Постанова від 03.11.2025 по справі 240/11100/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11100/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

03 листопада 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області "Про порушення дисциплінарного провадження" від 11.04.2024 №16-дп;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області "Про застосування дисциплінарного стягнення" від 20.05.2024 №21-дп.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 позов задоволено частково, ухвалено:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування наказів, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області "Про застосування дисциплінарного стягнення" від 20.05.2024 №21-дс, яким оголошено догану ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням у частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не вжито заходи щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів при проведенні перевірки та не повідомлено письмово у встановленому порядку свого безпосереднього керівника про наявність у неї реального та потенційного конфлікту інтересів. Окрім того, будучи наділеною службовими повноваженнями, які носять дискреційний характер, маючи при цьому приватний інтерес, позивач вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме прийняла участь у проведенні перевірки структурного підрозділу ГУ ДПС, у якому працює її близька особа та є керівником даного підрозділу. Згідно з розпорядженням керівника ГУ ДПС, перебуваючи у складі робочої групи та одночасно перебуваючи на посаді начальника відділу забезпечення відомчого контрою, а також користуючись службовими повноваженнями, вчинила дії із надання доповідної записки з пропозиціями стосовно застосування до своєї близької особи зменшення премії у розмірі 50 відсотків.

Тому, розглянувши матеріали дисциплінарного провадження щодо державного службовця ОСОБА_1 , в її діях встановлено наявність ознак вчинення дисциплінарного проступку, визначеного Законом №889 та іншими нормативно-правовими актами, а саме: неналежне виконання державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця ОСОБА_1 є недотримання вимог підпункту 8, 9 частини 1 статті 8 Закону №889.

Позивач не подала відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що відповідач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з березня 1994 року працює на різних посадах, в т.ч. керівних у Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області.

З 21 липня 2022 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС у Житомирській області, як відокремленого підрозділу ДПС.

Спільно з головним державним інспектором відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС М.Романюком - керівником робочої групи тематичної перевірки, проведеної на виконання розпорядження ГУ ДПС у Житомирській області від 16.02.2024 №9-р, за недостатній рівень відпрацювання платників в Коростенському, Звягельському, Бердичівському, Житомирському відділах Управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Житомирській області, що мають розбіжності між отриманими (задекларованими) протягом 2021-2022 років та виплаченими доходами відповідно до податкового розрахунку ф.4-ДФ До Розрахунку за ознакою «157», 25.03.2024 надано начальнику ГУ ДПС доповідну записку з пропозиціями по вдосконаленню роботи на даному напрямку, а також щодо позбавлення премій посадових осіб ГУ ДПС, в т.ч. начальника відділу адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, податків і зборів з фізичних осіб-підприємців Управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_2 .

За наслідками розгляду вказаної вище доповідної записки від 25.03.2024 №62/06- 30-02-08 в.о. начальника ГУ ДПС М'ясковським О. видано письмове доручення від 25.03.2024 №18-д(02), яким керівник цієї установи зобов'язав зазначених у цьому розпорядчому документі працівників вчинити певні дії, а за неналежне виконання функціональних обов'язків, низький рівень організаційної та методологічної роботи при здійсненні контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами вимог податкового законодавства, тощо, переліченим у дорученні працівникам вирішив зменшити на 50% розмір премії за березень 2024 року, в т.ч. й ОСОБА_3

08.04.2024 начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС Р.Радевич звернувся із запитом до позивача, як начальника відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС у Житомирській області, в якому повідомив, що відділом, який він очолює проводиться розгляд повідомлення про корупцію, вх. ГУ ДПС №1/ППК від 02.04.2024, а тому вказав на необхідність надання пояснень.

08.04.2024 позивачем надано пояснення (вх. №77/06-30-02-11) на вказаний лист.

Листом від 09.04.2024 вх. №81/06-30-02-11 позивач повторно повідомила відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Житомирській області, що з певного періоду 2023 року ОСОБА_4 не являється її близькою особою.

