Справа № 947/38824/25
Провадження № 1-кс/947/16200/25
22.10.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025164690000066 відомості про яке 17.09.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025164690000066 від 17.09.2025, про те, що військовий командного складу однієї з військових частин на території Одеської області вимагає від громадянина Н неправомірну вигоду за вчинення дій в його інтересах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
В ході досудового розслідування встановлено, що командир ремонтно-технічної роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висловив вимогу отримати неправомірну вигоду для себе та інших службових осіб в/ч НОМЕР_1 у розмірі 3000 доларів США для того щоб військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав змогу здійснити переведення до в/ч НОМЕР_1 , де ОСОБА_4 є командиром роти.
В ході проведення досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який надав покази щодо вимагання в нього неправомірної вигоди з боку командира ремонтно-технічної роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за сприяння у здійсненні переведення ОСОБА_5 до військової частини НОМЕР_1 .
18.10.2025 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Київського РС міста Одеси ОСОБА_1 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході обшуку виявлено та вилучено: грошові кошти 20 купюр номіналом 100 доларів США: 1) PL16821666C; 2) PL16821667C; 3) PL16821668C; 4) PК22689760В; 5) МВ57050339R; 6) PL16821673C; 7) PL16821672C; 8) PL16821679C; 9) PL16821678C; 10) PК46073801В; 11) PL16821677C; 12) PL16821676C; 13) PL16821675C; 14) PL16821674C; 15) PК22689755В; 16) PF32312820A; 17) PF32312821A; 18) PF32312822A; 19) РВ86605111С; 20) PL16821665C.
Того ж дня, 18.10.2025, слідчим з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вищевказаних грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні.
Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, можливої конфіскації майна, оскільки виявлені грошові кошти зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, зокрема могли бути здобути ОСОБА_4 в ході вчинення інших кримінальних правопорушень.
Прокурор надав заяву в якій клопотання підтримав, просив задовольнити, розглянути у його відсутності.
Захисник ОСОБА_4 , представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 надав письмові заперечення на клопотання, в яких зазначив, що вилучені під час обшуку грошові кошти належать ОСОБА_6 , яка не має відношення до кримінального провадження, зазначені грошові кошти остання отримала від своїх батьків напередодні для особистого лікування та навчання сина, про що зазначалося ОСОБА_6 під час проведення обшуку, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання просив відмовити, вилучене майно повернути власнику та розглянути клопотання у відсутності власника майна та його представника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення адвоката ОСОБА_7 , слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати що набуто в результаті здійснення кримінально-протиправної діяльності, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Доводи захисника щодо належності вилучених грошових коштів ОСОБА_6 та отримання їх легальним шляхом, будуть предметом перевірки під час подальшого досудового розслідування. При цьому слідчий суддя враховує, що зазначені грошові кошти були вилучені саме за місцем мешкання особи, підозрюваного у кримінальному провадження, що може бути причетний до вчинення злочину у пов'язаного з отриманням посадовою особою неправомірної вигоди за сприяння у здійсненні переведення військовослужбовця до іншої військової частини, тому доводи викладені в письмових запереченнях та надана розписка матері ОСОБА_6 достеменно не свідчать про легальність їх походження.
Таким чином, на думку слідчого судді, не можна беззаперечно стверджувати, що вилучені грошові кошти не отримані від кримінально-протиправної діяльності. Їх зв'язок із вчиненням кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України підлягає перевірці з боку органу досудового розслідування, а тому арешт такого майна є виправданий.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя встановив, що представником ОСОБА_6 не було доведено законності походження вилучених грошових коштів, відношення їх до накопичень родини останньої, натомість органом досудового розслідування доведено факт можливого нелегального їх походження.
Щодо доводів представника відносно того, що відсутні підстави для накладення арешту на майно третіх осіб, слідчий суддя звертає увагу представника, що арешт може бути накладений не лише на майно підозрюваного, але і у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст.170 КПК України, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Крім того, відповідно до санкції ч.3 ст.369-2 КК України, злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 , якому 18.10.2025 року повідомлено про підозру, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти обумовлена можливою подальшої їх конфіскації, як виду покарання,
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в цілях запобігання можливості відчуження вищевказаного майна та забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Таким чином, повністю доведена необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025164690000066 відомості про яке 17.09.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони володіти, користуватись та розпоряджатись, на грошові кошти що 18.10.2025 були вилучені в ході проведення обшуку місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 а саме: 20 купюр номіналом 100 доларів США: 1) PL16821666C; 2) PL16821667C; 3) PL16821668C; 4) PК22689760В; 5) МВ57050339R; 6) PL16821673C; 7) PL16821672C; 8) PL16821679C; 9) PL16821678C; 10) PК46073801В; 11) PL16821677C; 12) PL16821676C; 13) PL16821675C; 14) PL16821674C; 15) PК22689755В; 16) PF32312820A; 17) PF32312821A; 18) PF32312822A; 19) РВ86605111С; 20) PL16821665C.
Виконання ухвали покласти на начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Згідно з ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1