Справа № 560/13327/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.08.2024 № 221550002348, щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності за нормами Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 12.08.2024 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ Про державну службу у розмірі 60 % суми заробітної плати, із врахуванням довідок виданих Теофіпольською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області від 06.08.2024 року №288 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №289 від 06.08.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та здійснити нарахування й виплату пенсії з врахуванням виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що пенсія по інвалідності нормами Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (Закон №889-VIII) не передбачена.
Позивач та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не подали відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-IV).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №539949 позивачу з 20.10.2021 встановлена 2 група інвалідності.
Згідно із відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач 11.02.2021 звільнений.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 12.08.2024 №1378 щодо переведення на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" з врахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця, виданих Теофіпольською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області, зокрема: від 06.08.2024 №288 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); від 06.08.2024 №289 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.08.2024 №221550002348 відмовлено в задоволенні заяви позивача, оскільки нормами Закону №889-VIII не передбачено призначення пенсії по інвалідності. Також зазначено, що на дату звернення позивач не досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV.
Позивач, вважаючи порушеними її права, звернулася до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.08.2024 №221550002348 є протиправним та його необхідно скасувати. Для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату позивачу з 12.08.2024 пенсію державного службовця по інвалідності ІІ-ї групи відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках від 06.08.2024 №288 та від 06.08.2024 №289, виданих Теофіпольською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами частини 9 статті 37 Закону №3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону №3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону №3723-XII).
Встановлено, що стаж позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016 становить понад 10 років. При цьому, станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889-VIII) позивач займав посаду державної служби. Крім того, згідно з відомостями трудової книжки позивач 28.04.1994 прийняв присягу державного службовця, а також позивачу: 28.04.1994 присвоєно 15 ранг державного службовця; 01.04.1999 - 14 ранг державного службовця; 01.04.2001 - 13 ранг державного службовця; 01.05.2016 - дев'ятий ранг державного службовця; 03.08.2018 - 8 ранг державного службовця.
Відповідачі не заперечують наявність у позивача законодавчо визначеного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно з статтею 37 Закону №3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 від 13.02.2019.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII пов'язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з пунктами 10, 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах Закону №889-VIII не встановлено.
Тому, є безпідставними посилання відповідача на необхідність досягнення пенсійного віку, оскільки відповідна норма не поширюється на інвалідів І та ІІ груп, які вже отримують пенсію по інвалідності.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.08.2024 №221550002348 є протиправним та його необхідно скасувати. Для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату позивачу з 12.08.2024 пенсію державного службовця по інвалідності ІІ - ї групи відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках від 06.08.2024 №288 та від 06.08.2024 №289, виданих Теофіпольською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області, з урахуванням виплачених сум пенсії.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.