В подальшому, 10.04.2024 начальником відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Житомирській області Р.Радевичем подано керівнику ГУ ДПС у Житомирській області доповідну записку за вих.№149/06-30-14-16, у якій зазначено, що відповідно до поданих начальником відділу адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, податків і зборів з фізичних осіб-підприємців Управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_5 (10.08.2022 №3472/06-30-24-02) та начальником відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС Тимошенко Т. (від 10.08.2022 №138/06-30-02-14) повідомлень про близьких осіб, які працюють в ГУ ДПС, вказані особи є близькими - «цивільними чоловіком та дружиною» по відношенню один до одного, а тому при здійсненні робочою групою тематичної перевірки стану організації роботи управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС щодо залучення до оподаткування фізичних осіб-підприємців на виконання розпорядження ГУ ДПС у Житомирській області від 16.02.2024 №9-р, у якій приймала участь ОСОБА_1 , не було вжито заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомлено письмово, у встановленому порядку, свого безпосереднього керівника про наявність у неї і реального, і потенційного конфлікту інтересів.

10.04.2024 В.о. начальника ГУ ДПС у Житомирській області видано доручення №21-д(14), відповідно до якого начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_6 , крім іншого, було зобов'язано направити до Національного агентства з питань запобігання та виявлення корупції інформацію про порушення ОСОБА_7 вимог Закону України «Про запобігання корупції», для прийняття рішення згідно з нормами чинного законодавства.

Також з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку відносно фактів, викладених в доповідній записці відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДІІС у Житомирській області від 10.04.2024 №149/06-30-14-16, наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 11.04.2024 №16-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» щодо начальника відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження.

19.04.2024 позивач подала голові Дисциплінарної комісії ГУ ДПС у Житомирській області пояснення (вих. №96/06-30-02-11), у яких повідомила що начальник відділу адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, податків і зборів з фізичних осіб-підприємців управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_8 , з II (другого) півріччя 2023 року не являється їй близькою особою, а тому у неї не виникало ні реального, ні потенційного конфлікту інтересів при проведенні перевірки стану організації роботи управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області.

Дисциплінарною комісією встановлено, що державним службовцем - начальником відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС Тимошенко Тетяною при виконанні службових обов'язків, порушено вимоги пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 28 Закону №1700, п.8, п.9 ч.1 ст. 8 Закону №889, пп.3.1.1, пп.3.1.2, пп.3.1.4 п.3.1 Розділу ІІІ, п.5.1, п.5.3 Розділу V Порядку №226, п.3.5 наказу №52, а саме:

- не вжито заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів (п.1 ч.1 ст.28 Закону №1700 );

- не повідомлено не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно (п.2 ч.1 ст.28 Закону №1700 );

- не вжито заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів (п.4 ч.1 ст.28 Закону №1700 ).

- не виконано рішення державних органів, наказів (розпорядження), доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України (п.8 ч.1 ст. 8 Закону №889);

- не дотримано вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції (п.9 ч.1 ст. 8 Закону №889).

- не вжито заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів (пп.3.1.1 п.3.1 Розділу ІІІ Порядку №226);

- не повідомлено не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно (пп.3.1.2 п.3.1 Розділу ІІІ Порядку №226);

- не вжито заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів (пп.3.1.4 п.3.1 Розділу ІІІ Порядку №226);

- не повідомлено про наявність потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника у письмовому вигляді за рекомендованою формою, наведеною у додатку 1 до цього порядку (п.5.1 Розділу V Порядку №226);

- не зареєстровано повідомлення про наявність конфлікту інтересів у системі електронного документообігу ДПС (далі - СЕД), як внутрішній документ відповідно до вимог Інструкції з діловодства у Державній податковій службі України, затвердженої наказом ДПС від 20.12.2019 №222 (п.5.3 Розділу V Порядку №226);

- не вжито заходів щодо запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (п.3.5 наказу №52).

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 , з урахуванням вчиненого дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889, керуючись частиною третьою статті 66 та статтею 77 Закону №889, дисциплінарною комісією сформовано подання від 15.05.2024 та запропоновано розглянути питання щодо застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

На підставі вищевказаного подання, згідно з наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 20.05.2024 №21-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», у зв'язку з встановленням у діях ОСОБА_1 недотримання вимог підпункту п.8, п.9 ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», застосовано до начальника відділу забезпечення відомчого контролю Головного управління ДПС у Житомирській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону №889.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 немає всіх складових дисциплінарного проступку, а саме, відсутня об'єктивна сторона, оскільки комісією не встановлено настання шкідливих наслідків та їх причинно-наслідковий зв'язок з поведінкою ОСОБА_1 .

