Справа № 240/17259/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідок про заробітну плату №17 від 30.08.2021, №18 від 30.08.2021, виданих Артілем старателів «Прогрес» та №833 від 13.07.2020, виданої архівним відділом муніципальної казенної установи «Усть-Янське управління культури і духовного розвитку», за періоди роботи в КТЗТ ГОКа «Куларзолото» об'єднання «Якутзолото» на території Російської Федерації;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату його пенсії з 05.08.2024 з урахуванням довідки №17 від 30.08.2021, про заробітну плату, отриману в періоди роботи з 22.06.1985 по 16.05.1986; з 25.11.1987 по 20.04.1988 в Артілі старателів «Прогрес» (Російська Федерація Республіка Саха (Якутія) м. Алдан), довідки №18 від 30.08.2021 про заробітну плату, отриману в період роботи з 12.09.1992 по 14.06.1995 в Артілі старателів «Прогрес» (Російська Федерація Республіка Саха (Якутія) м. Алдан), довідки №833 від 13.07.2020 про заробітну плату, отриману в періоди роботи з 02.08.1986 по 03.11.1986, з 26.11.1986 по 19.12.1987 в КТЗТ ГОКа «Куларзолото» об'єднання «Якутзолото» (Російська Федерація Республіка Саха (Якутія), з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.05.2025 позов задоволено. задоволено частково, ухвалено: у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, оскільки починаючи з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються при призначенні пенсії у разі проставляння апостилю компетентними органами держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 у справі №240/3788/22, яке набрало законної сили 05.01.2023 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 02.08.1983 по 20.02.1984; з 02.08.1986 по 03.11.1986; з 26.11.1986 по 19.12.1987; з 22.06.1985 по 03.11.1985; з 02.03.1986 по 16.05.1986; з 25.11.1987 по 20.04.1988; з 12.09.1992 по 25.12.1992; з 16.02.1993 по 31.10.1993; з 01.02.1994 по 31.10.1994; з 06.03.1995 по 14.07.1995; з 06.03.1984 по 11.06.1985; з 19.06.1995 по 27.09.1995 у пільговому обчисленні.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
Позивачу із 05.08.2024 було призначено пенсію за віком.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 30.07.2024 у якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах на підставі довідки про заробітну плату від 05.04.2021 за період роботи в ТОВ "Спеціалізоване управління механізації" з листопада 1988 року по січень 1992 року; довідок №17, №18 від 30.08.2021 за період роботи в Артіль старателів "Прогрес" з 22.06.1985 по 16.05.1986, з 25.11.1987 по 20.04.1988, з 12.09.1992 по 14.06.1995, довідки №833 від 13.07.2020 з серпня 1986 по жовтень 1987 з перерахуванням індивідуального коефіцієнту заробітку.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 27.08.2024 №20831-18996/Д-02/8-0600/24 повідомило ОСОБА_1 про наступне: "Роз'яснюємо, що правовідносини у галузі пенсійного забезпечення між Україною та 10 країнами Співдружності Незалежних Держав, в тому числі й з російською федерацією, здійснювалися на підставі Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», яка набула чинності з 02.12.2022, Україна вийшла з даної Угоди.
Повідомляємо, що надані Вами довідки, а саме; від 05.04.2021 №3, видана ТОВ «Спеціалізоване управління механізації» (далі-довідка № 3), від 08.12.2016 №281, видана Житомирською дитячо-юнацькою спортивною школою з футболу «Полісся» (далі-довідка № 281), від 30.08.2021 №17, №18, видані Артіль старателів «Прогрес», від 13.07.2020 № 833, видана КТЗТ ГОКа «Куларзолото» об'єднання «Якутзолото», не підтверджені первинними документами, тому підстави для врахування заробітної плати при призначенні пенсії відсутні.
Довідку №3 та довідку № 281 направлено на перевірку, тому після надходження акту перевірки питання можливості проведення перерахунку Вашої пенсії буде розглянуто за результатами контрольно-перевірочних заходів щодо обґрунтованості видачі наданих Вами довідок про заробітну плату та достовірності зазначених в них відомостей первинним документам.
Отже, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону".
Позивач не погодився із вказаною відмовою та звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана відмова є протиправною, а для захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 05.08.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , врахувавши при визначенні її розміру, заробітну плату вказану в довідках: №17 від 30.08.2021, №18 від 30.08.2021 та №833 від 13.07.2020 та здійснити її виплату, з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 рок. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Таким чином, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17 та від 18.10.2018 у справі №539/758/15-а, від 15.01.2021 у справі №357/2591/17.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).
