Справа № 120/6716/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар Павло Анатолійович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачці пенсію призначено у 2003 році. Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати і у 2008 році коефіцієнт заробітку складався із заробітної плати за період з 01.07.1991 по 30.06.1996, 01.07.2000 по 31.01.2008 роки і складав 1,56751. Позивач продовжила працювати і після здійснення перерахунку у 2010 році і зарахування заробітку по 31.03.2010 року, коефіцієнт заробітку склав 1,45162, що є меншим, ніж той, що був при попередньому перерахунку.
3. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.06.2022 у справі №160/1052/19, зміст статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі положень Закону, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
4. Просила врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19, та задовольнити позовні вимоги.
5. 10 вересня 2025 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
6. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 31.01.2008 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,56751.
7. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій обласі області здійснити ОСОБА_2 з 29.03.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 31.01.2008 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,56751.
8. Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у розмірі 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень.
9. Апелянт ГУ ПФУ у Вінницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
10. Апелянт зазначив, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача із розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,56751.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. З 2003 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за віком.
12. Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати, у зв'язку з чим їй перераховувалась пенсія з урахуванням збільшення страхового стажу, а саме: з 2008 року (індивідуальний коефіцієнт для обчислення зменшився до 1,56751).
13. Після перерахунку пенсії у 2010 році у зв'язку із збільшенням страхового стажу коефіцієнт заробітку склав 1,45162.
14. 29.03.2024 звернулася до ГУ ПФУ із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 31.01.2008 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,56751.
15. За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 26.04.2024 року повідомив що пенсійну справу було приведено у відповідність, а розмір пенсії обчислено із заробітної плати за усе період страхового стажу з урахуванням перерахунків після 05.12.2003.
16. Позивач, вважаючи вказані дії протиправними звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
17. Позивач вказала, що їй пенсію призначено у 2003 році. Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати і у 2008 році коефіцієнт заробітку складався із заробітної плати за період з 01.07.1991 по 30.06.1996, 01.07.2000 по 31.01.2008 роки і складав 1,56751. Позивач продовжила працювати і після здійснення перерахунку у 2010 році і зарахування заробітку по 31.03.2010 року, коефіцієнт заробітку склав 1,45162, що є меншим, ніж той, що був при попередньому перерахунку.
18. Апелянт зазначив, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача із розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,56751.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
19. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
20. Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
21. При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
22. Згідно частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
23. У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
24. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
25. Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
26. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
27. Колегія суддів зазначає, що позивачу 10.12.2003 року призначено пенсію за віком.
28. Відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
29. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
30. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
31. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
32. ОСОБА_1 , як працюючому пенсіонеру, перераховано пенсію за віком з 01.02.2008 із розрахунку страхового стажу 41 рік 4 місяці 3 дні та індивідуального коефіцієнту 1,56751, а також з 01.05.2020 із розрахунку страхового стажу 43 роки 6 місяців 3 дні та індивідуального коефіцієнту 1,45162.
33. Позивач вважає, що має право не лише на врахування до страхового стажу періодів роботи, а й виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 31.01.2008, оскільки саме цей період є найбільш вигідним для обрахунку пенсії у такому разі застосовується показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,56751.
34. Колегія суддів вважає, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
35. Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
36. У постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 Верховним Судом розглядалось питання визначення коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжила працювати.
37. Верховний Суд зазначив, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія.
38. Суд першої інстанції вірно на підставі частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера ОСОБА_1 , із врахуванням до страхового його стажу періодів роботи, підлягає застосуванню найбільш вигідний показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
39. Позивач, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, просить обчислювати пенсію виходячи із заробітної плати за період роботи з з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 31.01.2008 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,56751.
40. Отже, з урахуванням вищевикладеного та висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій апелянта щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 31.01.2008 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,56751.
41. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
42. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
43. Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
44. За встановлених обставин у пенсійного органу відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є здійснення перерахунку пенсії за обраною пенсіонером заробітною платою (доходу), врахованою при обчисленні пенсії.
45. Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 29.03.2024 (дати звернення) перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 31.01.2008 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,56751.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
46. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
47. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
48. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
50. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
51. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Вінницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.