Жодна з підстав притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності відповідачем у судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДПС у Житомирській області "Про застосування дисциплінарного стягнення" від 20.05.2024 №21-дс, яким оголошено догану ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону №889-VIII службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону №889-VIII встановлено, що державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 65 визначено, що Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно із ч. 2-3 ст. 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною 1 ст. 67 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Частина 1 статті 1 Закону №1700-VII України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон №1700-VII), визначає:

- корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

- корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей;

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень

- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону №1700-VII безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 29 Закону №1700-VII зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

3) обмеження доступу особи до певної інформації;

4) перегляду обсягу службових повноважень особи;

5) переведення особи на іншу посаду;

6) звільнення особи.

Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Згідно п. 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (Порядок №1039), комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

- чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

- чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

- чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

- чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

- який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Відповідно до п. 34 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

У разі проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії дистанційно в режимі відеоконференції пропозиція (подання) можуть оформлюватися в електронній формі та підписуватися всіма її членами, які брали участь у голосуванні, із накладенням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог п.1, 2, 4 ч.1 ст.28 Закону №1700-VII п.8, п.9 ч.1 ст. 8 Закону №889, пп.3.1.1, пп.3.1.2, пп.3.1.4 п.3.1 Розділу ІІІ, п.5.1, п.5.3 Розділу V Порядку №226, п.3.5 наказу №52 щодо врегулювання конфлікту інтересів. Так, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, зокрема за:

- не вжиття заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів;

- неповідомлення не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

- невжиття заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів.

Тобто, позивача притягнуто до відповідальності не за вчинення певних дій, а навпаки - фактично за бездіяльність, оскільки позивач не своєчасно повідомила керівника про конфлікт інтересів, не вжила заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів, не врегулювання потенційного конфлікту.

При цьому момент, коли державний службовець дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, має бути зумовлений об'єктивними обставинами, за яких у сфері його службових повноважень виникає приватний інтерес або приватні інтереси перетинаються зі службовими повноваженнями.

Водночас, Закон № 1700-VII прямо не вказує на форму такого повідомлення, у якій державний службовець має донести інформацію про конфлікт інтересів до керівника, та не передбачає порядок обліку таких повідомлень в державному органі.

Позивач стверджує, що ст.28 Закону №1700-VII не порушувала, оскільки ще у серпні 2022 року повідомила керівника про існування конфлікту, а відповідних дій на даний час в інтересах цивільного чоловіка не вчиняла, адже з другої половини 2023 року не проживає з ним однією сім'єю.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, при вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв'язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Приватний інтерес може впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі №420/27509/21.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №1700-VII зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

3) обмеження доступу особи до певної інформації;

4) перегляду обсягу службових повноважень особи;

5) переведення особи на іншу посаду;

6) звільнення особи.

Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Вирішуючи питання про наявність у державного службовця "конфлікту інтересів" взагалі необхідно встановити наявність таких елементів: як приватного інтересу та службового повноваження, а також наявність протиріччя між повноваженнями та інтересом.

Аналіз поняття "потенційний конфлікт інтересів" дає можливість зробити висновок, що при потенційному конфлікті суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями існує так само, як при реальному. Різниця ж полягає в тому, що у випадку потенційного конфлікту приватний інтерес може вплинути на об'єктивність прийняття службовцем рішення чи вчинення діянь лише в майбутньому, однак при потенційному конфлікті інтересів наявність зазначених вище елементів так само є обов'язковим

Встановлено, що начальником відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС Тимошенко Тетяною 10.08.2022 подано повідомлення від №138/06-30-02-14 про близьких осіб, які працюють в ГУ ДПС у Житомирській області, в якому зазначено, що в ГУ ДПС працює заступником начальника відділу адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, податків і зборів з фізичних осіб-підприємців управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_8 , який є її цивільним чоловіком, що у свою чергу досліджено дисциплінарною комісією та не заперечується відповідачем.

При цьому, позивач самостійно 10.08.2022 подала керівнику повідомлення від №138/06-30-02-14 про близьких осіб, які працюють в ГУ ДПС у Житомирській області, а саме цивільного чоловіка ОСОБА_2 .

У поясненні, наданому на засіданні Дисциплінарної комісії позивач зазначила, що з ІІ (другого) півріччя 2023 року начальник відділу адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, податків і зборів з фізичних осіб-підприємців управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_9 не являється їй близькою особою, а тому у неї не виникало ні реального, ні потенційного конфлікту інтересів при проведенні перевірки стану організації роботи управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області.

