Справа № 127/32528/25
Провадження 3/127/6859/25
03 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 185 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.
12.10.2025 інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП страшим лейтенантом поліції Кобильняком С.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 221054. З даного протоколу вбачається, що «12.10.2025 о 16 год. 35 хв. по вулиці Академіка Павлова, 6 у м. Вінниця, громадянин ОСОБА_1 на законну вимогу працівника поліції при виконанні службових обов'язків та вимогу неодноразово припинити адміністративне правопорушення, а саме висловлюватись нецензурною лайкою в громадському місці, не реагував та продовжував правопорушення», чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав.
Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.10.2025 о 16 год. 35 хв. в м. Вінниця по вулиці академіка Павлова біля будинку № 6, тобто у громадському місці, ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, зокрема кидався камінням в перехожих та припарковані авто, конфліктував. В цей час працівники поліції, виконуючи при цьому свої службові обов'язки, зробили зауваження ОСОБА_1 щодо протиправності його дій, неодноразово і наполегливо вимагали припинити чинити правопорушення. Однак, ОСОБА_1 , не реагуючи на законні вимоги працівників поліції, продовжив протиправні діяння, висловлюючись при цьому нецензурною лайку. З метою припинення адміністративних правопорушень, вичерпавши інші заходи впливу, працівниками поліції було проведено адміністративне затримання ОСОБА_1 , про що складено відповідний протокол серії АЗ № 098209 від 12.10.2025. В подальшому ОСОБА_1 було доставлено до лікарні ім. акад. ОСОБА_2 та передано черговому лікарю.
Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягнуть за собою настання адміністративної відповідальності.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції, зокрема, є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень і завдань поліції, зокрема, віднесено: виявлення причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; припинення виявлених адміністративних правопорушень; вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
У відповідності до ч. 6 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.
Таким чином судом встановлено, що злісна непокора ОСОБА_1 виразилась у свідомому ігноруванні законної вимоги працівників поліції, при виконанні ними своїх службових обов'язків, припинити виявлені адміністративні правопорушення, які за своїми ознаками кваліфікуються за ст. 173 та ст. 178 КУпАП. Припинення правопорушення - є законною вимогою працівника поліції. При цьому зневажливе ставлення ОСОБА_1 в бік працівників поліції свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 221054 від 12.10.2025, протоколом про адміністративне затримання серії АЗ № 098209 від 12.10.2025, рапортом працівника поліції С.Кобильняка від 12.10.2025, а також іншими матеріалами справи та визнається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Санкція ст. 185 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.
Із рапорту працівника поліції С.Кобильняка від 12.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 має психічні захворювання та перебуває на обліку в лікарні ім. акад. О.І. Ющенка Попередній діагноз: загострення шизофренії.
Судом враховано, що нездатність особи за своїм психічним станом повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними на момент вчинення правопорушення не є підставою для визнання такої особи неосудною, водночас дана обставина має бути врахована судом при визначенні покарання.
В Україні діє презумпція психічного здоров'я, відповідно до якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законодавством. Психічні розлади - це розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті; тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а також не розумів протиправність вчиненого правопорушення. Тому підстав вважати, що протиправні дії були вчинені ОСОБА_1 в стані неосудності, відсутні. Водночас, вказані обставини враховуються судом при визначенні покарання.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене ст. 185 КУпАП у виді штрафу в розмірі восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, 32-36, 38, ч. 1 ст. 401, ст.ст. 185, 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП, та стягнути з нього штраф в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 136 (сто тридцять шість) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
Суддя