Справа № 120/2861/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарання (№1)" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Вінницька установа виконання покарання (№1)", що полягає у незабезпеченні права засудженого ОСОБА_1 на належні житлові, матеріально-побутові, санітарно-гігієнічні, а також епідеміологічні умови його тримання у камерному приміщенні №133 Державної установи “Вінницька установа виконання покарань №1» в період з 01.08.2023 по 15.08.2023, з 17.08.2023 по 31.08.2023;
- зобов'зяти Державну установу "Вінницька установа виконання покарання (№1)" забезпечити належні житлові, матеріально-побутові, санітарно-гігієнічні умови його тримання, із врахуванням висновків суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем порушено право позивача на належні житлово-побутові та санітарно-гігієнічні, а також епідеміологічні умови тримання в камерному приміщенні №133 Державної установи “Вінницька установа виконання покарань №1» в період з 01.08.2023 по 15.08.2023, з 17.08.2023 по 31.08.2023.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 позивача засуджено до довічного позбавлення волі за ч. 1 ст. 115, п. 1, 2, 9, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 194, ст. 70 Кримінального кодексу України. Місцем відбування призначеного покарання є ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)".
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся 25.04.2023 із листом №3525.2/П-10251.3/23/23/43.4 до Міністра юстиції України щодо, серед іншого, вжиття заходів, спрямованих на недопущення у подальшому порушень прав позивача на належні умови утримання в державній установі “Вінницька установа виконання покарань (№1)». Про вжиті заходи Уповноважений з прав людини просив повідомити його у місячний строк .
Листом від 25.05.2023 №65882/5444-1-23/27 Міністерство юстиції України повідомило Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що засуджений ОСОБА_1 з 27.01.2022 тримається один в камері загальною площею 7,9 м2, що відповідає нормі жилої площі на одного засудженого згідно з вимогами ст. 8, 64, 115, 107, 151 КВК України. Матеріально-побутові умови тримання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 в установі задовільні. В камері де перебуває засуджений встановлені радіатори опалення, розетка з електричним струмом, освітлення, всі комунікації знаходяться у справному стані, стіни та стеля пофарбовані водним розчином вапна, панелі пофарбовані емаллю.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини знову звернувся 19.07.2023 із листом за вих.№39262.4/П-26376.25/23/ТЛ/43.4 до Міністра юстиції України щодо, взяття на особистий контроль вжиття заходів, спрямованих на недопущення у подальшому порушень прав позивача на належні умови утримання в державній установі “Вінницька установа виконання покарань (№1)». Про вжиті заходи Уповноважений з прав людини просив повідомити його у місячний строк.
Листом від 11.08.2023 №106572/10058-1-23/26 Міністерство юстиції України повідомило Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що доручено вжити заходи для усунення порушень зазначених в листі.
Позивач вказує, що в період з 01.08.2023 по 15.08.2023, з 17.08.2023 по 31.08.2023 порушено його право на належні житлово-побутові та санітарно-гігієнічні, а також епідеміологічні умови тримання в камерному приміщенні №133 Державної установи “Вінницька установа виконання покарань №1», а тому звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи судом не встановлено, а стороною позивача не доведено факту неправомірної бездіяльності відповідача, що мала місце в серпні 2023 року та полягала у незабезпеченні права на належні житлові, матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні, а також епідеміологічні умови тримання в камерному приміщенні №133 Державної установи “Вінницька установа виконання покарань №1».
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КВК України держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.
Відповідно до ст. 115 КВК України особам які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Засуджені, як правило, тримаються в приміщеннях блочного типу. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути менш як чотири квадратні метри, а у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі - п'яти квадратних метрів. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах - спеціальним одягом і взуттям.
В обґрунтування своїх вимог позивач надав до суду лист Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 19.07.2023, в якому зазначено про те, що камера, в якій тримається ОСОБА_1 , перебуває в незадовільному стані.
Водночас, у позовній заяві позивач не наводить конкретні житлові, матеріально-побутові, санітарно-гігієнічні, а також епідеміологічні умови тримання в камерному приміщенні №133 Державної установи “Вінницька установа виконання покарань №1», які не забезпечені відповідачем в серпні 2023 року.
При цьому, лист Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини датований липнем 2023 року та вказівка Вінницької обласної прокуратури про усунення порушень законодавства України від 27.06.2023 не може свідчити про те, що в серпні 2023 року не забезпечено право позивача на належні житлові, матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні, а також епідеміологічні умови тримання в камерному приміщенні №133 Державної установи “Вінницька установа виконання покарань №1» .
Разом з цим, згідно довідки відповідача датованої 07.02.2025 з 01.08.2023 по 15.08.2023, з 17.08.2023 по 31.08.2023 ОСОБА_1 відбував покарання в камерному приміщенні №133 Державної установи “Вінницька установа виконання покарань №1». Камера має площу 7,9 м. кв. В камерному приміщенні стіни та стеля були пофарбовані водним рочиним вапна, панелі пофарбовані емаллю, в приміщені є водопровід та каналізація. Висота перегородки санвузлу складала 98 см. Приміщення опалюється централізовано від міської тепломережі. Також є розетка з електричним струмом та лампочка для освітлення, встановлена радіаторна батарея. Всі комунікації знаходяться в належному стані. Санітарно-побутовий стан камерного приміщення задовільний та відповідав функціональному призначенню.
Тобто, вказаною довідкою спростовано не обґрунтовані доводи позивача стосовно незабезпечення його права на належні житлові, матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні, а також епідеміологічні умови тримання в камерному приміщенні №133 Державної установи “Вінницька установа виконання покарань №1» в період з 01.08.2023 по 15.08.2023, з 17.08.2023 по 31.08.2023.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 9901/480/19 вказано, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
У постанові № 320/950/19 від 16.02.2021 Верховний Суд зазначив, що умовою розгляду судом питання про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів такою бездіяльністю. Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність у межах спірних правовідносин.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.