Справа № 204/9616/25
Провадження № 2/204/4494/25 р.
29 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення,-
В провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення.
20 жовтня 2025 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про закриття провадження у справі та повернення судового збору, в якій вказав, що відповідачка 26 вересня 2025 року повернула позивачці ключі від квартири та звільнила квартиру в АДРЕСА_1 від своїх речей. Тобто відсутній предмет спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про закриття провадження підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
За таких обставин, оскільки відсутній предмет спору, суд вважає за можливе закрити провадження у даній справі.
Вирішуючи клопотання представника про повернення судового збору, суд виходить з такого.
За приписами ч. 2 ст. 33 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону).
Судовий збір справляється, у тому числі: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч. 1 ст. 3 Закону).
За приписами ч. 2 ст. 9 Закону суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Порядок повернення судового збору встановлений статтею 7 Закону.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст.7 Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За правилами ч. 3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що судові витрати позивача не відшкодовуються відповідачем у разі відмови позивача від позову. Якщо позивач не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Від так, судом встановлено, що відповідач 26 вересня 2025 року повернула позивачу ключі від квартири та звільнила її після пред'явлення позову до суду, а предметом позову є усунення перешкод у користуванні власністю та вселення. Отже, позивач не підтримав своїх позовних вимог, що були задоволені відповідачем після пред'явлення позову, тому підстави для повернення позивачу судового збору з бюджету України відсутні, оскільки вони суперечать положенням ч. 3 ст. 142 ЦПК України, якою визначено порядок вирішення вказаного питання.
Аналізом вказаних норм встановлено, що у даному разі, застосуванню потребує саме частина 3статті 142 ЦПК України, на яку, оскільки відповідачем задоволено позовні вимоги позивача саме після пред'явлення останнім позову, тобто, позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 на ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1937,92 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 142, 182-183, 247, 255-256, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
Провадження у цивільній справі № 204/9616/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення - закрити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова