Справа № 240/19191/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЛК Сервіс" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У жовтні 2024 року Приватне підприємство "ЛК Сервіс" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007201 від 26.07.2024 та рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що як при первинному так і при подальшому поданні позивачем документів, вказані жодного разу не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містили ознаки підробки, а навпаки містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому рішення відповідача є протиправним.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024 про коригування митної вартості товарів та картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007201 від 26.07.2024.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Приватного підприємства "ЛК Сервіс" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 6056 (шість тисяч п"ятдесят шість) грн 00 (нуль) коп.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом встановлено, що 25.07.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир центральний» з метою імпорту товарів:
- № 1 - «Мультимедійні гучномовці для комп'ютера (колонки по два гучномовця вмонтовані в корпус)», код згідно із УКТ ЗЕД - 8518220090 - 23,94 доларів США за одиницю;
- № 2 - «Мультимедійні гучномовці для комп'ютера (колонки по одному гучномовцю вмонтовані в корпус)», код згідно із УКТ ЗЕД - 8518210090 - 6,29 доларів США за одиницю;
- № 3 - «Мультимедійні гучномовці для комп'ютера (з одним або кількома гучномовцями вмонтованими в один корпус) поєднані із звукозаписувальною або звуковідтворювальною апаратурою», код згідно із УКТ ЗЕД - 8527910000 - 7,71 доларів США за одиницю;
- № 4 - «Іграшки у вигляді тварин, гумові», код згідно із УКТ ЗЕД - 9503004900 - 5,26 доларів США за кілограм, що ввозилися на адресу ПП «ЛК Сервіс» (код ЄДРПОУ - 36859273), подано митну декларацію №24UA101020026688U7.
Позивач визначив митну вартість вказаного вище товару згідно зі статтею 57 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (вартість операції).
Разом з митною декларацією були подані такі документи: контракт №HT-LK202108UA від 06.08.2021; додаткова угода №1 від 01.12.2022 до контракту №HT-LK202108UA від 06.08.2021; додаткова угода №2 від 01.08.2023 до контракту №HT-LK202108UA від 06.08.2021; рахунок-проформа від 29.03.2024 №LK-290301; рахунок-фактура (інвойс) від 17.04.2024 №LK-170401 з перекладом на українську мову; банківський платіжний документ, що стосується оплати оцінюваного товару №33 від 12.06.2024; пакувальний лист від 17.04.2024; коносамент від 06.05.2024 №ZHWE24050005A; автотранспортна накладна CMR № 923398 від 23.07.2024; рахунок на оплату транспортних витрат №LS-4575400 від 23.07.2024; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №782517 від 01.10.2021; опис та фото товарів.
Під час здійснення митного оформлення автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО Інспектор) згенеровано митну формальність за кодами 105-2, 106-2: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,4) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".
У подальшому, у зв'язку з тим, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару, митницею електронним повідомленням направлено декларанту вимогу про надання додаткових документів.
На вимогу митного органу декларантом надано: експортну декларацію №531620240160961503 від 29.04.2024; довідку про транспортні витрати ТОВ «Ламан Шипінг» №433490.1 від 23.07.2024; платіжну інструкцію №103 від 25.07.2024 про сплату транспортних послуг ТОВ «Ламан Шипінг»; Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-2229 від 25.07.2024 року з додатками; Договір перевезення вантажів автотранспортом між ТОВ «Ламан Шипінг» та ФОП ОСОБА_1 №20/04/21 від 20.04.2021 ; бухгалтерські документи - видаткові та податкові накладні, квитанції та платіжні інструкції, відомість «Первісна вартість товарів».
За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024.
В розділі 33 вказаного рішення зазначено:
"За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів №1, 2, 3, 4 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У автотранспортній накладній (CMR) №923398 від 23.07.2024 зазначено, що до перевезення автомобільним транспортом вантаж прийнято ФОП ОСОБА_2 .
Для підтвердження вартості перевезення декларантом надано рахунок на оплату №LS-4575400 від 23.07.2024, складений ТОВ «Ламан Шипінг». До митної декларації долучено Договір транспортного експедирування №782517 від 01.10.2021, укладений між імпортером та ТОВ «Ламан Шипінг». Даний договір укладено з приводу організації перевезень необмеженої кількості перевезень.
