Справа № 204/11458/25
Провадження № 2-н/204/796/25 р.
03 листопада 2025 року суддя Чечелівський районний суд міста Дніпра Самсонова В.В., ознайомившись з заявою Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-
29 жовтня 2025 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла заява Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Заява передана мені, судді Самсоновій В.В., 30 жовтня 2025 року цивільною канцелярією суду.
Вивчивши зміст поданої заяви та проаналізувавши процесуальні норми, суд дійшов наступного висновку.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч.2, п.п.3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (втому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, в заяві про видачу судового наказу заявником стверджується, що у боржників виникла безспірна солідарна заборгованість з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, що надавалися заявником по квартирі АДРЕСА_1 , проте як видно з Договорів № 7 про надання послуги з управління багатоквартирними будинками, що входять до Об'єкту № 6 (Багатоквартирні будинки Чечелівському району м. Дніпра) від 28 липня 2023 року між КП «Жилсервіс-5» ДМР та співвласниками багатоквартирних будинків, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
Положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників житлових та нежитлових приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Згідно ч.1 та ч.3 ст. 4 вказаного Закону власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
Відповідно до вимог ч. ч.2, 3 ст. 8 вказаного Закону обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов'язки співвласника.
Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Таким чином, заявник подав заяву про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком на підставі єдиного і обов'язкового для усіх співвласників багатоквартирного будинку договору, що укладений і правовідносини щодо чого врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно, божником перед управителем за вказаними договорами про надання послуг з управління багатоквартирними будинками, що входять до Об'єкту № 6 від 28 липня 2023 року можуть бути виключно власники (співвласники) квартир та нежитлових приміщень з виконанням обов'язків співвласниками в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності (в залежності від виду спільної власності часткової або спільної сумісної у субсидіарної чи солідарної відповідальності).
Як видно з довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 9717 від 24 жовтня 2025 року, виданої ТОВ «ЄРЦ КП», у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Разом з тим, заява не містить жодних обґрунтувань існування між КП «Жилсервіс-5» ДМР та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки ні з самої заяви, ні з додатків до неї не встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить вказаним особам на праві власності (спільної або часткової), як і відсутні докази належності на праві власності цієї квартири взагалі будь-якому суб'єкту за ст. 4 Закону.
Зважаючи на викладене, заявником до заяви доданий договір, що не підтверджує вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки заявником не доведено, що останні є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 та вказану заборгованість, оскільки особистий розрахунок надано за адресою АДРЕСА_3 (ОКВ ОСОБА_5 ) про солідарне стягнення якої заявлено, безспірною вважати не можна без доказів належності квартири на праві власності, та окрім цього, і виду співвласності, що визначатиме субсидіарну чи солідарну відповідальність.
Таким чином, заявлені вимоги і їх безспірність не підтверджені доданими доказами, а тому заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України до фори і змісту заяви і за п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України належить відмовити у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 163, 165, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя,-
Відмовити Комунальному підприємству «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова