Єдиний унікальний номер 700/400/25
Номер провадження2/205/4081/25
23 жовтня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Грони Д.С.,
за участю секретаря судового засідання Галушки А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітні 2025 року Товариство зобмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 25.04.2021 року з використанням сервісу онлайн-кредитування https://сashвerry.ua/ ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №10003647387. Відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту № 10003647387 від 25.04.2021 з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та 25.04.2021 відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5900 грн. Кредитний договір було укладено строком на 30 днів, однак, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання. 05.09.2022 згідно умов договору факторингу № 556/ФК-22, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» відступило право вимоги за кредитним договором № 10003647387 від 25.04.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Згідно договору факторингу сума боргу становить 23856,69 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5900 грн; заборгованість за відсотками 17946,69 грн.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 10003647387 від 25.04.2021 в розмірі 23856,69 грн, а також судовий збір в розмірі 2422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався.
Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. письмово просив розглянути справу без участі представника, позовні вимоги підтримав. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 23.10.2025 було вирішено питання про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
У ході судового розгляду встановлено, що на підставі анкети-заяви на кредит №10003647387 від 25.04.2021, сформованої в особистому кабінеті на сайті https://сashвerry.ua/, між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 10003647387 від 25.04.2021, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти (фінансовий кредит) в загальному розмірі 5900 грн строком на 30 днів, иета отримання кредиту: споживчі цілі, зі сплатою комісії за надання кредиту і процентів за користування кредитом, де орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 624.15% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору складає 8926, 7 грн. Проценти = Фактичний залишок кредиту х Ставка відсотків х Кількість днів користування.
Вищезазначений кредитний договір підписано його сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено розділом 9 цього договору.
05.09.2022 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 556/ФК-22, у відповідності до умов якого позивач набув право вимоги, зокрема, за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .
Також судом встановлено, що відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 10003647387 від 25.04.2021 в сумі 23846,69 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5900 грн; заборгованість за відсотками 17946,69 грн.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно із наданим розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 23846,69 грн.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідач користувався кредитними коштами, розрахунок позивача не спростував, суд доходить висновку, що заборгованість за наданим кредитом у розмірі 23846,69 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5900 грн; заборгованість за відсотками 17946,69 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження вказаних витрат суду надано договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025; детальний опис робіт (наданих послуг) від 02.04.2025 року; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2025; копія свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю серії КС № 5618 від 17.03.2016 року.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 512, 525, 526, 530, 626, 628, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заборгованість за кредитним договором № 10003647387 від 25.04.2021 в розмірі 23846 (двадцять три тисячі вісімсот сорок шість) грн 69 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5900 (п'ять тисяч дев'ятсот) грн; заборгованість за відсотками 17946 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»: код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А.
Відповідач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Денис ГРОНА