалами, які долучено до справи.
Зазначене свідчить про використання позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019 не за цільовим призначенням.
Колегія суддів звертає увагу, що в ході розгляду справи позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які спростували б доводи відповідача, що розташована на його власній земельній ділянці споруда (яка очевидно не відповідає будівельним нормам, стандартам і правилам) експлуатується як станція технічного обслуговування.
При цьому, розміщуючи саме станцію технічного обслуговування, позивач не взяв до уваги вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 стосовно віддаленості СТО від житлових будинків, що ще раз свідчить про недотримання будівельних норм та правил при розміщенні встановленого об'єкта.
Позивач не довів належними і достатніми доказами на підставі яких саме дозвільних документів збудовано вказаний об'єкт.
Крім того, посилаючись на те, що об'єкт є тимчасовою спорудою, позивач не надав суду доказів отримання паспорта прив'язки цієї тимчасової споруди, як передбачено вимогами Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства від 21.10.2011 № 244.
Зокрема, відповідно до п.2.1 цього Порядку передбачено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди, а згідно п.2.30 - розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.
Третьою особою підтверджено, що Управлінням містобудування, архітектури та контролю за розвитком території Золочівської сільської ради, до повноважень якої відноситься надання паспортів прив'язок тимчасових споруд, а також Бориспільською районною державною адміністрацією та її структурними підрозділами, до повноважень якої відносилися надання паспортів прив'язок тимчасових споруд до 2020 року, паспорти прив'язки тимчасової споруди по АДРЕСА_1 не надавались та не реєструвались.
Також, третьою особою підтверджено, що в реєстрах відсутня інформація щодо наявності документа, який дає право на будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019, а також документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019.
Згідно зі статтею 38 Закону №3038-VI разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Встановивши факт самочинного розміщення об'єкта будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882601:01:015:0019, а також експлуатацію зазначеного об'єкта, без жодних дозвільних документів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість та правомірність винесення відповідачем припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 08.09.2023.
Відповідно до частин 5, 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.24 Порядку № 553 матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу) підписуються відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та надсилаються суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку та/або електронного кабінету. Матеріали перевірок вважаються врученими суб'єкту містобудування з моменту їх відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, складені за результатами перевірки документи, а саме акт від 07.09.2023 № 4, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; припис від 08.09.2023 б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; протокол про адміністративне правопорушення від 07.09.2023; протокол про адміністративне правопорушення від 07.09.2023, надіслані позивачу засобами поштового зв'язку та отримані останнім 11.09.2023.
Повідомленням № 1373/02/12-23 від 12.09.2023 про розгляд справи про адміністративне правопорушення та необхідності прибуття 20.09.2023 для її розгляду надіслано позивачу цінним листом з описом вкладення засобами поштового зв'язку (трекінг Укрпошти 0113303337988).
На засідання прибули уповноважені представники позивача, якими подано пояснення щодо змісту протоколів, суть яких зводилась до того, що об'єкт будівництва за зазначеною вище адресою є тимчасовою спорудою та входить до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягаю прийняттю в експлуатацію.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута у присутності уповноваженого представника особи, яка притягалася до відповідальності, тобто, з дотриманням вимог, встановлених КУпАП, а тому постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22.09.2023 №4/02-1-08 та від 22.09.2023 № 5/02-1-08 складені обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та без порушень законних прав позивача, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03.11.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова