Справа № 202/6950/25
Провадження № 3/202/3744/2025
05 вересня 2025 року м.Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Кухтін Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , на протязі тривалого часу ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в антисанітарному стані мешкання дитини, вдома немає необхідних умов життя (відсутня електроенергія), немає продуктів для харчування дитини, чим порушила ч. 1, 2, 4 Сімейного кодекса України, та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена у передбачений законом спосіб. Суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядає адміністративний матеріал за її відсутності.
Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення виходжу з наступного.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 150 Сімейного Кодексу України містить перелік обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, серед яких зокрема, виховування дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка до самостійного життя; повага до дитини; заборони будь-яких видів експлуатації батьками своєї дитини; заборони фізичних покарань дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП доведено в повному обсязі, що підтверджується зібраними матеріалами у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, який підписано ОСОБА_1 без зауважень; карткою звернення та поясненнями ОСОБА_3 ; копією акта обстеження умов проживання; та іншими матеріалами справи.
При визначенні розміру і виду стягнення, з огляду на обставини справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці ступінь її вини, майновий стан та обставини, що обтяжують чи пом'якшують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 , стягнення у вигляді штрафу, яке буде достатньою мірою відповідальності, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягнення судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.: 184; 40-1; 283-284; 287; 307-308 КУпАП, -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу, у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, через установу банку України.
Роз'яснити, що у разі не сплати штрафу в п'ятнадцяти денний строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, котрий передбачає подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Г.О. Кухтін