Провадження № 33/803/1493/25 Справа № 933/228/25 Суддя у 1-й інстанції - Шинкаренко А.І. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
29 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко В.В., адвоката Карамян Е.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривий Ріг, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 17 квітня 2025 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданого 06.05.2003 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУПАП
Обставини встановлені судом першої інстанції:
Судом першої інстанції встановлено, що 30.03.2025, о 15 год. 58 хв., у с. Очеретино, по вул. Олександра Нагорного, водій ОСОБА_2 керував мотоциклом марки QINGQI, номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду в медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис. Від керування транспортного засобу відсторонений, транспортний засіб не перешкоджає іншим учасникам руху, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
Постановою Олександрівського районного суду Донецької області від 17 квітня 2025 року, ОСОБА_2 , визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., позбавлено права керувати транспортним засобом на строк 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Доводи апеляційної скарги:
3 таким судовим рішенням не погодився захисник Карамян Е.Ф. та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 , складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що працівниками патрульної поліції безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували у останнього ознаки наркотичного сп'яніння.
Працівниками патрульної поліції не перевірено та не доведено наявність у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння у зв'язку з чим пропозиція проходження огляду у медичному закладі була безпідставною.
Крім того в матеріалах справи відсутній акт огляду водія та направлення водія на медичний огляд, що суперечить вимогам Інструкції.
Сторона захисту зазначає, що ОСОБА_2 відмовився їхати до медичного закладу у зв'язку з тим, що відчував реальну загрозу для свого життя, оскільки медичний заклад знаходиться в м. Краматорськ, яке розташоване за 50 км від лінії розмежувань з ворожими військами.
Наголошує, що працівники патрульної поліції при зупинці ОСОБА_2 мали упереджене ставлення до останнього та будь - якими можливими методами намагались притягнути його до адміністративної відповідальності.
З відеозапису долученого до протоколу, можна встановити, що ОСОБА_2 під час спілкування з працівниками патрульної поліції поводив себе адекватно та виважено його розмова була спокійною та відповідала характеру подій.
На підставі вищевикладеного захисник просить рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити.
Позиції сторін в суді:
Захисник Карамян Е.Ф. в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав зазначених в ній.
Особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, однак до зали судового засідання не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, сторона захисту не заперечувала проти розгляду справи без участі ОСОБА_2 у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено за його відсутність, відповідно до ст. 268 КУпАП .
Висновки суду:
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши думку захисника, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому порядку.
Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення в діях ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким судом надана повна та належна оцінка, а саме:
протоколом серії ЕПР1 № 285953 від 30.03.2025 року про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, відповідно до якого, в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: зіниці ока не реагують на світло, сухість у порожнині рота, блідість шкіри обличчя ;
рапортом поліцейського взводу № 3 роти № 2 БКС ГУНП в Донецькій області Сарчинського С.В., відповідно до якого? під час чергування на БП «Очеретине», було зупинено транспортний засіб QINGQI, номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який знаходився з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Дану подію було зареєстровано на лінію «102» ;
довідкою відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, та до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, в період часу з 30.03.2024 по 30.03.2025, не притягувався;
даними диску з відеозаписом з фіксацією на ньому відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності вони підтверджують обставини встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази відсутні і не встановлені.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи, дослідив письмові докази у справі та відеозапис, усім дослідженим доказам надав оцінку та дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковою складовою інкримінованого адміністративного правопорушення є відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Вказана складова у вигляді відмови від проходження огляду поза розумним сумнівом підтверджена матеріалами справи.
Крім того зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Щодо посилання апелянта на те, що працівниками поліції не складено акт огляду на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки згідно п. 10 розділу ІІ Інструкції зазначено, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Оскільки, у ОСОБА_2 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а не алкогольного сп'яніння, відповідно водія направлено до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння. У даному випадку працівники поліції не складають акт огляду.
Доводи захисту щодо безпідставності висунутої вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння та відсутності відповідних ознак сп'яніння є необґрунтованими, оскільки працівниками поліції після встановлення особи водія ОСОБА_2 , в ході спілкування з останнім виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, що підтверджується і відеозаписом та відповідно до вимог Інструкції останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відтак, встановлення наявності ознак сп'яніння відноситься до компетенції поліцейського при спілкування з водієм, який наділяється такими повноваженнями, зокрема і вказаною Інструкцією, а спростувати такі дії водій може у встановленому законом порядку, а саме проходженням огляду на місці зупинки транспортного засобу або проходженням медичного огляду, тому ставити під сумнів правильність підозри працівника поліції щодо наявності у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння, які об'єктивно підтверджується відеозаписом, наразі немає підстав.
Під час судового розгляду судом апеляційної інстанції, достовірно встановлено, що працівником поліції виконано всі вимоги чинного законодавства і вжито всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_2 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР - не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння ОСОБА_2 не видавалось, жодним чином не впливає на правильність висновків суду про винуватість ОСОБА_2 і не ставить під сумнів законність прийнятого рішення. Більш того, такий документ є лише підставою для проведення огляду в закладі охорони здоров'я та надається лікарю вказаного закладу.
Окрім того, суд звертає увагу, що Інструкція не вимагає від уповноважених осіб патрульної поліції складення направлення до закладу охорони здоров'я у двох примірниках з метою вручення одного з них водію транспортного засобу. Зазначена захисником вимога стосується виключно складення акту, що узгоджується із п. 10 розділу І Інструкції у зв'язку з чим, такі доводи захисника не заслуговують на увагу.
Доводи про нібито упереджене ставлення працівників поліції не заслуговують на увагу, оскільки не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, а зібрані у справі матеріали оформлені у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції. Окрім того доказів оскарження дій працівників поліції, стороною захисту надано не було, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи.
Отже будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано.
При вирішенні питання про наявність вини ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, судом першої інстанції досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи, їм надана оцінка у сукупності.
Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції. Будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано.
Таким чином, інших переконливих доводів апеляційної скарги, які б вказували на істотні порушення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційна скарга не може бути задоволена, оскільки вона не містить у собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання ОСОБА_2 винним та притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 ст. 130 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, а тому, за наслідками її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Карамян Едуарда Фрунзиковича - залишити без задоволення.
Постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 17 квітня 2025 року, якою ОСОБА_2 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: