Справа № 947/35136/25
Провадження № 1-кс/947/16462/25
24.10.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025164690000061, відомості про яке 26.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.3692 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025164690000061, відомості про яке 26.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 3692 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами групи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на адресу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшли матеріали УСБУ в Одеській області про те, що військові посадові особи військової частини НОМЕР_1 вимагають неправомірну вигоду від підлеглих військовослужбовців ЗСУ за ухилення від несення військової служби.
Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що в грудні 2024 року був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 , де його безпосередній командир - командир лінійно-кабельного відділення взводу зв'язку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вимагає та отримує від нього щомісячно грошову винагороду призначену та нараховану йому за службу за ухилення від несення служби, залучивши до процесу отримання і передачі грошових коштів від ОСОБА_4 до ОСОБА_5 - ОСОБА_6 .
Так, 18.09.2025 за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88 було проведено обшук автомобіля KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 , в ході якого було виявлено і вилучено:
-грошові кошти в сумі 400 доларів США (PB 96623894F, PD18883832C, LA 16106701B, MB20958093F) та грошові кошти в сумі 2 200 гривень;
-банківські карти Pro Credit Bank НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та документи до них, Sense Bank 5355 5713 0241 6169, карта НОМЕР_5 ;
-службова характеристика на ОСОБА_7 ;
-блокнот чорного кольору з тисненням «2017» з рукописними записами;
-мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_6 ;
-автомобіль KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 .
У ході проведення огляду встановлено, що вилучені речі містять на собі сліди вчиненого злочину, з метою фіксування останніх, їх буде оглянуто та проведено ряд експертних досліджень, шляхом призначення експертиз.
Отже, встановлено, що виявлені речі та предмети являються беззаперечними доказами вчинення протиправних дій, та потребують дослідження шляхом проведення оглядів, експертизи, в подальшому слугуватимуть доказами для притягнення винних осіб до відповідальності.
21 .10.2025 на адресу Спеціалізованої прокуратури в сфері Південного регіону надійшла ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Одеси про повернення клопотання про накладення арешту прокурору для доопрацювання.
Процесуальний керівник повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, можливої конфіскації майна.
Прокурор надала заяву в якій клопотання підтримала, просила задовольнити, у зв'язку із службовою зайнятістю розглянути у її відсутності.
Захисник ОСОБА_5 , представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 на електронну адресу суду направила письмові заперечення на клопотання, в яких зазначила, що вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 400 доларів США (PB 96623894F, PD18883832C, LA 16106701B, MB20958093F) належать іншій особі - матері дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , які вона передала своєму зятю для придбання телефону для онуки. Зауважила, що ОСОБА_5 не є власником вилученого автомобіля, тому він не може бути підданий конфіскації як виду покарання, оскільки останній був придбаний в лізінг за договором фінансового лізінгу №2331Л/290825 від 29.08.2025 року за яким рухоме майно є власністю лізінгодавця. Просила відмовити у задоволенні клопотання в частині накладенні арешту на вилучений автомобіль та грошові кошти в сумі 400 доларів США, повернути майно власникам, розглянути клопотання у її відсутності.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення адвоката ОСОБА_9 , слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати що було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Слідчий суддя враховує, що в ході обшуку в салоні автомобіля KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 грошові кошти, що були предметом неправомірної вигоди, що можуть мати важливе значення для кримінального провадження та свідчити про використання підозрюваним зазначеного транспортного засобу під час вчинення злочину.
Щодо доводів адвоката ОСОБА_9 відносно того, що вилучений автомобіль був придбаний ОСОБА_5 в лізінг та належить ТОВ «ФК «А-ФІНАНС», зазначаю наступне.
Слідчим суддею встановлено, у ході слідства, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Так, не зважаючи на те, що ОСОБА_5 не являється власником вилученого автомобіля, останній уклав договір лізингу, метою якого є отримання права власності на автомобіль в майбутньому, після виконання умов договору, крім того, умови договору частково виконані.
Крім того, доводи захисника щодо належності вилучених грошових коштів в сумі 400 доларів США (PB 96623894F, PD18883832C, LA 16106701B, MB20958093F) матері дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , будуть предметом перевірки під час подальшого досудового розслідування. При цьому слідчий суддя враховує, що зазначені грошові кошти були вилучені під час обшуку автомобіля, яким користувався підозрюваний ОСОБА_5 , тому доводи викладені в письмових запереченнях захисника достеменно не свідчать про їх належність третій особі та легальності їх походження.
Таким чином, на думку слідчого судді, не можна беззаперечно стверджувати, що вилучені грошові кошти не отримані від кримінально-протиправної діяльності. Їх зв'язок із вчиненням кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України підлягає перевірці з боку органу досудового розслідування, а тому арешт такого майна є виправданий.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя встановив, що представником ОСОБА_8 не було доведено законності походження вилучених грошових коштів, відношення їх до накопичень останньої, натомість органом досудового розслідування доведено факт можливого нелегального їх походження.
Щодо доводів представника відносно того, що відсутні підстави для накладення арешту на майно третіх осіб, слідчий суддя звертає увагу представника, що арешт може бути накладений не лише на майно підозрюваного, але і у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст.170 КПК України, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти та автомобіль обумовлена можливою подальшою їх конфіскацією, як виду покарання.
Накладення арешту на вилучені під час обшуку мобільний телефон та чорнові записи необхідно для проведення їх детального огляду, проведення судових експертиз, які неможливо провести без наявності у органу досудового розслідування вилученого майна, з метою встановлення наявності доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.
Вилучені під час обшуку банківські картки можуть підтвердити або спростувати факт надходження коштів на відповідні банківські рахунки за вчинення неправомірних дій, які досліджуються в рамках цього кримінального провадження.
Зв'язок вилученого майна із вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.3692 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 18.09.2025 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в цілях запобігання можливості відчуження вищевказаного майна та забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
В той же час, слідчий суддя при обранні ступеню обмеження права власності враховує, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на автомобіль KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом обмеження права на відчуження та розпорядження, яке виправдовує таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження, з рахуванням того, що таке обмеження не порушує права власника майна вільно користуватися зазначеним майном, управляти ним та отримувати дохід від його використання або здачі в оренду.
Таким чином, повністю доведена необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт автомобіля KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 , в частині заборони його відчуження та розпорядження.
Так, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, відповідності тимчасово вилученого майна п.1 ч.2 ст.167 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що недоліки вказані в ухвалі слідчого судді про повернення клопотання усунуті та клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025164690000061, відомості про яке 26.08.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.3692 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку автомобіля KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 , а саме:
-банківські карти Pro Credit Bank НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та документи до них, Sense Bank 5355 5713 0241 6169, карта НОМЕР_5 ;
-службову характеристику на ОСОБА_7 ;
-блокнот чорного кольору з тисненням «2017» з рукописними записами;
-мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_6 ;
-грошові кошти в сумі 400 доларів США (PB 96623894F, PD18883832C, LA 16106701B, MB20958093F) та грошові кошти в сумі 2 200 гривень
із забороною володіння, користування та розпорядження вищевказаним майном.
Накласти арешт на автомобіль KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження та розпорядження зазначеного майна.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1