Справа №127/31405/25
Провадження №1-кс/127/12354/25
28 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Вінницької окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити відповідно до вимог КПК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_3 зі скаргою на бездіяльність прокурора Вінницької окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити відповідно до вимог КПК України.
Скарга мотивована тим, що 26.09.2025 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Вінницької обласної прокуратури в якій просив залучити його до кримінального провадження №12025020030000498 від 25.09.2025 в якості потерпілого.
Натомість, як зазначає ОСОБА_3 в своїй скарзі, заступник керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_5 умисно та шахрайським шляхом, на порушення вимог Закону України «Про прокуратуру» та статті 55 КПК України не виніс вмотивовану постанову про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні за №12025020030000498 від 25.09.2025 року та написав лист - відписку від 03.10.2025 року, в якому зазначив лише про те, що не вважає ОСОБА_3 потерпілим, прокурор не обґрунтував своє рішення та одночасно не надіслав йому витяг з ЄРДР з реквізитами прокурора та слідчого. Цим самим, заступник керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_5 , на думку сторони заявника скарги, порушив норму ч. 5 статті 55 КПК України.
Крім того, заявник скарги стверджує, що не було виконано доручення першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 від 23.09.2025 року розглянути його заяву про злочин т.в.о. голови ОК «ЖБК «МАЯК-2» ОСОБА_7 щодо умисного невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року по справі № 120/17038/24 з викликом автора для уточнення доводів.
Враховуючи вище викладене ОСОБА_3 звернувся до суду та просив визнати бездіяльність заступника керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025 щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 від 26.09.2025 про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого в порядку статті 55 КПК України, зобов'язати уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025 розглянути заяву ОСОБА_3 від 26.09.2025, зобов'язати слідчого відділення поліції №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025, розглянути заяву ОСОБА_3 про злочин та зобов'язати заступника керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 надати ОСОБА_3 витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025.
В ході розгляду справи ОСОБА_3 вимоги скарги неодноразово уточнював, проте правовий зміст вимог змінювався лише у формулюваннях.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав з підстав, що у ній наведено. Разом з тим наголошував, що прокурор ОСОБА_5 не вирішив його клопотання про визнання ОСОБА_3 потерпілим у встановленому ст. 55 КПК України порядку, та не виніс відповідну постанову, а відмовив листом. Додатково зазначив, що витяг з ЄРДР він отримав в судді ОСОБА_1 та у нього такий витяг наявний.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення вимог скарги, зазначила, що ОСОБА_3 не визнано потерпілим, оскільки не підтверджено обставин завдання саме ОСОБА_3 матеріальної чи моральної шкоди, також зазначила, що сума шкоди не встановлена та в ході досудового розслідування встановлюється. Свої заперечення мотивувала тим, що в будинку, в якому проживає ОСОБА_3 проживає багато мешканців, а ОСОБА_3 не представив жодних доказів, які б вказували на завдання саме ОСОБА_3 будь - якої шкоди.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12025020030000498 від 25.09.2025, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора - є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Згідно з положеннями частини 1 статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12025020030000498 від 25.09.2025, судом встановлено, що в провадженні СВ відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025020030000498 від 25.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Зі змісту витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025 встановлено, що підставою для реєстрації кримінального провадження стало те, що 25.09.2025 до ЧЧ відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт ПОГ СВГ ВП №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , матеріали звернення головного державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниця, ОСОБА_10 з приводу неправомірних дій стосовно невиконання рішення суду.
26.09.2025 ОСОБА_3 надіслав керівнику Вінницької обласної прокуратури заяву про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025.
Вищезазначену заяву було передано з Вінницької обласної прокуратури до Вінницької окружної прокуратури для вирішення заяви по сутті.
