Провадження № 11-сс/803/1889/25 Справа № 202/4880/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №42024040000000329 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 19 вересня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, працює секретарем приватного нотаріуса ОСОБА_9 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 19 вересня 2025 року, було відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідності отримання підозрюваною невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваної у житлі.
Зобов'язано підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покладено на неї такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Встановлено строк тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом до 17 листопада 2025 року включно.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочину проти власності.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважав, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваної запобіжний захід.
Разом з тим, слідчий суддя зазначив, що прокурором хоча і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, проте зазначені у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку підозрюваної неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи особливості кримінальних правопорушень (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, тощо) та особу підозрюваної, наявність у підозрюваної соціальних зв'язків, що свідчить на користь останньої, що є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки, слідчий суддя прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце мешкання цілодобово та з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваної.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, або розглянути питання про можливість внесення підозрюваною відповідної застави.
Вважає, що вищевказана ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню.
Захисник зазначив, що підозра є необґрунтованою. Зокрема, земельна ділянка, привласнення якої інкримінують підозрюваній на дійсності належить громаді, що підтверджується відповідними витягами з реєстрів.
Також адвокат зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні. Підозрювана не переховується від органу досудового розслідування/суду й самостійно з'являється за першим викликом. ОСОБА_8 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, чоловіка, який у зв'язку з хворобою потребує постійного догляду. Також, підозрювана піклується про матір похилого віку та двоюрідного брата - інваліда.
Під час апеляційного перегляду захисник ОСОБА_7 , підозрювана ОСОБА_8 підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.
Прокурор не заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважав за можливе задовольнити апеляційну скаргу
Заслухавши доповідь судді, думки учасників процесу, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є - запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
За ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42024040000000329 від 12.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
В рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні 17 вересня 2025 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень:
- ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 362 КК України, тобто в несанкціонованих діях з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинені за попередньою змовою групою осіб, що заподіяли значну шкоду;
- ч. 5 ст. 190 КК України, тобто у заволодіння майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, тобто у підробленні офіційного документа, з метою використання його іншою особою, вчинене за тпопередньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи безпідставного не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, характер вчиненого злочину, а також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Отже, доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, є непереконливими.
Разом з тим, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не врахував дані про особу підозрюваного, передбачені п. п. 3 - 8 ст. 178 КПК України, хоча вони мають фактично визначальне значення при застосуванні будь-якого запобіжного заходу. Зокрема, слідчим суддею належним чином не було враховано документи, надані стороною захисту, які характеризують міцність соціальних зв'язків підозрюваної ОСОБА_8 в місті постійного проживання, особу підозрюваної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, працює. Крім того, ОСОБА_8 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, чоловіка, який у зв'язку з хворобою потребує постійного догляду. Крім того, підозрювана має на утриманні матір, похилого віку, та відповідно до договору про довічне утримання має на утриманні двоюрідного брата, який є інвалідом 2 групи з дитинства.
Ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (Becciev v. Moldova п. 58).
З огляду на такі обставини, застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є невиправдано обтяжливим для останньої. Тому колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника необхідно задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати в частині застосування запобіжного заходу і постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який на думку колегії суддів відповідає існуючим ризикам, даним про особу підозрюваної, тяжкості інкримінованого їй кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його занадто м'яким немає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 19 вересня 2025 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною з 22-00 години до 06-00 години залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідності отримання підозрюваним невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваного у житлі.
Покласти на ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- не відлучатись за межі міста Дніпро без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або роботи;
- утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом до 17 листопада 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_8 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтись в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Виконання ухвали покласти на відділ поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_8 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4