Згідно із п. 2.1 Договору транспортного експедирування №782517 від 01.10.2021 умови надання транспортно-експедиторських послуг за цим Договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу регулюються дорученням Клієнта, яке викладено у Заявці, що погоджується сторонами та в якій заявляється найменування та кількість вантажу, маршрут слідування. Такий документ до митної декларації не долучений. Враховуючи виявлені розбіжності у документах з перевезення партії товару щодо учасників процесу перевезення, рахунок на оплату №LS-4575400 від 23.07.2024 не може бути використаний як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару.
Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваних товарів не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавило митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Відповідно до правил «Incoterms 2010» умови поставки CFR передбачають, що продавець оплачує доставку товару в порт, що обумовлений сторонами. З огляду на зазначене, продавець не несе витрати по вивантаженню товару з борта судна в порту призначення.
Відповідно до вимог ч.10 ст.58 Митного кодексу України витрати по навантаженню/ розвантаженню товару за межами митного кордону України включаються до митної вартості товару, визначеної за ціною договору. Товарно-супровідні документи не містять відомостей про такі витрати та чи включені вони до митної вартості задекларованих товарів.
Додатково наданий Договір на перевезення вантажів автотранспортом №20/04/21 від 20.04.2021 не усуває виявлених митним органом розбіжностей. Декларантом також не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження яких саме відомостей даний документ поданий на розгляд митниці.
Додатково наданий Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 25.07.2024 №В-2229 не може бути використано як документ, що підтверджує та заявлену митну вартість у зв'язку із наступним.
Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі «Інтернет» htps://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон'юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Долучені до висновку додатки з мережі Інтернет знаходяться в поганій якості (нечіткість зображення), що позбавляє митний орган можливості перевірити наявність в них посилання на джерело їх отримання, опис та якісні характеристики товарів, використаних для порівняння з оцінюваними.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме:
1) виписку з бухгалтерської документації (для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товарів та їх навантаження на транспортний засіб у порту призначення); 2) прайс-лист виробника товарів; 3) висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. В тому числі щодо товару № 4: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом). З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів була проведена консультація, в ході якої декларанту було запропоновано інформацію щодо вартості схожих товарів №1, №2, №3, №4.
Товар №1.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару № 24UA500080005663U1 від 07.05.2024 - 1. Комплекти гучномовців, що вмонтовані водин корпус. Комплект студійних моніторів -19шт.Торговельна марка : Pioneer Dj Країна виробництва : CN Виробник : Pioneer Dj -31,68 доларів США за одиницю (за штуку).
Товар №2.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару МД № 24UA100230512473U8 від 25.06.2024 -1. Гучномовці вмонтовані в корпус: Сабвуфер у корпусі, для установки у автомобіль, у комплекті - 1 шт Торгівельна марка: немає даних Країна виробництва: CN - 8,56 доларів США за одиницю (штуку).
Товар №3.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару МД № 23UA500420001389U6 від 15.03.2023 - 1. Звуковідтворювальна апаратура без пристроїв для звукозапису, з функцією радіо, оснащена входом USB та Bluetooth, не здатні працювати без зовнішнього джерела живлення: сабвуфери - 80 шт. У індивідуальній та транспортувальній упаковці. Країна виробництва: CN Китай - 10,98 доларів США за одиницю (штуку).
Товар №4.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару № 24UA204060004732U6 від 15.07.2024 - 1. 1. Іграшки у вигляді тварин та істот, немістить радіообладнання у своєму складі: пакування - PQ-00001589/ Іграшковакачка, гума - 55шт.пакування - RQU00024649 (PQ-00001490)/Іграшка ведмедик, гіпс - 157 шт. Торговельна марка TOY M Виробник TOY-M Technology Co.LTD Країна виробництва CN - 5,52 доларів США за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У зв'язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007201 від 26.07.2024, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, у зв"язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
За таких обставин суд критично оцінив позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Відповідачем не доведено суду в чому саме полягають виявлені ним розбіжності в поданих для митного оформлення документах, який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України; які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.
Суд погодився, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України.
Відповідач зазначив, що під час здійснення контролю митної вартості при митному оформленні митних декларацій встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з цим, апелянт зазначає, що спірні рішення прийняті митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МК України).
Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).
За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.
Отже, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
З матеріалів справи встановлено, що декларантом позивача 25.07.2024 було подано відповідачу митну декларацію №24UA101020026688U7, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар.
Разом з декларацією було подано перелік документів, які, на думку позивача, підтверджують числове значення усіх складових митної вартості імпортованого товару.
Митну вартість позивачем визначено за ціною договору.
Під час здійснення митного оформлення автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО Інспектор) згенеровано митну формальність за кодами 105-2, 106-2: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,4) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".
У подальшому, у зв'язку з тим, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару, митницею електронним повідомленням направлено декларанту вимогу про надання додаткових документів.
На вимогу митного органу декларантом надано: експортну декларацію №531620240160961503 від 29.04.2024; довідку про транспортні витрати ТОВ «Ламан Шипінг» №433490.1 від 23.07.2024; платіжну інструкцію №103 від 25.07.2024 про сплату транспортних послуг ТОВ «Ламан Шипінг»; Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-2229 від 25.07.2024 року з додатками; Договір перевезення вантажів автотранспортом між ТОВ «Ламан Шипінг» та ФОП ОСОБА_1 №20/04/21 від 20.04.2021 ; бухгалтерські документи - видаткові та податкові накладні, квитанції та платіжні інструкції, відомість «Первісна вартість товарів».
За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024.
За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів №1, 2, 3, 4 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Зокрема зауважує, що при митному оформлені встановлено, що у автотранспортній накладній (CMR) № 923398 від 23.07.2024 зазначено, що до перевезення автомобільним транспортом вантаж прийнято ФОП ОСОБА_2 . Для підтвердження вартості перевезення декларантом надано рахунок на оплату №LS-4575400 від 23.07.2024, складений ТОВ «Ламан Шипінг». До митної декларації долучено Договір транспортного експедирування №782517 від 01 жовтня 2021 року, укладений між імпортером та ТОВ «Ламан Шипінг». Даний договір укладено з приводу організації перевезень необмеженої кількості перевезень. Згідно із пунктом 2.1 Договору транспортного експедирування №782517 від 01 жовтня 2021 року на кожне перевезення надається Заявка, в якій заявляється найменування та кількість вантажу, маршрут слідування. Разом з тим, до митного оформлення даний документ не надано. Враховуючи зазначене у документах з перевезення партії товару щодо учасників процесу перевезення, рахунок на оплату №LS-4575400 від 23 липня 2024 року не може бути використаний, як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару.
Таким чином, на переконання митного органу відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Стосовно доводів апелянта щодо не підтвердження даних про витрати на транспортування оцінюваного товару, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, які відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.
Митний орган в підтвердження вказаного аргументував тим, що відповідно до договору на перевезення від 01.10.2021 №782517 на кожне перевезення надається Заявка в якій заявляється найменування та кількість вантажу, маршрут слідування, яка до митного оформлення не надана, а також тим, що автотранспортній накладній (СМИ) № 923398 від 23.07.2024 зазначено, що до перевезення автомобільним транспортом вантаж прийнято ФОП ОСОБА_2 , а для підтвердження вартості перевезення декларантом надано рахунок на оплату №LS-4575400 від 23.07.2024, складений ТОВ "Ламанш Шипінг".
Однак колегія суддів вказує, що згідно з умов наданого до під час митного оформлення умов Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №782517 від 01.10.2021, укладеного між позивачем та ТОВ «Ламанш ІІІипінг», позивач доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-екпедиторські послуги за згодою сторін.
При цьому, на виконання умов договору, експедитор зобов'язаний здійснювати розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань за договором (п.2.2.1 договору) та вправі доручати виконання договору третій особі (п.2.2.4 договору).
На підтвердження залучення ТОВ «Ламанш ІІІипінг» третіх осіб для виконання умов договору №782517 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01 жовтня 2021 року, укладеного з позивачем, митному органу надано копію Договору перевезення вантажів автотранспортом укладеного між ТОВ «Ламанш ІІІипінг» та ФОП ОСОБА_1 №20/04/21 від 20.04.2021.
Згідно з п.1.1 вищевказаного договору, ФОП ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання перевезти вантаж по території України та/або за її межами, в міжнародному сполучені, і доставити належному отримувачу, згідно із транспортною накладною (ТТН/ СМК.) вантажним транспортом, що належить йому на праві власності або залучений.
На виконання Договору №20/04/21 від 20.04.2021 ФОП ОСОБА_1 за міжнародною товарно-транспортною накладною СМК 923398 від 23.07.2024, здійснив доставку оцінюваного товару за маршрутом Константа, Румунія (порт доставки згідно з коносаменту від 06.05.2024 ZHWE24050005A.
Таким чином, безпосереднім виконавцем послуги з організації перевезення вантажів перед позивачем є ТОВ «Ламай Шипінг», з яким позивачем був укладений Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №782517 від 01.10.2021 року та, який, в свою чергу, для виконання зобов'язань перед Позивачем залучив третю особу ФОП ОСОБА_1 . Саме тому оплата наданих послуг по транспортуванню оцінюваного вантажу здійснювалась позивачем безпосередньо на користь ТОВ «Ламанш Шипінг» платіжною інструкцією №103 від 25.07.2024 на суму 78159,72 гривень на підставі рахунку-фактури №LS-4575400 від 23.07.2024 року, про що у свою чергу ТОВ «Ламан Шипінг» була видана довідка про транспортні витрати №433490.1 від 23 липня 2024 року.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що визначена сторонами ціна за транспортування імпортованого товару не відповідає ринковій, тобто є заниженою, або що надані імпортером документів на підтвердження розміру вартості транспортування не стосуються транспортування саме заявленого до декларування товару, відповідач суду не надав.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що доводи відповідача щодо неможливості використання експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати від 25.07.2024 №В-2229 як доказу заявленої митної вартості є безпідставними. Зміст вказаного висновку свідчить про те, що експерт здійснив маркетинговий аналіз ринку аналогічної продукції, використав інформацію з відкритих джерел (у тому числі з вебсайту «Alibaba») та прайс-листів компаній-виробників, що відповідає вимогам до експертного дослідження.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», експертні документи, видані торгово-промисловими палатами, є обов'язковими для застосування на всій території України. Відтак, митний орган не наділений повноваженнями оцінювати чи ставити під сумнів обґрунтованість висновку, складеного уповноваженим експертом торгово-промислової палати.
Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем не доведено наявність розбіжностей у документах, поданих декларантом, які могли б вплинути на правильність визначення митної вартості товару, а також не наведено доказів підробки чи відсутності необхідних відомостей про числові значення складових митної вартості, як того вимагає частина третя статті 53 Митного кодексу України.
Митний орган, ініціюючи коригування митної вартості, був зобов'язаний довести наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих відомостей. Однак таких сумнівів документально не підтверджено, що свідчить про порушення вимог частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України.
Наявність у митного органу інформації про ціни на аналогічні товари могла слугувати лише підставою для перевірки заявленої вартості, але не для автоматичного її коригування. При цьому відповідач не навів жодних належних доказів, що підтверджують правомірність обраного методу визначення митної вартості та здійснених коригувань.
Крім того, рішення про коригування митної вартості №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024 не містить передбачених пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України обґрунтувань зокрема, пояснень щодо коригувань, умов поставки, комерційних особливостей, кількості товару та джерел інформації, використаних при визначенні митної вартості із застосуванням резервного методу.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що формально нижчий рівень митної вартості задекларованого товару порівняно з іншими митними оформленнями не є доказом її заниження. Відповідачем не враховано індивідуальні характеристики оцінюваного товару, обсяг партії, функціональне призначення та виробника, що істотно впливає на вартість.
Посилання відповідача на неможливість застосування методів 2а та 2б визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації про ідентичні або подібні товари є необґрунтованим, оскільки в поданих декларантом документах наявні всі відомості, необхідні для визначення митної вартості за першим методом за ціною договору.
Різниця у вартості товарів, розмитнених іншими особами, не може бути підставою для коригування митної вартості в автоматичному порядку, а наявні розбіжності у поданих документах були спростовані позивачем у ході судового розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що сукупність порушень, допущених митним органом, призвела до прийняття неправомірного рішення про коригування митної вартості та винесення картки відмови у митному оформленні №UA101020/2024/007201 від 26.07.2024.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.