Листом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури від 03.10.2025 №50-55-21, ОСОБА_3 повідомлено, що підстави для визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025 відсутні.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
При цьому, згідно ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Судом встановлено, що заступником керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_11 розглянуто заяву ОСОБА_3 від 26.09.2025 про залучення його до кримінального провадження в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025 та направлено на його адресу лист про відмову у залучені ОСОБА_3 до кримінального провадження у якості потерпілого.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 відмовлено у залучені його до кримінального провадження в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025 в позапроцесуальний спосіб, а тому відомості викладені у листі-повідомленні №50-55-21 від 03.10.2025 не створюють для осіб, яких він стосувався, жодних правових наслідків.
Вирішення питання про визнання особи потерпілою у непроцесальний спосіб, тобто не у спосіб винесення відповідної постанови позбавляє ОСОБА_3 права на оскарження такого процесуального рішення, що порушує його права, які передбачені КПК України, а тому має місце необгрунтована та безпідставна бездіяльність прокурора при вирішенні процесуального питання про визнання особи потерпілою.
Із висновків щодо застосування норм права, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02.09.2020 року у справі № 0306/7567/12 слідує, що коли нормами кримінально-процесуального закону відповідну ситуацію прямо не передбачено, є необхідним та можливим застосування аналогії права. Зазначена можливість встановлена частиною 6 статті 9 КПК, згідно з якою коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються встановлені частиною першою статті 7 КПК загальні засади кримінального провадження. Однією з таких засад є законність, що включає обов'язок суду, як і інших органів державної влади, неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства.
В даному випадку слідчий суддя звертає увагу на положення ст. 220 КПК України, якою законодавець визначає порядок розгляду клопотань поданих до слідчого, дізнавача, або прокурора. Такі клопотання мають бути розглянуті на протязі трьох днів.
Отже, вищевказана норма встановлює чіткий порядок дій слідчого, дізнавача, або прокурора у разі відмови у задоволенні клопотання, поданого в порядку ст. 220 КПК України, а саме зобов'язує слідчого, дізнавача або прокурора, винести вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 28 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Таким чином, уповноважена особа Вінницької окружної прокуратури була зобов'язана, після отримання заяви ОСОБА_3 від 26.09.2025 про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025, вручити йому пам'ятку про процесуальні права потерпілого або винести вмотивовану постанову про відмову у визнані такої особи потерпілою. Оскільки уповноваженою особою Вінницької окружної прокуратури не було вчинено жодних із зазначених дій, тому має місце необгрунтована бездіяльність у кримінальному провадженні.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Що стосується вимог скарги в частині зобов'язання слідчого, відділення поліції №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025, належним чином розглянути заяву ОСОБА_3 про злочин, з викликом автора для уточнення доводів у вищезазначеному кримінальному провадженні, слід зазначити, що дані вимоги не ґрунтуються на приписах закону, оскільки вирішення даних питань відноситься до дискреційних повноважень слідчого та прокурора, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
Отже, в даному випадку вимоги щодо зобов'язати слідчого належним чином розглянути заяву ОСОБА_3 про злочин, з викликом автора для уточнення доводів у вищезазначеному кримінальному провадженні виходять за межі повноважень слідчого судді.
Також, що стосується вимог скарги про зобов'язання заступника керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 надати ОСОБА_3 витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025, судом зазначається, що оскільки в судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025 він отримав в судді та у нього він наявний, то судом не вбачається підстав для зобов'язання заступника керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 надати ОСОБА_3 витяг з ЄРДР.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи встановлені в ході розгляду скарги обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що скарга є обґрунтованою в частині допущення бездіяльності у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025, в частині нерозгляду у встановлені КПК України порядку та строки клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим, а тому скарга підлягає частковому задоволенню.
В іншій частині вимоги скарги до задоволення не підлягають, оскільки такі вимоги є необґрунтованими та перед судом належними доказами не доведеними.
Керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025 щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 від 26.09.2025 про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого в порядку статті 55 КПК України - протиправною.
Зобов'язати уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12025020030000498 від 25.09.2025 розглянути заяву ОСОБА_3 від 26.09.2025 про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого в порядку статті 55 КПК України.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя