Провадження № 33/803/2785/25 Справа № 188/296/25 Суддя у 1-й інстанції - Курочкіна О. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника Ігнатова Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Ігнатова Євгена Євгеновича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Постановою судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнено на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір».
У постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу серії ААД №831300 від 06.01.2025, о 21 годині 30 хвилин в с. Миколаївка, вул. Першотравнева, біля буд.123 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява та невиразна мова, почервоніння обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Drager 6810, на що останній погодився, результат тесту позитивний - 2,20‰ проміле, водія було відсторонено від керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої, прийнятої з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Вказує, що судом першої інстанції зроблено помилкові висновки про доведеність вини ОСОБА_1 , не зважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції проігнорував доводи сторони захисту щодо недопустимості відеозапису, з якого убачаються ознаки його коригування, адже відеозапис є неповним, оскільки на ньому відсутній момент складання адміністративних матеріалів.
З письмових пояснень ОСОБА_1 слідує, що 06.01.2025 він дійсно перебував поруч з поліцейськими, які зазначили, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння і запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився, адже був впевнений, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Після продуття алкотестеру, поліцейські не запитали ОСОБА_1 , чи згоден він з результатом та не запропонували проїхати до медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп'яніння. Через свою необізнаність у даних справах, ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що відповідно до ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння та слугує визначальною підставою для прийняття рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення та закриття справи.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей, що ОСОБА_1 роз'яснено порядок застосування приладу Драгер. Крім того жодних документів з приводу можливості та законності використання приладу Драгер, а саме сертифікат відповідності і свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки до матеріалів справи не додано.
Захисник зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 5092/УБД від 31.03.2025 року, військовим квитком серії НОМЕР_3 та посвідченням УБД серії НОМЕР_4 .
Оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов'язки військової служби, і його огляд на стан сп'яніння проведений з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП. Відтак додані до протоколу докази, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння слід визнати недопустимим, як такий, що отриманий з порушенням встановленого законом порядку.
На підставі наведеного захисник просить постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2025 скасувати, ухвалити нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи думку захисника Ігнатова Є.Є., який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційного розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Ігнатов Є.Є. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт поліцейського; відеозапис з нагрудної камери поліцейського; акт огляду на стан сп'яніння з тестом № 9067 від 06.01.2025 та копію постанови серії ЕНА № 3804596 від 06.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №831300 від 06.01.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 06.01.2025 о 21.30 годин, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, біля будинку № 123, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mitsubishi L200, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява та невиразна мова, почервоніння обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Drager 6810, на що останній погодився. Результат тесту позитивний - 2,20‰ проміле. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “від надання пояснень відмовився у порядку ст. 63 Конституції України».
Вказано, що тимчасово посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі міститься власноручний підпис ОСОБА_1 (а.с.1).
Згідно рапорту інспектора СРПП ВП № 3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, 06.01.2025 о 21.30 годині під час патрулювання с. Миколаївка по вул. Першотравневій біля будинку 123, було виявлено транспортний засіб марки Mitsubishi L200, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого в темні пору доби не горів задній лівий габарит. У подальшому вказаний транспортний засіб було зупинено. В ході перевірки водія транспортного засобу було встановленому особу, яким виявився ОСОБА_1 . Також під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява та невиразна мова, почервоніння шкіри обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6810, на що останній погодився. Результат огляду позитивний - 2,20‰ проміле, отже водій знаходився в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України, при цьому відповідно до вимог КУпАП застосовувались технічні засоби відеозапису. Також водій відмовився від дачі письмового пояснення згідно вимог ст. 63 Конституції України. Щодо водія ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП (ААД № 831300) та адміністративну постанову за ч.1 ст. 121 КУпАП (ЕНА № 3804596). Останнього було відсторонено від керування транспортним засобом (а.с.2).
Згідно Акту огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява, невиразна мова, почервоніння обличчя. Огляд проведений за допомогою приладу Alkotest Drager 6810, результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 2,20‰. Огляд було зафіксовано на бодікамеру № 799190. Акт підписаний інспектором поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (а.с.3).
Відповідно до чеку Alkotest Drager 6810, тест № 967, було проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп'яніння, результат позитивний - 2,20‰. Водій ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного тестування, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.4).
Відповідно до копії постанови серії ЕНА № 3804596 від 06.01.2025, на водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення п. 31.4.3 ПДР, за що передбачені відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с.5).
Працівниками поліції долучено до матеріалів справи один DVD+R диск з відеофайлом «export-q2bv6» з відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (а.с.7).
Video ID: НОМЕР_5
Початок запису: 06.01.2025, 21:31:03
Кінець: 06.01.2025, 21:45:37
Записано: 0911169 ( ОСОБА_2 )
ID реєстратора: 799187
На відеозапису зафіксовано, як працівник поліції підходить до автомобіля, зупиненого іншим поліцейським, за кермом якого перебуває водія, як у подальшому буде встановлено ОСОБА_1 .
Працівник поліції до водія ОСОБА_1 : “Не горить задній лівий габарит... Надайте будь ласка Ваше посвідчення водія та реєстраційний талон на транспортний засіб».
ОСОБА_1 надав працівнику поліції відповідні документи, які останній перевірили по базі даних.
Працівник поліції:»Куди Ви рухаєтесь?»
ОСОБА_1 о 21:32:19 годині:»З Харкова до Дніпра» .
Працівник поліції о 21:34:56 годині:»Будете проходити огляд на перебування у стані сп'яніння на місці зупинки?»
ОСОБА_1 :»У мене є вибір?»
Працівник поліції о 21:35:09 годині:»У Вас є право вибору - хочете продуваєтесь, не хочете - ні. Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху пропоную Вам пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер. Ви будете проходити огляд чи ні?»
ОСОБА_1 :»Так».
Працівник поліції:» ОСОБА_3 , зараз принесу Драгер».
О 21:35:56 годині на відеозапису зафіксовано процедуру проходження водієм ОСОБА_1 медичного огляду на встановлення стану сп'яніння ( ОСОБА_1 особисто розпакував одноразовий мундштук, працівником поліції зроблено пробний забір повітря, результат тесту - 0‰). Результат огляду водія ОСОБА_1 позитивний - 2,20‰
Працівник поліції до водія ОСОБА_1 :»Ви перебуваєте у стані алкогольного сп'яніння. Норма - 0,2‰. Ви вживали сьогодні алкогольні напої?»
Водій ОСОБА_1 не заперечував.
Працівник поліції:»Вживали...Дивіться, щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121 КУпАП за те, що на автомобілі не працює лівий габарит».
Далі працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також положення ст. 63 Конституції України.
На запитання поліцейського чи зрозумілі ОСОБА_1 його права, чи буде він надавати пояснення, підписувати протокол про адміністративне правопорушення та отримувати його копію, останній вказав:»Так».
О 21:40:14 годині працівник поліції:»Я відстороняю Вас від керування транспортним засобом, подальший рух Вам заборонено. Автомобіль стоїть на узбіччі в безпечному місці. Шукайте тверезого водія та очікуйте на постанову і протокол. Якщо Ви порушите мою заборону, Вас знову буде зупинено та знову складено протокол. Вам зрозуміло?»
Далі на відеозаписі зафісковано, що працівник поліції сідають до службового автомобіля та складають адміністративні матеріали.
Video ID: e8644e865d6c99be2a54a022bfaec36
Початок запису: 06.01.2025, 21:31:02
Кінець: 06.01.2025, 21:45:38
Записано: 0152034 ( ОСОБА_4 )
ID реєстратора: 799190
На відеозаписі видно, що працівник поліції підійшов до автомобіля, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 та повідомив, що згідно ст. 40 Закону України “Про національну поліцію» ведеться повна відеофіксація.
Працівник поліції до водія ОСОБА_1 :» У Вас не горить лівий габарит. Чому Ви їдете по свій дорозі?»
ОСОБА_1 :»Задній?»
Працівник поліції:»Так, задній».
ОСОБА_1 :»Дякую, лампочка напевно перегоріла».
Працівник поліції:»Ваше посвідчення водія будь ласка та реєстраційний талон на автомобіль».
Далі на відеозапису зафіксовані події, аналогічні наведеним вище з нагрудної камери працівника поліції № 0911169.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах провадження, апеляційний суд вважає, що вони у сукупності відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення та підтверджують факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також слід зауважити, що фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відеофіксації відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, а сам відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому відеозапис є належним та допустимим доказом у справі.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Твердження захисника в апеляційній скарзі на те, що відеозапис з нагрудних камер працівників поліції є неповним, оскільки не містить моменту складання адміністративних матеріалів є помилковим, оскільки дослідженим відеозаписом з нагрудних камер поліцейських № 799187 та № 799190 зафіксовано складання останніми процесуальних документів (починаючи з 21:40:14 години запису).
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року, чим було порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює сам факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а оспорює належність на допустимість доказів вчинених правопорушень.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 порядок застосування приладу “Драгер»; що в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, сертифіката калібрування алкотестера “Драгер», - не є слушними, так як в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пред'являв вимогу про надання сертифікату та свідоцтва про повірку.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за № UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересні 2014 року та відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № 14455/2014 внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України. Використання медичних виробів, «газоаналізатор Drager Alkotest», які були завезені та реалізовані на території України, та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують вірність результатів вимірювання. Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в пункті 43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Відповідно до сертифікату затвердженого типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2014 виданий 01 вересня 2014 року (серія А № 007292) виданий фірмі Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, затверджений тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alkotest …, Interlock XT», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером Н788-14. Газоаналізатори Alkotest…, Interlock XT під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки - 1 рік. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.
Як убачається з чеку, виданого за результатом огляду водія ОСОБА_5 проведеного за допомогою Alkotest Drager 6810, останнє калібрування приладу за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння, проводилось 10.12.2024 року, тобто в межах міжповірочного інтервалу.
Крім того, як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських та роздруківки чеку “Драгер» до початку проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора “Драгер» працівником поліції було роз'яснення водію порядок застосування газоаналізатора, проведено перевірки чистоти приладу. Результат перевірки склав 0,00‰, тобто будь-яких несправностей приладу не зафіксовано (а.с.4,7).
Крім того апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 на запитання працівника поліції, чи вживав він сьогодні алкогольні напої, о 21:36:10 запису цей факт підтвердив. Роздруківка з газоаналізатору «Alcotest Drager 6810» (тест № 967) та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів підписана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без будь-яких зауважень (а.с.3,4).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що інспектором поліції не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, є неспроможними, оскільки положення ч.3 ст. 266 КУпАП та п. 7 Р. 1 Інструкції № 1452/735, не зобов'язують працівників поліції пропонувати пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі у випадку, якщо особа згодна з результатами огляду, проведеного за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Разом з тим, як вже зазначалось, незгоди з продемонстрованим йому результатом проведеного огляду на місці зупинки ОСОБА_1 не висловлював.
Не можуть вважатися слушними й доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на проведення огляду до медичного закладу, оскільки водій ОСОБА_1 пройшов огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора “Драгер», та погодився з результатами цього огляду.
Доводи захисника Ігнатова Є.Є. про те, що того, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння мав бути проведений за участі працівників військової служби правопорядку, суд відхиляє як такі, що ґрунтуються на помилковому розумінні норм права.
Так, відповідно до частин 1-3 статті 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Тобто проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп'яніння у порядку статті 266-1 КУпАП (посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку якщо є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин
Відповідно до статті 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Оскільки матеріали справи не мають доказів того, що правопорушення ОСОБА_1 скоїв під час проходження військової служби, керував військовим автомобілем та виконував службове завдання, його огляд на стан сп'яніння правомірно проведений за правилами ст. 266 КУпАП працівниками поліції.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Аналізую клопотання захисника про застосування до ОСОБА_1 аналогії закону та застосування положень ст.69 КК України щодо не призначення ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік, апеляційний суд вважає його таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Аналогія закону - це спосіб подолання прогалин у праві, коли відсутня конкретна норма для регулювання певних суспільних відносин, але є інша норма, яка регулює подібні відносини. Іншими словами, якщо конкретна ситуація не врегульована законом, але є схожа, то застосовується закон, що регулює цю схожу ситуацію.
Натомість санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто, є безальтернативним видом стягнення, тому в даному випадку суд позбавлений права вибору у застосуванні стягнення, передбаченого санкцією цієї статті, оскільки санкцією не передбачено альтернативного застосування стягнення, тому суд першої інстанції, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 130, ст.ст. 33 - 35 КУпАП, обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Чинний КУпАП не містить норми, яка надає право суду призначити інший вид стягнення або більш м'яке стягнення ніж передбачено санкцією відповідної статті, отже доводи захисту про необхідність застосувати аналогію закону та призначити ОСОБА_1 більш м'яке стягнення, аніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене відсутні й підстави для задоволення клопотання сторони захисту щодо зупинення провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, оскільки чинні положення КУпАП не містять норми, яка б передбачала процесуальну можливість для зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення з наведених захисником підстав на противагу положенням ст.335 КПК України, на яку посилається апелянт та яка регулює порядок зупинення кримінальних проваджень.
Таким чином неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Ігнатова Є.Є. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Ігнатова Євгена Євгеновича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО