Справа № 643/17659/25
Провадження № 3/643/3406/25
03.11.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
1. Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними
02.10.2025 о 14-46 год. ОСОБА_1 (далі - Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) керувала транспортним засобом «Kia Forte», державний номерний знак НОМЕР_2 , в районі будинку № 99-А по вул. Москалівська у м. Харкові з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, погодилась пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я - Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18-А, але по прибуттю в зазначений заклад відмовилась від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
2. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
3. Позиція учасників справи
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання 03.11.2025 не з'явилась, про місце, час та дату судового розгляду повідомлялась належним чином.
Захисник Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Монастирська І.М. в судовому засіданні 03.11.2025 просила закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
4. Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України (ПДР) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
5. Позиція суду
Вина Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 471415 від 02.10.2025, згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними рапорту працівника поліції, згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними відеозаписів, на яких зафіксовані обставини вчинення правопорушення, в тому числі відмова Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного вище правопорушення та факт порушення нею вимог п. 2.5 ПДР.
6. Мотиви неврахування аргументів захисника
6.1. Аргументи захисника
Транспортний засіб був зупинений безпідставно. Працівників поліції насамперед цікавили люди у військовій формі, які були пасажирами автомобіля.
Позиція суду
ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Елементи складу вказаного адміністративного правопорушення, а саме виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобіля та факт її відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, доведені сукупністю досліджених судом доказів.
Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо доведеності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Аргументи захисника і посилання на постанову Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17 суд відхиляє з наступних підстав.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Харківського апеляційного суду від 15.02.2023 у справі № 953/6581/22, Львівського апеляційного суду від 17.03.2023 у справі № 459/3104/22, Київського апеляційного суду від 19.01.2023 у справі № 752/13788/22, Київського апеляційного суду від 23.03.2023 у справі 756/7328/22, на відміну від вимоги про пред'явлення документів, серед інших реєстраційного документу на транспортний засіб, вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу. Зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку, встановленим законом.
Таким чином, наявність або відсутність підстав для зупинки транспортного засобу не впливає на обов'язок водія пройти огляд на стан відповідного сп'яніння, а в разі відмови від проходження такого огляду - на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною частиною ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд враховує, що в Україні введений воєнний стан, а Харків є містом, яке перебуває поруч з лінією фронту, що обумовлює необхідність вжиття правоохоронними органами додаткових заходів з метою забезпечення правопорядку, недопущення диверсійних груп, попередження незаконного обігу зброї тощо - та у зв'язку з цим більш ретельного контролю за транспортними засобами, які переміщаються містом.
Також з пояснень захисника судом встановлено, що сторона захисту не оскаржувала дії працівників поліції в порядку, встановленому законом.
Ураховуючи наведене, суд відхиляє аргументи сторони захисту.
6.2. Аргументи захисника
Працівники поліції роз'яснили Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права вже на стадії оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а не на початку спілкування. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснили право на захисника. Працівники поліції не представились.
Позиція суду
На відеозапису, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксований момент роз'яснення працівниками поліції Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Вказане роз'яснення відбулось у закладі охорони здоров'я після того, як Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, висловила відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. У відповідній графі протоколу міститься підпис Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підтвердження факту такого роз'яснення.
Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 263/10894/2020, в ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.
Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з критеріїв Енгеля (Engel and Others v. the Netherlands, рішення 8 червня 1976 року, заяви №№ 5100/71; 5101/71; 5102/71; 5354/72; 5370/72), відноситься до «кримінальних» у розумінні ЄСПЛ.
Суд враховує, що стандарт доказування у кримінальних справах є найвищим, тобто таким, що передбачає максимальні вимоги до належності та допустимості доказів.
Ураховуючи наведене, суд вважає за можливе під час вирішення даної справи враховувати загальні підходи до оцінки допустимості доказів, сформовані Верховним Судом під час розгляду кримінальних проваджень.
Як вбачається висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, не будь-яке формальне недотримання вимог закону під час отримання доказу автоматично спричиняє визнання його недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення законодавства істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час судового провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17, постанови Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 318/292/18, від 01.11.2022 у справі № 344/2995/15-к, від 04.10.2022 у справі № 295/3910/18).
Захисник, посилаючись на нероз'яснена Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав та обов'язків одразу після зупинки транспортного засобу, не обґрунтувала, яким чином зазначена обставина за конкретних умов даної справи перешкоджала забезпеченню та реалізації прав і свобод Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пов'язаних із процедурою огляду на стан наркотичного сп'яніння.
У суді інтереси Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представляла адвокат, тобто фахівець у галузі права.
При цьому суд враховує, що згідно з положеннями КУпАП участь захисника на стадії огляду на стан відповідного сп'яніння не є обов'язковою - адже згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи, який в свою чергу відбувається в суді. При розгляді справи в суді інтереси Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представляла захисник. Таким чином, Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, було реалізовано право на захисника у відповідності до приписів ст. 268 КУпАП.
Крім того, суд звертає увагу, що під час спілкування з працівниками поліції Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заявляла клопотання про залучення адвоката.
За таких обставин суд відхиляє доводи захисника щодо необхідності закриття провадження у справі з мотивів нероз'яснення працівниками поліції Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав та обов'язків одразу після зупинки транспортного засобу, тобто до початку процедури огляду на стан наркотичного сп'яніння, та порушенні її права на захист.
Щодо аргументів захисника відносно того, що працівники поліції не представились, то суд констатує, що в матеріалах справи зазначені посади та прізвища працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення та рапорт.
Захисником не обґрунтовано, яким чином вказана вище обставина могла негативно вплинути на забезпечення та реалізацію прав і свобод Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, згідно з відеозаписом Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не висловлювала будь-яких сумнівів у повноваженнях та особі працівників поліції, з якими у неї відбувалось спілкування.
Ураховуючи наведене, суд відхиляє аргументи захисника.
6.3. Аргументи сторони захисту
Працівники поліції провокували Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Так, працівники поліції неодноразово повідомляли Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, що вона має право відмовитись від такого огляду. Між тим відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є протиправною дією, а не правом, тобто правомірною поведінкою. При цьому працівники поліції не роз'яснили Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідки такої відмови, зокрема винесення судом рішення про її притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, працівники поліції фактично ввели в оману Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо наявності у неї права відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім того, працівники поліції, не маючи медичної освіти, коментували склад та потенційну дію медичних препаратів, які приймає Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, що вплинуло на її думку щодо можливого негативного результату тестування на вміст заборонених речовин.
Позиція суду
Дійсно, згідно з відеозаписом працівники поліції багаторазово повідомляли Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що вона має право відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Оцінюючи вказану обставину, суд керується таким.
Суд погоджується з тим, що проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є обов'язком водія, що випливає з вимог законодавства та релевантної судової практики. Разом з тим у працівників поліції відсутні правові механізми забезпечення примусового виконання водієм вказаного обов'язку, у зв'язку з чим водій має можливість на власний розсуд обирати варіанти можливої поведінки - добровільно пройти такий огляд або добровільно відмовитись від цього.
З відеозапису судом не встановлено фактів протиправного тиску з боку працівників поліції на Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою спонукати останню відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Обговорення працівниками поліції складу медичних препаратів, які приймає ОСОБА_1 , у контексті їх можливого впливу на здатність керувати транспортним засобом, а також можливих наслідків у разі позитивного результату дослідження на вміст заборонених речовин, на переконання суду, само по собі не може свідчити про здійснення на ОСОБА_1 протиправного тиску, який здатний вплинути на її волю та свідчить про її перебування під незаконним примусом працівників поліції. Крім того, згідно з відеозаписом Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, сама зверталась до працівників поліції з прохання роз'яснити їй процедурні питання проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та наслідки проходження або непроходження нею вказаного огляду.
Оцінюючи доводи захисника щодо невиконання працівниками поліції обов'язку роз'яснити Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідки її дій, суд керується таким.
Згідно з відеозаписом, працівники поліції неодноразово роз'яснювали Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у разі її відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відносно неї буде складений протокол. Крім того, працівники поліції окремо роз'яснили Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5. ПДР.
Таким чином, працівники поліції не тільки роз'яснили Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права та обов'язки, а й окремо роз'яснили наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, суд враховує, що згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
ОСОБА_1 як особа, що керує транспортним та має посвідчення водія відповідної категорії, здавала відповідні іспити в сфері законодавства, що регулює дорожній рух - а відтак обізнана із своїм обов'язком на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан відповідного сп'яніння. Ба більше, обізнаність водія із вимогами Правил дорожнього руху презюмується, оскільки відповідний нормативний акт доведений до відома громадян у встановленому законодавством України порядку.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 володіла необхідними та достатніми знаннями у галузі права для того, щоб мати можливість регулювати свою поведінку під час проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тим більше що працівники поліції додаткового роз'яснили їй наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
За таких обставин суд відхиляє аргументи захисника щодо наявності провокативних і незаконних дій працівників поліції з метою вплинути на рішення Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання захисника в обґрунтування вказаних вище доводів на судову практику іншого суду першої інстанції суд відхиляє, оскільки практика інших судів першої інстанції, на переконання суду, не може бути визнана орієнтиром для правозастосування в даній справі.
6.4. Аргументи сторони захисту
Відеозапис є фрагментарним.
Позиція суду
Обов'язок відеофіксації процедури огляну на стан сп'яніння передбачений імперативними положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Всупереч засад змагальності доказів фальсифікації відеозапису, стороною захисту суду не надано.
На відеозапису зафіксовані обставини, які мають значення для предмету доказування в даній справі.
Диск з відеозаписом зазначений працівником поліції в якості одного з матеріалів справи у внутрішньому описі справи.
За таких обставин у суду відсутні підстави визнавати відеозапис недопустимим доказом.
Крім того, відеозапис є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення. Висновок суду щодо наявності складу адміністративного правопорушення в діях Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ґрунтується на дослідженні та оцінці всієї сукупності зібраних у справі доказів.
Ураховуючи наведене, суд відхиляє аргументи захисника.
6.5. Щодо інших аргументів захисника
Суд відхиляє посилання захисника на практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, судів апеляційної інстанції, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено таких порушень законодавства України, які могли би негативно позначитись на дотриманні прав і свобод Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та загальній справедливості судового розгляду.
При цьому суд роз'яснює захиснику та Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у разі, якщо вони вважають незаконними огляд автомобіля та інші дії працівників поліції, які безпосередньо не пов'язані з процедурою огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, то вони не позбавлені права оскаржити вказані дії працівників поліції у встановленому законодавством порядку.
Надану захисником довідку, згідно з якою ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному (профілактичному) обліку в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня», суд не може визнати доказом, який спростовує наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Наданий захисником консультативний висновок, відповідно до якого ОСОБА_1 лікується у невропатолога, суд також не може визнати доказом, який спростовує наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Накладення стягнення
Оскільки Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у суду, виходячи з положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, відсутні підстави враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Харківського апеляційного суду від 07.11.2023, винесеної у справі № 645/2694/23.
Згідно з довідкою, яка міститься в матеріалах справи, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, отримувала посвідчення водія.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 грн., які підлягають стягненню з Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 251-252, 279, 283-285 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень) (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, UА168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху») з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Д.А. Крівцов