Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2514/25
Номер провадження1-кп/173/215/2025
30 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
провівши в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні з обвинувальним актом (ЄРДР № 12025041430000415 від 16.08.2025) за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ, Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
12 вересня 2025 року від прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_6 до суду надійшов обвинувальний акт від 10.09.2025 і реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16.08.2025 за № 12025041430000415 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності не має. При цьому прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на даний час, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та, враховуючи особу обвинуваченого, він може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував. Просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки він планує більше не вчиняти кримінальних правопорушень та жити з жінкою, яка чекає від нього дитину.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.
Потерпіла у підготовче судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просила провести підготовче засідання та закінчувати розгляд справи без її участі.
Інших клопотань учасниками підготовчого судового засідання суду не заявлено.
Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.
Таким чином, підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Згідно ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування по 06 листопада 2025 включно, з визначеним розміром застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60560 грн.
Відповідно до п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, обвинувачений підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, постійного місця проживання не має, дружини, дітей, батьків не має, отже не має тісних соціальних зв'язків, не працює, отже не має засобів до існування, раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини.
При встановленні наявності ризиків слідчий суддя бере до уваги, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні незаконні дії, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та покарання, що може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, відсутності стійких соціальних зв'язків, суд вважає, що існують достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки суворість покарання, наслідки та ризики втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечні ніж покарання і процедура виконання покарання у разі визнання його винним. Тому наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду.
Крім цього, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , наявність судимостей за вчинення кримінальних правопорушень, відсутність доходу, дає підстави вважати, що у разі перебування на свободі, він може вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відтак, встановлено, що у даному кримінальному провадженні заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшились та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на менш суворий у виді домашнього арешту.
Суд зазначає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою з урахуванням тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст.ст.177-178 КПК України, суд вважає, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з чим, клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Поряд із цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що з часу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини не змінилися, суд вважає за необхідне залишити заставу у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2025, оскільки такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, суд приходить до висновку, що підготовче судове засідання є закінченим, тому є всі підстави для призначення судового розгляду за даним кримінальним провадженням.
Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд
Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд за кримінальним провадженням № 1-кп/173/215/2025 (ЄУН № 173/2514/25) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на 04 листопада 2025 року об 11 год. 30 хв.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці до 29.12.2025 включно, з можливістю внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року, а саме у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60560 (шістдесяти тисяч п'ятсот шістдесяти гривень 00 копійок).
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_4 строком на два місяці наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду або прокурора; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не виїжджати за межі Кам'янського району Дніпропетрвоської області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Для участі у судовому засіданні викликати прокурора, обвинуваченого, та про дату, час судового засідання повідомити потерпілу.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1