Абзац другий підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 №295/5 архівна довідка про заробітну плату оформлюється на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату; дані зазначаються окремо за кожен місяць конкретного року.
У постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що: "... перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».
Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської соціальної хартії та частин першої, третьої статті 46 Конституції України працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Окрім того, коли архів надав необхідну довідку про заробітну плату, то на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних такої довідки.
При цьому, виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей є підставою для неврахування довідок.
Встановлено, що позивачем надані відповідачу довідки від 30 серпня 2021 року №17 та №18.
Вказані довідки видані Артіллю старателів "Прогрес" республіки саха (якутія) російської федерації та містять інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди із червня 1985 року по травень 1986, із листопада 1987 по квітень 1988 року, із вересня 1992 року по червень 1995 року.
Будь-яких посилань на невідповідність довідок від 30 серпня 2021 року №17 та №18 чинному законодавству або її недостовірність відповідач не навів та до суду доказів, у спростування викладених у них обставин, не надав.
Надана позивачем до заяви від 30.07.2024 та до суду архівна довідка про заробітну плату від 13.07.2020 №833, видана архівним відділом муніципальної освіти "усть-янський улус (район)" є дійсною, містить всю необхідну інформацію, в тому числі й посилання на первинні бухгалтерські документи, на підставі яких вона видана. Відомості про її скасування уповноваженим органом або визнання її не чинною (недійсною) матеріали справи не містять.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода). Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Статтею 11 цієї ж Угоди встановлено, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно зі статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14 січня 1993 року, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Статтею 7 даної Угоди встановлено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Отже, з аналізу наведеного вище слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; при призначенні пенсії за законодавством України враховується набутий стаж та заробіток (дохід), з якого сплачено відповідну суму страхового внеску.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.
Зазначена вище постанова набрала чинності 02 грудня 2022 року.
Відтак, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29 листопада 2022 року Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у врахуванні заробітної плати, отриманої на території іншої держави-учасниці, при перерахунку пенсії.
Крім того, право позивача на призначення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди, а тому відсутні підстави для позбавлення позивача права на врахування при перерахунку пенсії заробітної плати, отриманої на території іншої держави-учасниці, з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
За приписами статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом № 240/94-ВР від 10 листопада 1994 року, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.
01 грудня 2022 року прийнято Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» №2783-IX /надалі - Закон №2783-IX/, яким керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР. Вирішено керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР .
Тож, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і набрання чинності Законом №2783-ІХ від 01.12.2022 «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», не є підставою для відмови у врахуванні інформації про заробітну плату позивача вказаної у наданих довідках від 30.08.2021 та від 13.07.2020, за період роботи по 1996 рік, адже вона була отримані до ухвалення відповідних рішень.
Крім того, надані позивачем первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
Позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на призначення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.
А тому, заробіток (дохід) на території будь-якої з держав-учасниць за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
При цьому, відповідачем не надано доказів вчинення жодних дій, спрямованих на перевірку відомостей, зазначених у наданих позивачем довідках №17 та №18 від 30.08.2021, а також довідці №833 від 13.07.2020, виданій архівною установою.
Враховуючи викладене, у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та військовою агресією, відмовляючи позивачу у врахування при визначенні розміру пенсії заробітної плати, отриманої ним за період роботи з підстави видачі довідкок про цю заробітну плату установами, що розташовані на території російської федерації та неможливості у зв'язку із цим проведення перевірки відповідності змісту цієї довідки первинними документами (оскільки такі документи знаходяться на території держави-терориста), пенсійний орган порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку вказаних в наданих позивачем довідках відомостей про заробітну плату позивача через неможливість отримання первинних документів про цю заробітну плату від підприємства, яке знаходиться на території російської федерації, не може бути підставою для відмови особі у реалізації права на належне пенсійне забезпечення.
Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а.
Тому, суд першої інстанції правильно відхилив посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем та зазначених вище довідок та зазначеної в них заробітної плати при визначенні розміру пенсії позивача.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у здійсненні позивачу перерахунку пенсії, з урахуванням його заробітної плати за період роботи, вказаної в довідках: №17 від 30.08.2021, №18 від 30.08.2021 та №833 від 13.07.2020, а для належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 05.08.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру заробітної плати, вказаної в довідках: №17 від 30.08.2021, №18 від 30.08.2021 та №833 від 13.07.2020 та здійснити її виплату, з урахуванням виплачених сум.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.