Відсутність близьких стосунків позивача з її цивільним чоловіком з ІІ (другого) півріччя 2023 року, підтвердив сам начальник відділу адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, податків і зборів з фізичних осіб-підприємців управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_9 , пояснення якого заслуховувалися дисциплінарною комісією під час засідання 14.05.2024.

Крім того, на питання Дисциплінарної комісії: чи проживаєте ви ( ОСОБА_9 ) за адресою, яку вказували в декларації державного службовця за 2023 рік та в інформації, яка надавалася в січні 2024 року управлінню персоналу для ведення військового обліку? ОСОБА_9 , відповів: так.

На питання Дисциплінарної комісії: чи являється Вам близькими особами ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ? ОСОБА_9 , пояснив, що з 2 півріччя 2023 року ОСОБА_1 , не є йому близькою особою, але проживає з нею в одному будинку, який має два окремі входи і багато кімнат. ОСОБА_10 є його донькою.

Отже, позивачем з урахуванням вчинених нею дій, без приховування будь-якої інформації, шляхом повідомлення та надання пояснень доведено до відома відповідача відсутність з другої половини 2023 року близьких стосунків та ведення спільного господарства з ОСОБА_5 , тобто спростовано належність такої особи відносно неї, як близької особи, що у свою чергу підтвердив сам ОСОБА_9 .

При цьому, розділ ІХ Порядку організації заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС від 26.05.2020 №226 (із змінами), не передбачає такої дії, як повідомлення про кінець відносин.

Разом з цим, в матеріалах дисциплінарної справи, відсутні докази, що відповідач оцінював, вказані обставини. Така бездіяльність відповідача при дослідженні обставин дисциплінарної справи нівелює права працівника, що дає підстави для висновку про те, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач не урахував усіх обставин, що стосуються наявності у неї реального та потенційного конфлікту інтересів, у даному випадку.

В матеріалах дисциплінарного провадження щодо позивача, відповідач, у складі дисциплінарної комісії, дійшов висновку, що позивач перебуваючи у складі робочої групи та одночасно перебуваючи на посаді начальника відділу забезпечення відомчого контролю, користуючись службовими повноваженнями, вчинила дії із надання доповідної записки з пропозиціями стосовно застосування до своєї близької особи зменшення премії у розмірі 50 відсотків.

Відповідно до Методичних рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно запобігання корупції №2 від 12.01.2024 (Методичні рекомендації). Згідно зі змісту Методологічних рекомендації, конфлікт інтересів може існувати у особи в ситуації, коли одночасно наявні такі складові:

- в особи є приватний інтерес;

- в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес;

- такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень).

Лише сукупність зазначених факторів дає підстави стверджувати, що приватний інтерес особи може впливати на об'єктивність та неупередженість під час вчинення особою дії, прийняття рішення, а отже, в особи є конфлікт інтересів. За відсутності принаймні однієї із складових - службових повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу - конфлікт інтересів не виникає.

При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу в сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв'язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Приватний інтерес може впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Отже, вирішуючи питання про наявність у державного службовця "конфлікту інтересів" взагалі необхідно встановити наявність таких елементів: як приватного інтересу та службового повноваження, а також наявність протиріччя між повноваженнями та інтересом.

Аналіз поняття "потенційний конфлікт інтересів" дає можливість зробити висновок, що при потенційному конфлікті суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями існує так само, як при реальному. Різниця ж полягає в тому, що у випадку потенційного конфлікту приватний інтерес може вплинути на об'єктивність прийняття службовцем рішення чи вчинення діянь лише в майбутньому, однак при потенційному конфлікті інтересів наявність зазначених вище елементів так само є обов'язковим.

У своїх пояснення позивач доводила дисциплінарній комісії, що у неї не виникало ні реального, ні потенційного конфлікту інтересів при проведенні перевірки стану організації роботи управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС в Житомирській області щодо залучення до оподаткування фізичних осіб-підприємців, у яких встановлено розбіжності між задекларованими доходами підприємців згідно з поданою звітністю за 2021-2022роки та виплаченими доходами за ознакою «157», яка здійснювалась в лютому-березні 2024 року. Також у вказаних поясненнях, позивач акцентує увагу на тому, що особисто не визначала рівень відповідальності працівників за наслідками проведеної перевірки, оскільки пропозиції щодо притягнення всіх працівників до дисциплінарної відповідальності надала безпосередньо заступник начальника ГУ ДПС у Житомирській області ОСОБА_11 після ознайомлення з актом перевірки від 20.03.2024 №60/06-30-02-06.

Матеріали дисциплінарного провадження свідчать, що робочою групою перевірялося питання стану організації роботи управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області на предмет залучення платників податків до оподаткування, яким безпосередньо займаються лише Житомирський, Звягельський, Бердичівський та Коростенський відділи податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок, які діють як самостійні підрозділи у складі управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області, яким також є й відділ, в якому працює ОСОБА_12 .

Відтак, приймаючи участь у вказаній перевірці, у позивача не виникало ні потенційного, ні реального конфлікту інтересів з ОСОБА_5 , оскільки об'єктом перевірки були інші самостійні структурні підрозділи, які діють у складі управління оподаткування фізичних осіб.

При цьому, на відділ адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність податків і зборів з фізичних осіб-підприємців управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області, начальник відділу Симончук В.В., згідно з положенням про цей відділ (додається) не покладено функцій з адміністрування податків і зборів, як і не покладено функцій із здійснення перевірок (документальних, камеральних, тощо) платників податків-фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

У свою чергу, позивач, спільно з головним державним інспектором відділу забезпечення відомчого контролю М.Романюком - керівником групи тематичної перевірки, за недостатній рівень відпрацювання платників в Коростенському, Звягельському, Бердичівському, Житомирському відділах управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області, що мають розбіжності між отриманими (задекларованими) протягом 2021-2022років та виплаченими доходами відповідно до податкового розрахунку ф.4-ДФ до Розрахунку за ознакою «157», 25.03.2024 надано начальнику ГУ ДПС у Житомирській області доповідну записку з пропозиціями по вдосконаленню роботи на даному напрямку, а також з пропозиціями щодо позбавлення премій посадових осіб ГУ ДПС у Житомирській області, в т.ч. начальника відділу адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, податків і зборів з фізичних осіб-підприємців управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_2 (т 2 а.с.193-200).

За наслідками розгляду вказаної доповідної записки від 25.03.2024 №62/06- 30-02-08 В.о. начальника ГУ ДПС у Житомирській області М'ясковським О., видано письмове доручення від 25.03.2024р. №18-д (02), яким керівник цієї установи зобов'язав зазначених у цьому розпорядчому документі працівників вчинити певні дії, а за неналежне виконання функціональних обов'язків, низький рівень організаційної та методологічної роботи при здійсненні контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами вимоги податкового законодавства, тощо, переліченим у дорученні працівників вирішив зменшити на 50% розмір премії за березень 2024р., в т.ч. й ОСОБА_13 .

Проект даного доручення готував керівник робочої групи з тематичної перевірки ОСОБА_14 , який був основним доповідачем по результатам цієї перевірки. ОСОБА_7 , як член робочої групи була лише його співдоповідачем, тобто рішення робочої групи є колегіальним рішенням, прийнятим лише за участі позивача, без наявності абсолютної дискреції повноважень позивача.

Відтак, встановлені обставини цієї справи виключають можливість позивача передбачити потенційний конфлікт інтересів в зв'язку з наявністю підстав позбавлення премій посадових осіб ГУ ДПС у Житомирській області, зокрема її колишнього цивільного чоловіка, в свою чергу з яким у неї відсутні відносини та пов'язаність спільним побутом на момент перевірки.

Таким чином, відповідач в матеріалах дисциплінарного провадження належним чином не обґрунтував та не довів факт існування одночасно усіх вказаних складових для констатації наявності факту потенційного конфлікту інтересів.

Водночас, при відсутності хоча б однієї із складових, а саме, приватного інтересу та/або службових повноважень дискреційного характеру - конфлікт інтересів не виникає.

З огляду на викладене, висновки відповідача про те, що позивач порушила Закон України "Про запобігання корупції" у зв'язку із тим, що не повідомила керівника про наявність потенційного конфлікту інтересів є безпідставним, оскільки в даному випадку відповідачем не доведено наявність такого конфлікту, що виключає вжиття позивачем відповідних заходів.

Відтак, у діях ОСОБА_1 немає всіх складових дисциплінарного проступку, а саме, відсутня об'єктивна сторона, оскільки комісією не встановлено настання шкідливих наслідків та їх причинно-наслідковий зв'язок з поведінкою ОСОБА_1 .

Тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності та необхідності скасування наказу Головного управління ДПС у Житомирській області "Про застосування дисциплінарного стягнення" від 20.05.2024 №21-дс.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.